Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
19 квітня 2021 р. № 520/1252/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства соціальної політики України (01601, м.Київ, вул.Еспланадна, буд.8/10, код ЄДРПОУ 37567866), третя особа - Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (61022, м.Харків, м-н Свободи, буд.5, Держпром, 7 поверх, 3 під'їзд, код ЄДРПОУ 03491286) про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.02.2021 року, в якому просить суд:
- визнати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брати участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що діє при Міністерстві соціальної політики України, в частині визнання безпідставною видачу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серія НОМЕР_2 , оформлене протоколом №18 від 18.12.2020 року протиправним;
- скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, ЄДРПОУ: 37567866, в частині визнання безпідставною видачу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, оформлене протоколом №18 від 18.12.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення суб'єкта владних повноважень, а саме Міністерства соціальної політики України, є протиправним, оскільки Комісією зі спірних питань безпідставно не були враховані документи, що підтверджують правомірність отримання позивачем статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому підлягає скасуванню. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.02.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а третій особі - пояснення щодо позовних вимог.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу та третій особі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач - Міністерство соціальної політики України, надіслав на адресу суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що надані документи ОСОБА_1 були розглянуті на засіданні комісії 18.12.2020 (протокол №18) та прийнято рішення про відсутність правових підстав для підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки, не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження.
У відповідь на відзив позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з тих підстав, що ним на розгляд Комісії надано достатньо документів на підтвердження факту виконання робіт в зоні відчуження у період часу з 10.05.1986 по 11.06.1986 року.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач - ОСОБА_1 , виконував службові обов'язки у складі військової частини № НОМЕР_3 з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.05.1986 року по 11.06.1986 року та отримав дозу опромінення 22 рентгена, що підтверджується копією довідки №216 від 20.08.1992 року начальника штабу військової частини НОМЕР_3 (а.с.19).
Експертний висновок №241 від 24.04.1996 містить інформацію про те що наявне захворювання пов'язано з впливом іонізуючих та інших шкідливих факторів при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.11).
Відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 10.05.1986 по 11.06.1986 (а.с.14).
Судом з матеріалів справи встановлено, що II група інвалідності встановлена позивачу МСЕК та знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із виконанням позивачем робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено копіює довідки серії 10 ААБ №681308 (а.с.12).
Також позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_2 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) від 30.09.1995 (а.с.9).
18.12.2020 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України прийнято рішення про відсутність правових підстав для підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Харківською обласною державною адміністрацією, у зв'язку з не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження, а також вилучено посвідчення з повідомленням про це місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування (протокол від 18.12.2020 №18).
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно зі ст.9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до ст.10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп.2, 3 ч.1 ст.14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження,, зокрема: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: - у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; - у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів.
Згідно зі ст.15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.
Відповідно до ч.1 ст.65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні (ч.2 ст.65 Закону №796-XII).
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.65 Закону №796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Частина 5 статті 65 Закону №796-XII визначає, що порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 (який втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військовий квиток і довідка командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження; в) довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту); г) рішення суду про встановлення факту перебування в зоні відчуження.
Згідно з п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.01.1997 №51 (що був чинний до 25.07.2018), видача посвідчень провадиться: народним депутатам України, відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Прокуратури України, Кабінету Міністрів України, а також керівникам центральних органів виконавчої влади, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, працівникам підприємств і організацій, розташованих у зоні відчуження, - Мінпраці; іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Відповідно до п.11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (що набрав чинності 25.07.2018), посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); - довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;
Судом встановлено, що період роботи позивача у зоні відчуження підтверджується відповідними документами, наявними в матеріалах справи та які були надані на розгляд відповідної Комісії зі спірних питань.
Крім того, суд звертає увагу, що під час засідання 18.12.2020 року Комісією зі спірних питань не було надано належної оцінки жодному документу, який був представлений на розгляд комісії, та інформації яка у зазначених документах містилась.
Такі дії відповідача не відповідають "принципу належного урядування", сформованого в рішеннях Європейського суду з прав людини, адже без будь-якого належного мотивування, позбавляють статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особу, яка мала відповідний статус більше ніж 20 років та вимагає від позивача вчинення додаткових дій щодо доведення належності до категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зі спливом більше ніж 30 років після цієї катастрофи.
Суд звертає увагу на те, що рішення суб'єкта владних повноважень про позбавлення позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та вилучення відповідного посвідчення має містити вичерпні підстави для такого рішення, з метою гарантування права особи на оскарження такого рішення та запобігання можливим подальшим діям, направленим на позбавлення статусу потерпілого від аварії на ЧАЕС та неодноразовому зверненню особи до суду за захистом своїх прав.
Суд зазначає, що дискреційні функції відповідача як суб'єкта владних повноважень стосовно вирішення питання про позбавлення позивача статусу потерпілого від аварії на ЧАЕС та вилучення відповідного посвідчення жорстко обмежені в законодавчому порядку, оскільки такі дії мають відповідати положенням чинного законодавства та можуть бути оскаржені у судовому порядку.
З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи судом були встановлені факти неправомірного позбавлення позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та наявність підстав для визнання за позивачем такого статусу, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Отже, під час розгляду справи встановлено, що період роботи позивача в зоні відчуження з 10.05.1986 року по 11.06.1986 року підтверджується належними доказами у справі, та є підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, в частині визнання безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, оформлене протоколом №18 від 18.12.2020 року.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог адміністративного позову у повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як особа з інвалідністю ІІ групи.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, третя особа - Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, в частині визнання безпідставною видачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, оформлене протоколом №18 від 18.12.2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Панченко