ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6729/21
провадження № 1-кс/753/1250/21
"05" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Мценськ, Орловської області, РФ, громадянин України, українець, із середньо освітою, перебуває у цивільному шлюбі, дітей немає, працює неофіційно різноробочим, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, без реєстрації на території України, проживає тимчасово за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, підозрюваний у кримінальному провадженні № 12021100020001061 від 04.04.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -
Старший слідчий слідчого відділу Дарницького УПГУНП у м. Києві підполковник поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_5 враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що групою слідчих слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12021100020001061 від 04.04.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, тобто визначивши для себе вчинення корисливих злочинів як засіб для існування, повторно, вчинив злочин проти власності при наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , 04.04.2021 близько 03 год. 03 хв., умисно, повторно, з корисливих спонукань з метою таємного викрадення чужого майна, через відкриту хвіртку паркану проник на територію земельної ділянки АДРЕСА_2 , де впевнившись та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до підсобного приміщення який знаходився на вказаній ділянці, після чого шляхом зламу запірного замка за допомогою заздалегідь приготовленого для полегшення вчинення злочину предмету, відкрив вхідні двері даного підсобного приміщення та через зазначені двері проник до нього звідки намагався таємно викрасти майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: садовий оприскувач ємкістю 10 л., «ОП-1О» вартістю 323 грн. 00 коп.
У подальшому ОСОБА_5 продовжуючи перебувати на земельної ділянки АДРЕСА_2 , почув як біля паркану припаркувався автомобіль, розуміючи що його злочинні дії можуть бути викриті, залишивши майно яке намагався викрасти на території земельної ділянки АДРЕСА_2 , та з місця вчинення злочину зник, але незабаром був затриманий працівником поліції ОСОБА_9 та випадковим перехожим ОСОБА_10 .
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до шести років, а також ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. За вчинення вказаного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років. Вказані обставини можуть спонукати підозрюваного до втечі з метою уникнення покарання, адже підозрюваний неодноразово судимий за майнові злочини, а також не має місця реєстрації на території України, на території м. Києва проживає тимчасово; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Свідки надають покази, які у своїй сукупності підтверджують вину підозрюваного у вчиненні злочину, тому з метою уникнення відповідальності, або її пом'якшення з боку підозрюваного може здійснюватися незаконний вплив на них, підозрюваний також може здійснювати вплив та тиск на потерпілого та свідків, адже останні судом безпосередньо не допитані, а підозрюваному відомо їх місце роботи та проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та запобігання зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.
Разом з тим, прокурор просив при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному максимальний розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на недостатність обґрунтування ризиків застосування найсуворішого запобіжного заходу, у зв'язку цим, просив застосувати менш суворий запобіжний захід непов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту у нічний час за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Крім того, захисник у судовому засіданні заявив скаргу у порядку ст. 206 КПК України, та просив слідчого суддю застосувати положення ч. 6 ст. 206 КПК України, оскільки та обличчі підозрюваного наявні тілесні ушкодження.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, пояснив, що вину у вчиненому визнав, наміру переховуватись від органів досудового розслідування він немає, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не зважаючи на те, що він притягувався до кримінальної відповідальності. Також повідомив у судовому засіданні, що під час його затримання працівниками поліції йому було завдано тілесні ушкодження, які застосували до нього фізичну силу.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, та скаргу захисника поданої, у порядку ст. 206 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Повноваження прокурора, слідчого та захисника, які були присутні у судовому засіданні, слідчим суддею перевірені.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2, 6 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинуваченою, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1-п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України за обставин викладених у підозрі.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого 04.04.2021 о 04 год. 00 хв. ОСОБА_5 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
04.04.2021 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та наступного дня подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрюваного встановлено такі відомості:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Мценськ, Орловської області, РФ, громадянин України, з середньою освітою, перебуває у цивільному шлюбі, дітей немає, працює неофіційно різноробочим, на території України не зареєстрований, проживаючий тимчасово за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-30.12.1986 Броварським районним судом Київської області, за ст.140 ч.3 КК України /1960 р./ до 3 років позбавлення волі, 29.12.1989 звільнений по відбуттю строку покарання з Піщанської ВК (№ 59) Вінницької області;
-23.06.1990 Залізничним районним судом м. Києва, за ст. 142 ч. 2 КК України /1960 р./ до 8 років позбавлення волі, 23.06.1998 звільнений по відбуттю строку покарання з Березанської ВК (№ 95) Київської області;
-04.06.1999 Броварським районним судом Київської області за ст.ст.81 ч.3,17,81 ч.3,140 ч.2,89 ч.1, 145 ч. 1,42 КК України /1960 р./ до 4 років позбавленні волі з конфіскацією майна, 09.09.2002 звільнений по відбуттю строку покарання з Березанської ВК (№ 95) Київської області;
-24.02.2003 Печерським районним судом м. Києва, за ст.ст.185 ч.2,185 4.3,185 ч.4,70 КК України, до 5 років позбавлення волі, 15.01.2008 звільнений по відбуттю строку покарання з Городищенської ВК (№ 96) Ровенської області;
-28.05.2009 Святошинським районним судом м. Києва, за ст.ст. 185 ч.3, 187 ч. 3, 395,70 КК України, до 8 років позбавлення волі, 17.06.2016 звільнений по відбуттю строку покарання з Роменської ВК (№ 56) Сумської області;
-02.07.2018 Дарницьким районним судом м. Києва, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 п.1 та п. 2 ч. 1 ст.76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 16.10.2019 Бориспільський районним судом Київської області, за ч. 1 ст. 162 КК України, до 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 п. 1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
-18.03.2021 Дніпровським районним судом м. Києва, за ч. 2 ст. 185 КК України, до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я.
Доказів, на підтвердження міцних соціальних та сімейних зв'язків підозрюваного, а також законного джерела доходу, суду не надано.
А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, на думку слідчого судді, підставі для застосування домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні, оскільки ні підозрюваним ні його захисником не надано будь-яких відомостей про те, що власник цього приватного будинку не заперечує проти застосування домашнього арешту за цією адресою.
При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя не сприймає, як об'єктивні доводи сторони захисту про можливість запобігання наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню.
Що стосується заяви захисника підозрюваного про застосування до ОСОБА_5 насильства під час його затримання працівниками поліції, то слідчий суддя приходить до наступного.
У ході судового розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_5 заявив суду, що наявні у нього на обличчі тілесні ушкодження були отримані ним під час його затримання 04.04.2021 працівниками поліції, які застосували до нього фізичну силу.
Відповідно до частини 1 статті 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи.
Системний аналіз ст. 206 КПК України вказує на те, що підставою для поставлення слідчим суддею рішення про забезпечення невідкладного проведення судово-медичного обстеження особи під час затримання, може бути лише очевидне застосування до неї насильства органом державної влади, державною установою, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб.
Як вбачається приписів ч. 8 ст. 206 КПК України слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
Прокурор у даному кримінальному провадженні повідомив слідчого суддю про те, що будь-яка перевірка з приводу застосування до підозрюваного фізичної сили та його побиття під час затримання не проводилась, оскільки ні підозрюваний, ні його захисник зі скаргами не звертались.
Так, слідим суддею вбачались на обличчі підозрюваного наявні тілесні ушкодження, що дають підстави допустити, що вони були отримані під час затримання.
Відповідно до ст. 28 Конституції України ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в абсолютних термінах забороняє катування та нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження. Щоб підпадати під дію статті 3 Конвенції, неналежне поводження має досягати мінімального рівня жорстокості. Визначення цього мінімального рівня є відносним: воно залежить від всіх обставин справи, таких як тривалість такого поводження, його фізичні та психічні наслідки, а також у деяких випадках від статі, віку та стану здоров'я потерпілої особи. По відношенню до особи, позбавленої волі, застосування фізичної сили, без крайньої на те необхідності, що виникла у зв'язку з його поведінкою, принижує людську гідність та в принципі становить порушення права, передбаченого статтею 3 Конвенції (рішення у справі "Лабіта проти Італії" (Labita v. Italy) [GC], N 26772/95, пп. 119-20, від 6 квітня 2000 року, ECHR 2000-IV).
Враховуючи вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки зазначені підозрюваним ОСОБА_5 обставини не були предметом перевірки органами досудового розслідування, та/або прокурором, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати положення ч. 6 ст. 206 КПК України та доручити органу досудового розслідування провести перевірку викладених підозрюваним ОСОБА_5 фактів застосування до нього фізичної сили під час затримання 04.04.2021, а також забезпечити проведення невідкладного судово-медичного обстеження, а контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.
Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 206, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 год. 00 хв. 02.06.2021 року включно.
Доручити прокурору Дарницької окружної прокуратури м. Києва провести перевірку фактів застосування до ОСОБА_5 фізичної сили під час його затримання 04.04.2021 р. в межах кримінального провадження № 12021100020001061, і у разі виявлених порушень вжити заходів для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, про що повідомити слідчого суддю.
Доручити органу досудового розслідування забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваногоОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: