Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 квітня 2021 р. № 520/19179/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ПАН+" (пр. Московський, буд. 10/12,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 32564567) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0055635604 від 07.05.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, є безпідставними та незаконними, а тому прийняте на підставі таких висновків оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Позивач вважає, що податковим органом порушено процедуру проведення камеральної перевірки та зроблено розрахунок з орендної плати із застосуванням щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, що є незаконним та таким, що не відповідає умовам договору оренди землі від 28.12.2005 року.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, з огляду на те, що камеральна перевірка позивача проведена на підставі податкової декларації від 05.02.2020 № 9496237 з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік та з урахуванням рішення Господарського суду від 11.06.2014 у справі № 922/15238/14. Інших документів під час перевірки не використовувалось. За результатами камеральної перевірки встановлено допущення позивачем методологічної помилки, яка полягає у незастосуванні коефіцієнтів індексації нормативно - грошової оцінки при визначені розміру орендної плати за вказаний період, як цього вимагає п. 289.1 ст. 289 ПКУ. Відтак, відповідач вважає, що висновок про порушення позивачем вимог ст. 288 ПКУ, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 32272,13 гривень, є правомірним, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "ПАН+" (далі - ПП "ПАН+"), код за ЄДРПОУ 32564567, 10.07.2003 зареєстроване в якості юридичної особи, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію юридичної особи №14801050003005020. Позивач як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області (Східне управління, Індустріальна ДПІ (Основянський р-н м. Харкова) з 29.08.2003 за №3493.
Видами діяльності підприємства є: код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
28.12.2005 року між Харківською міською радою та ПП "ПАН+" було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 28.12.2005 за №040567100212, строком дії до 01.12.2030 року, земельна ділянка загальною площею 0,1848 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Леніна (район ст.м. «Ботанічний сад»), цільове призначення - землі житлової та громадської забудови.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2014 у справі №922/1523/14, внесено зміни до договору оренди землі від 28.12.2005 року № 040567100212 шляхом визнання договору про зміну до вказаного договору оренди землі укладеним у відповідній редакції, яка викладена у резолютивній частині рішення. Рішення суду набрало законної сили 27.06.2014.
Відповідно до п.9 договору оренди землі від 28.12.2005 (у редакції додаткової угоди), орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №48/14 від 30.10.2013 на рік становить 5.6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 294785,57 грн., або в місяць - 24565,46 грн.
Пунктом 10 договору оренди землі від 28.12.2005 передбачено, шо обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
У п.13 договору оренди землі від 28.12.2005 (у редакції додаткової угоди) зазначено, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) зміни нормативної грошової оцінки; г) внаслідок інфляції - щорічно; д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; е) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із п.36 договору оренди землі від 28.12.2005, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
У п.п.д) п.28 договору оренди землі від 28.12.2005 (в редакції додаткової угоди), в разі ухилення Орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п. 13 договору, Орендодавець мас право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції.
05.02.2020 року ПП "ПАН+" до ГУ ДПС у Харківській області була надана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік від 05.02.2020 №9496237, якою нараховано орендну плату за договором оренди землі від 28.12.2005 року №040567100212, площею 0,1848 га, якою позивач нарахував орендну плату за землю за 2020 рік в розмірі 157669,65 грн., тобто щомісячно 14333,61 грн.
Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Центрального управління ГУ ДПС у Харківській області Шияновою Г.Ю. на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 та в порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю за 2020 рік ПП "ПАН+".
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки №811/20-40-56-04- 06/32564567 від 16.03.2020, висновками якого встановлено, що ПП "ПАН+" занижено податкові зобов'язання з орендної плати за землю, належної до сплати за січень 2020 року в сумі 32272,13 грн., чим порушено ст. 288 Податкового кодексу України та ст. 21 Закону України «Про оренду землі». Відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 ПК України.
На підставі висновків вищезазначеного акту камеральної перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07 травня 2020 року №0055635604, яким зобов'язано ПП "ПАН+" сплатити 32272,13 грн. та штрафних/фінансових санкцій в розмірі 8068,03 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення Головним управлінням ДПС у Харківській області було направлено на адресу ПП "ПАН+" поштою та отримано позивачем 14.05.2020.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової служби України. Скаргу до Державної податкової служби України було направлено засобами поштового зв'язку 19.06.2020.
За результатами адміністративного оскарження Рішенням про результати розгляду скарги №33119/6/99-00-06-02-06-06 від 20.11.2020 Державною податковою службою України залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07 травня 2020 року №0055635604, а скаргу ПП "ПАН+" - без задоволення. Вказане рішення позивачем було отримано 28.11.2020.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за землю, належної до сплати за січень 2020 року в сумі 32272,13 грн., внаслідок допущення позивачем методологічної помилки, яка полягає у незастосуванні коефіцієнтів індексації нормативно - грошової оцінки при визначені розміру орендної плати за вказаний період.
Проте, з вказаними висновками відповідача суд не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, передбачено, шо платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків га зборів.
Згідно з п. 46.1ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (даті - податкова декларація) - документ, що подасться платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, суми податкових зобов'язань, самостійно задекларовані платником податком у податковій звітності, є узгодженими грошовими зобов'язаннями з певного податку.
При цьому, у відповідності до абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Статтею 102 ПК України, в свою чергу, визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Отже, пунктом 50.1 статті 50 ПК України надається платнику податків право на надання уточнюючих податкових декларацій у межах строку, встановленого статтею 102 цього Кодексу.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ГІК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
На підставі п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Отже, землекористувач має сплачувати податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, задеклароване ним у податковій звітності на поточний рік рівними частками щомісячно у строк до 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
При цьому, власники землі та землекористувачі мають право подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації в передбачений законодавством строк.
З наданих до суду документів вбачається, що розрахунок суми податкового зобов'язання з земельного податку ПП "ПАН+" за договором оренди землі від 28.12.2005, зроблений відповідачем з використанням коефіцієнтів індексації 1; 1,249; 1,433; 1,06; 1,0; 1,0: 1,0 за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 рік відповідно.
Однак, п.9 договору оренди землі від 28.12.2005 (в редакції додаткової угоди) вказано, що розмір орендної плати в місяць складає 24565,46 грн. А обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10). При цьому, перегляд розміру орендної плати здійснюється у разі зміни коефіцієнтів індексації та оформлюється додатковою угодою між Орендодавцем та Орендарем, як вбачається з умов договору оренди землі від 28.12.2005.
В свою чергу, в матеріалах справи відсутні жодні додаткові угоди між ПП "ПАН+" та Харківською міською радою щодо перегляду розміру орендної плати з моменту набрання рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2014 у справі №922/1523/14 законної сили. Відсутні і будь-які судові рішення щодо визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції після рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2014 у справі №922/1523/14.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень вказаного не спростовано.
За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислений розміру орендної плати за землю здійснюється зурахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Пунктом 1 договору оренди землі від 28.12.2005 передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
В свою чергу, відповідачем зроблено розрахунок з орендної плати із застосуванням щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, що не відновідає умовам договору оренди землі від 28.12.2005.
Згідно із ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Відповідно до п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Таким чином, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, Податковий кодекс України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.
Внесення змін до договору оренди землі від 28.12.2005 в частині розміру орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, матеріалами справи не підтверджено та відповідачем не доведено.
Крім того, слід зазначити, що правовідносини позивача з Харківською міською радою є договірними, а не контролюючими, тому у позивача згідно з умовами договору відсутній обов'язок самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.
Саме такий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові по справі №916/3236/16 від 30.03.2018 та у постанові по справі №916/3233/16 від 01.10.2018.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.06.2018 у справі № 813/3819/17, зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за землю, належної до сплати за січень 2020 року в сумі 32272,13 грн., внаслідок допущення позивачем методологічної помилки, яка полягає у незастосуванні коефіцієнтів індексації нормативно - грошової оцінки при визначені розміру орендної плати за вказаний період.
Стосовно процедури проведення податковим органом перевірки щодо дослідження питання перевірки, суд зазначає наступне.
Положеннями пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Згідно з приписами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та або митного оформлення.
Приписами п. 75.1. ст. 75 ПК України визначено, шо контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ГІК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За змістом п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Аналогічної правової позиції дотримується також і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 826/14382/16.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, з урахуванням викладеного, приходимо до висновку, що при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати державної га комунальної власності) використовуються виключно дані, зазначені у такій податковій декларації (уточнюючому розрахунку).
Водночас, відомості землевпорядних органів щодо розміру нормативно грошової оцінки землі можуть бути використані органами ДПС при проведенні документальної перевірки, у тому числі документальної невиїзної перевірки.
Зі змісту акта камеральної перевірки вбачається, контролюючий орган, дійшов висновку, що позивачем було занижено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за січень 2020 року в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік від 05.02.2020 №9496237, використовуючи дані Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) щодо коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки та з урахуванням рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2014 року №922/1523/14.
На підставі викладеного, можна зробити висновок, що предметом камеральної перевірки, проведеної відповідачем, фактично було питання щодо правильності визначення розміру земельного податку, тобто питання, яке у відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України має перевірятися податковим органом шляхом проведення документальної перевірки
Також слід зазначити, що згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України).
Положеннями п. 86.8 ст. 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення- рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Отже, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, будь-яке рішення органу державної влади повинно бути законним, обґрунтованим та прийняте у межах повноважень такого органу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0055635604 від 07.05.2020 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства "ПАН+" (пр. Московський, буд. 10/12,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 32564567) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0055635604 від 07.05.2020 року на загальну суму 40340,16 грн. (сорок тисяч триста сорок гривень 16 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Приватного підприємства "ПАН+" (пр. Московський, буд. 10/12,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 32564567) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 20 квітня 2021 року.
Суддя Заічко О.В.