Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
20 квітня 2021 р. Справа № 520/2132/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (пров. Інженерний, буд. 7, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 14321937) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, яку він отримував під час проходження військової служби;
- зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року N2889, яку він отримував під час проходження військової служби, здійснити виплату суми перерахунку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
05.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви з огляду на порушення місячного строку звернення до суду, встановлених ст. 122 КАС України.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом позову у даній справі є правильність обчислення виплаченої позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача наказом № 111-ОС від 03.03.2017 виключено зі списків особового складу військової частини, визначено виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 24 повних календарних років служби.
Виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні проведено в березні 2017 року, що підтверджується копією особової картки грошового забезпечення за 2017 рік (а.с. 12 зворотний бік) в розмірі 104391,00 (після відрахування обов'язкових платежів - 102825,14 грн.)
В той же час, позивач звернувся до суду за оскарженням дій Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, лише 10.02.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
12.03.2021 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній в обґрунтування дотримання позивачем строку звернення зазначив, що у зв'язку зі звільненням позивача йому проводилися певні виплати. Однак, що це були за виплати, позивачеві повідомлено не було та жодних письмових документів з питань виплат та остаточного розрахунку ОСОБА_1 не надавалося. Про виплату одноразової грошової допомоги без урахування винагороди позивач довідався з листа відповідача від 02.02.2021 N911/655-0-30. Позов подано 10.02.2021, тобто з дотриманням приписів КАС.
З вказаного приводу суд зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу у березні 2017 року виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, як про це зазначено в наказі про виключення позивача зі списків особового складу від 03.03.2017 № 111-ОС, в розмірі 104391,00 грн (після відрахування обов'язкових платежів - 102825,14 грн).
Відтак, посилання позивача на той факт, що йому не було відомо про виплату спірної допомоги не є обґрунтованими та не беруться судом до уваги.
Крім того, з приводу правових наслідків звернення осіб за вирішенням спірних питань до подання позову до суду для застосування строків звернення до суду Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зроблено такі висновки:
«Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів…
…пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів…
…Отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у березні 2017 була отримана одноразова грошова допомога при звільненні.
Відтак, з вказаної дати у позивача виникло відповідне право звернення до суду за оскарженням правильності розрахунку такої допомоги.
В той же час, позивач звернувся до відповідача, та в подальшому - до суду після спливу більше, ніж двох років з моменту отримання зазначених виплат.
Доказів вчинення дій, спрямованих на звернення до відповідача з метою проведення вірного обрахунку у період з березня 2017 по січень 2021 до матеріалів справи не надано, з огляду на що посилання позивача на отримання відповіді 02.02.2021 не може вважатися належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Крім того, щодо строку звернення, встановленого чинним законодавством у даній справ суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Частина третя статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.
З огляду на наведене, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а.
Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 728/1876/17, від 22.11.2018 у справі № 344/10953/17, від 10.04.2019 у справі №344/9292/17 та від 23.09.2020 у справі № 428/4357/17.
Відтак, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення, має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, а відтак спори з приводу виплати вказаної допомоги не є спорами, що стосуються оплати праці військовослужбовців.
З урахуванням того, що обов'язковою підставою для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги є факт звільнення військовослужбовця зі служби, спори з приводу розрахунку та виплати такої допомоги є спорами у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, для яких КАС України встановлює місячний строк.
Суд також зазначає, що станом на дату звільнення позивача зі служби та виплати йому спірної допомоги порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам встановлювався Наказом Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 11.06.2008 № 260, зареєстрованого в МЮУ 14 липня 2008 за № 638/15329, яким не було включено одноразову грошову допомогу при звільненні до складу видів грошового забезпечення.
Положення наказу МОУ «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260 до позивача не застосовуються, оскільки спірні правовідносини виникли раніше за прийняття вказаного Наказу.
Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку, встановленого ч.5 ст. 122 КАС України.
При цьому до позову заяви про поновлення строку звернення до суду надано не було, доводів на підтвердження поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду у позові не зазначено.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 13-15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку, поважності причин такого пропуску та надати докази існування відповідних поважних причин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (пров. Інженерний, буд. 7, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 14321937) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білова О.В.