Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
19 квітня 2021 року № 520/3093/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) щодо не включення до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , періодів роботи з 01.09.1987 р. по 05.07.1993 р. та з 27.08.1993р. по 03.08.2021 р.;
- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області(код ЄДРПОУ: 14099344) зарахувати до стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , педагогічний стаж за періоди роботи з 01.09.1987 р. по 05.07.1993 р., та з 27.08.1993 р. по 03.08.2021 р., та здійснити нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу XV- "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка мешкає: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 09.12.2020 року нею до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області була подана заява щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням №2000-0308-8/111378 від 30 грудня 2020 року відділу з питань перерахунків пенсії №14 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десять місячних пенсій відмовлено, у зв'язку з відсутністю правових підстав. Вважаючи бездіяльність та дії відповідача протиправними, звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 03 березня 2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача через канцелярію суду надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що
з 03.08.2020 позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком з урахуванням 43 роки 6 місяців 15 днів загального страхового стажу.
09.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до головного управління з заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.12.2020 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у зв'язку з тим, що її стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років складає 4 роки 2 місяці 23 дні за період роботи з 09.09.1980 по 01.12.1984, при необхідному 30 років.
Період роботи ОСОБА_1 з 27.08.1993 по 31.08.2020 викладачем класу фортепіано та концертмейстером в Чугуївській дитячій музичній школі не зараховано до стажу роботи за вислугу років, оскільки така посада не передбачена Переліком закладів освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений Постановою КМУ №909 від 04.11.1993.
Вважає правомірним рішення від 16.12.2020 відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Суд звертає увагу, що відповідачем, як зазначає позивач, до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховано саме період з 01.09.1987 по 05.07.1993 та з 27.08.1993 по 03.08.2020.
Згідно із записами трудової книжки від 10.10.1980 серії НОМЕР_2 позивач працювала:
- 01.09.1987 по 05.07.1993 - викладач по класу фортепіано і концертмейстер дитячої школи мистецтв м. Полярного Мурманської області;
- 27.08.1993 по дату звернення за призначенням пенсії - викладач по класу фортепіано і концертмейстер Чугуївської дитячої музичної школи.
Позивач звернулася до відповідача з заявою про нарахування та виплату їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як працівнику освіти.
Рішенням від 16.12.2020 відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області позивачу відмовлено у здійсненні відповідно виплати.
В обґрунтування прийнятого рішення відповідачем зазначено, що позивач має стаж роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, роботах на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років та виплати десяти пенсії відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України 4 роки 2 місяці 23 дні з 09.09.1980 року по 01.12.1984 року.
Вказує, що переліком закладів освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (з наступними змінами) передбачена посада педагога, а посада концертмейстера переліком не передбачена, тому зарахувати період роботи з 27.08.1993 по 31.08.2020 немає підстав (а.с.12).
Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті грошової допомоги та зарахування стажу позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон України №1058-IV), відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1788-XII) закріплено перелік окремих категорій працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років, до яких віднесено працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.20215 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців (пункт «е»).
За правилами статті 2 Закону №1788-XII пенсія за вислугу років відноситься до трудових пенсій.
Статтею 3 Закону №1788-XII передбачено, що право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з статтею 51 Закону №1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до положень статті 52 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
Таким чином, право на призначення пенсії за вислугу років надається і гарантується особі за виконання особливого роду трудової діяльності, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність. Виплата пенсії за вислугу років безпосередньо пов'язана з важким та шкідливим характером роботи, виконання якої може спричинити втрату професійної працездатності до досягнення загального пенсійного віку, тому законодавець надав можливість окремим категоріям спеціалістів за своїм бажанням припинити таку роботу за наявності достатнього спеціального стажу та отримувати пенсію за вислугу років.
Відповідно до записів трудової книжки позивача від 10.10.1980 серії НОМЕР_2 , яка відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, є основним документом, що підтверджує, стаж роботи, позивач працювала на наступних посадах: з 01.09.1987 по 05.07.1993 - викладач по класу фортепіано і концертмейстер дитячої школи мистецтв м. Полярного Мурманської області; з 27.08.1993 по дату звернення за призначенням пенсії - викладач по класу фортепіано і концертмейстер Чугуївської дитячої музичної школи.
Зі змісту Рішення від 16.12.2020 та відзиву на позовну заяву вбачається, що позивачу відмовлено у виплаті вказаної допомоги, оскільки, як вважає відповідач, позивач працювала в дитячій музичній школі, яка не передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачені вказаним Переліком і посада концертмейстера та педагога в музичній школі, які займала позивач.
Суд критично оцінює вказані аргументи відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII позашкільна освіта є невід'ємними складниками системи освіти.
22.06.2000 прийнято Закон України «Про позашкільну освіту» №1841-ІІІ, статтею 4 якого встановлено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», вказаним Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Згідно з частиною 4 статті 21 вказаного Закону права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників закладу позашкільної освіти визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», вказаним Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, до таких віднесено, зокрема, музичні школи - посади: учителі, викладачі, вихователі, керівники гуртків секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
В примітках до вказаного Переліку зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників до яких віднесено, зокрема, посади викладача та концертмейстера.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433 (зі змінами) «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» затверджено перелік типів позашкільних навчальних закладів до яких віднесено музичні школи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до 7-1 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Аналізуючи наведені норми законодавства Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 (справа №462/5636/16-а) дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.01.2019 у справі 442/456/17, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.
Вказані висновки відображені й у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 (справа №758/14312/16-а), від 19.02.2019 (справа №127/159/17-а), від 20.02.2019 (справа №462/5636/16-а), від 24.12.2019 (справа №462/2743/17).
Таким чином, періоди роботи позивача з 01.09.1987 по 05.07.1993 на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстер дитячої школи мистецтв м. Полярного Мурманської області та з 27.08.1993 по 31.08.2020 на посаді викладача та концертмейстера Чугуївської дитячої музичної школи підлягають зарахуванню відповідачем до спеціального страхового стажу роботи, а тому суд вважає протиправною відмову відповідача зарахувати спірні періоди до спеціального стажу.
Враховуючи викладене, задоволенню підлягає вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області(код ЄДРПОУ: 14099344) щодо не включення до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.09.1987р. по 05.07.1993р. та з 27.08.1993р. по 03.08.2020р. та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) зарахувати до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 педагогічний стаж за період роботи з 01.09.1987р. по 05.07.1993р. та з 27.08.1993 р. по 03.08.2021 р.
Стосовно позовної вимоги позивача про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 у виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. В даному випадку щодо відмови у виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єктом владних повноважень були вчинені активні дії, а саме - прийнято рішення про відмову.
Керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення, в даному випадку належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу у виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 16.12.2020 відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відтак, за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, суд зазначає, що оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, позаяк суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд також акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Враховуючи викладене, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) щодо не включення до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.09.1987р. по 05.07.1993р. та з 27.08.1993р. по 03.08.2020 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) педагогічний стаж за період роботи з 01.09.1987р. по 05.07.1993р. та з 27.08.1993 р. по 03.08.2020 р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 16.12.2020 відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 19 квітня 2021 року.
Суддя Бадюков Ю.В.