іменем України
Справа № 210/2011/21
Провадження № 1-кс/210/1006/21
"16" квітня 2021 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12021041710000119від 15квітня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч. 2 КК України відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, українець, громадянин України, має середню освіту, не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
16 квітня 2021 року в провадження слідчого судді надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчим вказано, що ОСОБА_5 будучі раніше неодноразово судимий, зокрема 03.12.2020 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу, по ст. 186 ч. 1 КК України, до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, певних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин.
Так, ОСОБА_5 , 15 квітня 2021 року, о 10 години 20 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , помітив у раніше незнайомої йому потерпілої ОСОБА_7 , у руках, поліетиленовий пакет з її особистим майном. Тоді, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, та він, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом ривка з руки потерпілої ОСОБА_7 відкрито викрав належний їй поліетиленовий пакет з її особистим майном, а саме: металевий судок для їжі з маркуванням «1177-у ц 1-35,2», з їжею.
Після вчинення даного злочину ОСОБА_5 з викраденим майном з місця події зник, маючи можливість розпорядитись викраденим майном на свою користь, завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 50 грн.
Окрім цього ОСОБА_5 , 15 квітня 2021 року, о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , помітив у раніше незнайомої йому потерпілої ОСОБА_8 , на плечі сумку з її особистими речами. Тоді, у ОСОБА_5 виник умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, та він, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом ривка з руки потерпілої ОСОБА_8 відкрито викрав належну їй сумку з її особистими речами, а саме: гаманець зі шкіри коричневого кольору, з логотипом FORTE (майнової цінності не представляє), з вмістом у ньому 840 грн., картки банку «Восток», перепустки на підприємство ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на ім'я ОСОБА_8 ; пенал з окулярами (майнової цінності не представляють); сумочка косметична з вмістом у ній ліків у таблетках, манікюрного приладдя (майнової цінності не представляють); смартфон марки «SamsungGalaxy A01», Imei-1: НОМЕР_1 , Imei-2: НОМЕР_2 , у корпусі синього кольору, з сім карткою: НОМЕР_3 , чохол для смартфону.
Після вчинення даного злочину ОСОБА_5 з викраденим майном з місця події зник, маючи можливість розпорядитись викраденим майном на свою користь, завдавши потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 840 грн.
Злочинні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
У зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, таких як переховування від слідчого, прокуратури та суду, незаконний вплив на потерпілих, свідків, інших учасників провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий клопотав про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до підозрюваного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен окремо клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 , та його захисник, кожен окремо заперечували проти клопотання у повному обсязі, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Так, матеріалами клопотання встановлено, що 15 квітня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може застосовуватись до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, клопотання слідчого вмотивоване тим, що наразі наявні ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення (п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України).
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію , майновий стан; наявність судимостей.
Слідчий суддя вважає, що окрім визнання визнання ОСОБА_5 своєї вини, його причетність до вчинення даного злочину, повністю підтверджується обґрунтованого підозрою у вчинені інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та наявними у провадженні доказами, зазначеними безпосередньо у клопотанні.
Аналізуючи дані про особу ОСОБА_5 , суд бере до уваги, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, міцних соціальних стосунків не має, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до шести років, що збільшує ризик втечі.
Окрім того, слідчий суддя приймає до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, зокрема 03.12.2020 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу, по ст. 186 ч. 1 КК України, до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, певних висновків для себе не зробив.
При цьому, відносно ОСОБА_5 на розгляді у Дзержинському районному суді перебуває обвинувальний акт, згідно кого ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України.
Вказані обставини свідчать про те, що підозрюваний вперто не бажає ставати на шлях виправлення, що збільшує ризик вчинення ним нових корисливих злочинів.
Слідчий суддя вважає, що наявні також інші ризики, такі як переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), тому як ОСОБА_5 після вчинення даного кримінального правопорушення намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнути від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, з метою уникнення призначення покарання, оскільки санкція статті не передбачає альтернативне покарання окрія як позбавлення волі.
Відтак,суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, розмір застави визначається у межах, передбачених ч.5 ст.182 КПК України: щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суд, під час визначення розміру застави бере до уваги обставини, встановлені ст.177,178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Окрім того, вважаю за необхідне встановити розмір застави в розумінні ст. 182 КПК України, в розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідність відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України та ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.
Відповідно до ст. 202 ч.4 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12021041710000119 від 15квітня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч. 2 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041710000119 від 15 квітня 2021 року, за ознаками вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, а саме з 13 години 00 хвилин 16 квітня 2021 року до 13 години 00 хвилин 15 червня 2021 року включно.
Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 88280 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 15 червня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1