Справа № 199/2071/21
(2/199/2061/21)
19.04.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого - судді Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Завродській Т.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа №199/2071/21 (провадження №2/199/2061/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в ході розгляду якої відповідачем в судовому засіданні заявлено клопотання про надання сторонам строку для примирення, визначивши термін зупинення провадження на розсуд суду. Клопотання мотивовано бажанням відповідача зберегти сім'ю, оскільки вважає можливим подальше примирення та відновлення подружніх стосунків в інтересах сторін та в інтересах їх спільних дітей.
Позивач проти задоволення такого клопотання в судовому засіданні заперечувала категорично, вважає, що надання строку є лише затягуванням розгляду справи, та з огляду на тривалий час окремого проживання сторін наміри у позивача відновлювати шлюбні відносини відсутні.
Вислухавши учасників розгляду справи та ознайомившись із матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частинами 8, 9 ст.7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно ст.240 ч.7 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини правовідносин сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про надання сторонам строку для примирення, ґрунтуючи свою правову позицію на наступному.
Так, зі змісту положень чинного законодавства слідує, що надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком, про що також зазначив і Верховний Суд у своїй постанові від 15 січня 2020 року по справі №200/952/18. Вирішуючи клопотання відповідача в цьому контексті, суд враховує категоричне заперечення позивача проти надання сторонам строку для примирення, висловлене нею в судовому засіданні тверде небажання відновлювати шлюбні відносини з відповідачем. При цьому, в судовому засіданні встановлено, що сторони остаточно припинили спільне проживання і підтримання шлюбних відносин ще з вересня 2020 року, будь-які дії з боку відповідача щодо відновлення сім'ї виявились безрезультатними, про що зазначили самі сторони. Крім того, пояснення сторін в судовому засіданні, їх поведінка, висловлені претензії та ставлення один до одного, з'ясовані судом під час розгляду справи, свідчать про існування між сторонами досі невирішеного міжособистісного конфлікту. За таких обставин призначенням сторонам строку для примирення суд вважає не тільки недоцільним, а й безрезультатним. При цьому ненадання такого строку не має негативно вплинути на права та інтереси спільних дітей сторін, оскільки навіть припинення шлюбу не позбавляє сторін наявних у них майнових та немайнових прав і кореспондуючих ним обов'язків батьків із виховання, матеріального утримання та участі житті спільних дітей.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.240, 251, 253, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України, оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 20 квітня 2021 року.
Суддя А.М. Авраменко