Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
(додаткове)
20 квітня 2021 р. № 520/19459/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Заічко О.В., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у підготовці та щодо відмови у наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії позивача нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року за останньою займаною ним посадою старшого викладача кафедри експлуатації та ремонту автомобілів та бойових машин факультету Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у відповідності до вимог статей 43 і 63 закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії, до якої включити наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням підполковник; надбавку за вислугу років у розмірі 50 % посадового окладу та окладу за військовим званням; надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу, оклад за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавку за роботу з таємними документами у розмірі 10% посадового окладу; надбавку за класність у розмірі 5% посадового окладу; премію у розмірі 50% посадового окладу;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії позивачу нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року за останньою займаною посадою ним посадою старшого викладача кафедри експлуатації та ремонту автомобілів та бойових машин факультету Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у відповідності до вимог статей 43 і 63 закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії, до якої включити наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням підполковник; надбавку за вислугу років у розмірі 50 % посадового окладу та окладу за військовим званням; надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу, оклад за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавку за роботу з таємними документами у розмірі 10% посадового окладу; надбавку за класність у розмірі 5% посадового окладу; премію у розмірі 50% посадового окладу;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення Харківського окружного адміністративного суду шляхом зобов'язання відповідача - Міністерство внутрішніх справ України, як суб'єкта владних повноважень, подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили звіту про виконання судового рішення за даною позовною заявою.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 765,0 гривень.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, виходячи з вимог ст. 252 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення у справі.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Під час розгляду заяви встановлено, що суд, задовольняючи позов у наведений вище спосіб, не вирішив питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, про що позивачем було заявлено під час розгляду справи.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.
Заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано у строк передбачений ч. 7 ст. 139 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги надано до матеріалів справи копії таких документів: ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 22.12.2020 серія АХ № 1030328, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.06.2011 № 982, договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 05.11.2020 № 05/11-20-2, акта приймання - передачі наданої правової допомоги (адвокатських послуг) від 29.12.2020, квитанції про сплату послуг від 05.11.2020.
Згідно з актом приймання - передачі наданої правової допомоги (адвокатських послуг) від 29.12.2020 адвокатом надано послуги з надання позивачу консультації, обговорення проблемних питань, укладення договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) - 1 година на суму 1051 грн, визначено закони та інші нормативно - правові акти, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин - 1 година на суму 1051 грн, вивчено судову практику зі спірних питань - 1 година на суму 1051 грн, складено заяву до Міністерства внутрішніх справ України про підготовку та направлення довідки до ГУ ПФУ в Харківській області - 4 години на суму 4204 грн, закінчено складання зазначеної заяви та направлено до Міністерства внутрішніх справ України - 1 година на суму 1051 грн, складено позовну заяву - 6 годин на суму 6 306 грн, продовжено складання позовної заяви та складено акт приймання - передачі наданої правової допомоги, укомплектовано матеріали позову - 1 година на суму 1051 гривня.
Загальна вартість наданих послуг за вказаним актом склала 15 765,0 гривень.
Згідно з квитанцією від 05.11.2020 про сплату послуг за вказаним договором оплата послуг здійснена позивачем на суму 15 765,0 гривень.
Водночас, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.
Щодо таких видів правничої допомоги як "надання позивачу консультації, обговорення проблемних питань, укладення договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг)», «визначення законів та інших нормативно - правових актів, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин», «вивчення судової практики зі спірних питань», «складання заяви до Міністерства внутрішніх справ України», «направлення такої заяви до Міністерства внутрішніх справ України», суд зазначає, що вони надані ОСОБА_1 до подання позовної заяви, тобто поза виникненням спірних правовідносин. А щодо послуг з «продовження складання позовної заяви та укомплектування матеріалів позову», то вони за своєю суттю входять до послуг зі «складання позовної заяви», загальна вартість яких склала 6 306,0 гривень.
Отже, враховуючи зміст позовних вимог та характер наданих адвокатських послуг, суд дійшов до висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню в сумі 6 306,0 гривень.
Враховуючи викладене, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою по справі, підлягає частковому задоволенню.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 139, 243, 252 КАС України, суд,
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 306,0 гривень (шість тисяч триста шість гривень 00 копійок).
У задоволенні решти заяви - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 20 квітня 2021 року.
Суддя Заічко О.В.