Справа № 560/7284/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
20 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 15.06.2019 по 17.09.2020;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі № 560/4049/19 за період з 15.06.2019 по день фактичної виплати пенсії, тобто, по 17.09.2020.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного:
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2020 по справі №560/4049/19, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020, адміністративний позов задоволено частково. Визнано необґрунтованим, протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222030003914 від 16 липня 2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи: - з 01.06.1985 року по 21.08.1986 року - роботу електрозварником на Хмельницькому заводі трансформаторних підстанцій ім. 50-річчя СРСР; - з 20.10.1986 року по 07.10.2009 року - роботу електрозварником ручного зварювання у Хмельницькому управлінні ЗАТ "Електро" (а також юридичних особах - попередниках). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути та вирішити заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням встановлених судом обставин. У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.
Згідно з випискою АТ КБ "Приватбанк" з карткового рахунку позивача підтверджено зарахування 17.09.2020 коштів, а саме 34198,97 грн та 2353,14 грн виплат пенсійного фонду.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.10.2020 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, однак листом №2200-0402-8/45740 від 15.10.2020 відповідач повідомив, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі №560/4049/19 виконано головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області своєчасно та в повному обсязі, підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-ІІІ) встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону №2050-ІІІ).
Зі змісту цих норм вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Сума компенсації, згідно з ст. 3 Закону №2050-ІІІ, обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159), компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Так, у пункті 4 Порядку №159 вказано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Вказаним нормативним регулювання не встановлено першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Отже, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Тому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Сторонами не заперечується, і підтверджено доказами, що належні позивачу з 15.06.2019 по 17.09.2020 кошти у розмірі 34198,07 гривень на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2020 по справі №560/4049/19 виплачені позивачу лише 17.09.2020.
Таким чином, відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати позивачеві компенсації за втрату частини пенсії відповідно до Закону №2050-ІІІ у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була виплачена 17.09.2020 необхідно визнати протиправною, та, як наслідок, відповідача необхідно зобов'язати нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 15.06.2019 по 17.09.2020 на суму пенсії 34198,07 грн відповідно до Закону №2050-ІІІ. Суд також враховує, що сума 2353,14 грн, виплачена відповідачем 17.09.2020 це пенсія позивача за вересень 2020 року, яка виплачена вчасно (без порушення строків виплати).
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.