Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
19 квітня 2021 р. Справа №520/5006/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши питання щодо визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952440) , Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романа Владислава Вадимовича (вул. Студентська, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952440) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романа Владислава Вадимовича, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романа Владислава Вадимовича, щодо закриття виконавчого провадження;
- визнати незаконною та скасувати постанову Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романа Владислава Вадимовича про закінчення виконавчого провадження №61775887 від 29.07.2020;
- зобов'язати Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романа Владислава Вадимовича відновити виконавче провадження №61775887 та провести виконавчі дії в порядку, визначеному законом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та доказами поважності причин його пропуску.
Представником позивача через канцелярію суду 13.04.2021 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач вказав, про закінчення виконавчого провадження та винесення постанови про закриття виконавчого провадження від 29.07.2020 Інспекції стало відомо 18.03.2021 за наслідками ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження по справі № 520/177/19 (ВП № 61775887).
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено загальне правило, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення винесено відповідачем 29.07.2020, при цьому позивач звернувся до суду 25.03.2021 засобами поштового зв'язку, тобто, поза межами встановленого законом строку звернення до суду.
Щодо аргументів Інспекції стосовно того, що про обставини закінчення виконавчого провадження їй стало відомо лише у березні 2021 року, суд зазначає, що Верховний Суд в постановах від 12.02.2019 по справі №807/12/18, від 13.05.2019 по справі № 120/4414/18-а визначив, що "повинна" була дізнатись слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатись, а не обов'язок особи дізнатись про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав якщо: знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатись про те, яке рішення прийнято або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатись не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатись про порушення своїх прав.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що позивач як суб'єкт владних повноважень, будучи стороною виконавчого провадження, яке відкрите у квітні 2020 року, не надав до суду будь-яких доказів щодо звернення до ДВС із будь-якими заявами про ознайомлення із ходом виконавчого провадження, що свідчило б про добросовісність Інспекції як сторони виконавчого провадження - суб'єкта владних повноважень.
Інспекцією також не вказано, які обставини зумовили її звернення до органів ДВС у березні 2021 року та які обставини перешкоджали їй звернутися до державного виконавця раніше.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зокрема, у межах цього спору правовідносини щодо закриття виконавчого провадження стали стабільними у на початку серпня 2020 року.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Утім, Інспекцією у клопотання про поновлення строків звернення до суду не вказано, які саме непереборні та об'єктивні перешкоді або труднощі, які не залежать від волі суб'єкта, унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.
Частиною 6 ст.161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, підстави, вказані позивачем у заяві від 13.04.2021, не можуть бути визнані судом поважними, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 122, 123, 171, 180, 183, 229, 238, 240, 243, 247, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, - УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952440) , Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романа Владислава Вадимовича (вул. Студентська, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952440) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 19 квітня 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов