Справа № 752/9405/21
Провадження № 2-з/752/364/21
20 квітня 2021 року місто Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Кахно І. А.,
при секретарі - Чабанюк І. А.,
за участю представника заявника - адвоката Муконіна О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Муконіним Олександром Вікторовичем, про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна при розірванні шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна при розірванні шлюбу.
Одночасно з позовною заявою представник ОСОБА_1 - адвокат Муконін О. В. подав заяву про забезпечення доказів у порядку, передбаченому статтями 116-118 ЦПК України, відповідно до якої просить суд забезпечити докази у спосіб (шляхом) витребування за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , від осіб, які там проживають копії договорів оренди квартир, а саме:
-договору оренди квартири АДРЕСА_3 ;
-договору оренди квартири АДРЕСА_4 .
Заява про забезпечення доказів обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу здає в оренду наймачам квартири за адресами: АДРЕСА_5 , квартира АДРЕСА_6 та АДРЕСА_2 , які були придбані під час шлюбу та оформлені на нього. Однак, з цього доходу жодних дивідендів не декларує та дружині на дітей коштів не передає, хоча від здачі в оренду спільної нерухомості подружжя відповідач отримує дохід майже в 4000,00 дол. США щомісяця, що в силу вимог статті 60 СК України є спільним сумісним майном подружжя. Тому встановлення факту отримання коштів відповідачем від здавання в оренду спільного майна подружжя має значення для визначення джерел походження майна та/чи коштів відповідача. Крім того, позивач зазначила, що немає можливості вказати осіб-орендарів вказаних квартири, як осіб у яких знаходяться докази, а також реквізити їх договорів оренди.
У судовому засіданні представник заявника підтримав вказану заяву та просив суд її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не викликався в силу вимог частини першої-другої статті 116 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частин першої-другої статті 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
Частиною першою статті 116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно з частиною другою статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (частина третя статті 116 ЦПК України).
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів (ухвала Верховного Суду від 02 травня 2019 року у справі № Зд/9901/2/19).
Заявлені позивачем вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже ним не зазначено жодної підстави на наявність ризику втрати доказів (документів), забезпечити які позивач просить суд, крім того, позивачем не надано доказів, що вказані документи у майбутньому не вдаться отримати взагалі.
Крім того, представник заявника не вказує в кого саме такі документи необхідно витребувати, що позбавляє суд можливості визначити суб'єкта виконання вказаної ухвали у разі задоволення даної заяви.
Відповідно до частини п'ятої статті 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів шляхом витребування документів, які просить позивач, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 116, 118, 260-261, 263, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану адвокатом Муконіним Олександром Вікторовичем, про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна при розірванні шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 20 квітня 2021 року.
Суддя І. А. Кахно