Справа № 500/694/21
14 квітня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баб'юка П.М.
за участю:
секретаря судового засідання Косюк О.П.
позивача ОСОБА_1 , представника позивача Семененко Л.М.,
представника відповідача Міська І.В.,
представника третьої особи Татарчука В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Борщівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Борщівська районна державна лікарня ветеринарної медицини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити середньомісячний заробіток,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі, також, - позивач) з позовом до Борщівської міської ради (далі, також, - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Борщівської міської ради щодо збереження за позивачем, але не більше 6 місяців та невиплати з місцевого бюджету з 20.11.2020 середньої заробітної плати, яку позивач одержував на виборній посаді Лановецького сільського голови;
зобов'язати Борщівську міську раду виплачувати позивачу помісячно з місцевого бюджету за період з 20.11.2020 по 20.05.2021 середньомісячну заробітну плату, яку позивач одержував на виборній посаді Лановецького сільського голови.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не забезпечив надання позивачу попередньої або рівнозначної роботи після звільнення позивача з виборної посади, а тому, зобов'язаний виплачувати позивачу помісячно середньомісячну заробітну плату, яку позивач одержував на виборній посаді Лановецького сільського голови. Водночас, звертає увагу суду на те, що до обрання на посаду Лановецького сільського голови позивач працював провідним ветлікарем 1 категорії Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Разом з тим, посада провідного ветлікаря 1 категорії, яку позивач обіймав до обрання на посаду сільського голови, відсутня, а рівноцінної посади в штатному розписі немає. Такий стан речей, на переконання позивача, порушує, гарантовані ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», його права, адже при звільненні з посади сільського голови йому не було запропоновано іншу роботу у відповідача, а також відповідачем відмовлено у виплаті середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування за шість місяців. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 26.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.
Від відповідача на адресу суду 10.03.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (аркуші справи 49-53). В обґрунтування зазначено, що положеннями частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачено, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, установі, організації. Відповідно до статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені Законом України "Про статус депутатів місцевих рад". Однак, всупереч вказаним вимогам законодавства, Борщівська районна державна лікарня ветеринарної медицини приймала на посаду, яку обіймав позивач, працівників за безстроковими трудовими договорами. Такими незаконними діями керівництва Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини обмежено гарантоване право позивача повернутися на попереднє місце роботи. Також, відповідач звернув увагу суду на те, що позивач, удень припинення своїх повноважень сільського голови не подав до Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини заяви про намір повернутися на попереднє місце роботи, а одразу витребував довідку про те, що таке працевлаштування неможливе та подав її до Борщівської міської ради разом із заявою про виплату йому середньої заробітної плати. На думку відповідача, це свідчить про відсутність у позивач бажання повернутися на попереднє місце роботи та вказує на недобросовісний намір позивача отримати кошти з державного бюджету. Тому, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені в позові та відповідь на відзив на позовну заяву (аркуші справи 87-89).
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на викладені у відзиві на позов та запереченнях (аркуші справи 99-100) обґрунтування.
Від третьої особи - Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на адресу суду 16.03.2021 надійшла заява, в якій зазначено, що позов визнає та підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні керівник Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини зазначив, що посада провідного ветлікаря 1 категорії в штаті установи відсутня (скорочена). Станом на час звільнення позивача з виборної посади (20.11.2020) в штаті установи наявна вакантна посада завідуючого Озерянською дільницею ветеринарної медицини, однак, вважає її не рівнозначною.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та відзиві на позов, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 призначено на посаду завідуючого Іване-Пустенською дільницею держветмедицини з 25.11.2002, що підтверджується випискою з наказу начальника управління держветмедицини №7 від 25.11.2005 (аркуш справи 7).
Згідно з наказом №2 від 02.01.2003 начальника Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини позивача звільнено з посади завідуючого Іване-Пустенською дільницею держветмедицини і призначено його провідним лікарем 1 категорії Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (аркуш справи 8).
Відповідно до наказу №7 від 26.04.2006 начальника Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини позивача звільнено з посади провідного ветлікаря 1 категорії Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України (перехід на виборну посаду) (аркуш справи 9).
Надалі, ОСОБА_1 працював на виборних посадах:
з 26.04.2006 по 16.11.2010 - на посаді секретаря Борщівської міської ради (рішення №3 від 26.04.2006);
з 17.11.2010 по 20.11.2020 - Ланівецьким сільським головою (рішення №2-1/2010 першої сесії шостого скликання від 17.11.2010; рішення №2 першої сесії сьомого скликання від 10.11.2015).
Згідно з рішенням Борщівської міської ради №1 від 20.11.202 повноваження позивача припинено за п.4 ч.2 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» від 16.04.2020 року №562-ІХ.
Вказані обставини підтверджуються записами в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 (аркуші справи 10-13).
Таким чином, останнім робочим днем позивача на посаді сільського голови є 20.11.2020.
Після припинення повноважень Ланівецького сільського голови позивач 14.12.2020 звернувся в Борщівську міську раду з заявою про виплату на період працевлаштування середньомісячної заробітної плати, яку отримував у Ланівецькій сільській раді відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», долучивши довідку Борщівської районної лікарні ветеринарної медицини №183 від 20.11.2020 про те, що працевлаштування позивача на попередній посаді є неможливе (аркуші справи 14-15).
Надалі, позивач 23.12.2020 звернувся з письмовою заявою до начальника Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини з проханням прийняти на посаду провідного ветлікаря 1 категорії, на якій позивач працював (аркуш справи 17).
У відповідь листом Борщівська державна лікарня ветеринарної медицини №199 від 23.12.2020 повідомила, що вільної посади провідного ветлікаря 1 категорії немає, а рівноцінна посада в штатному розписі відсутня (аркуш справи 18).
Позивач повторно 23.12.2020 звернувся з заявою до Борщівського міського голови з клопотанням виплатити середньомісячну зарплату з місцевого бюджету, в зв'язку із тим, що йому відмовлено в працевлаштуванні в Борщівській державній лікарні ветеринарної медицини (аркуш справи 19).
Борщівською міською радою в задоволенні заяви позивача відмовлено, що підтверджується листами від 23.12.2020 №К01-16/1347/319, від 04.01.2021 №К01-16/1412/01, від 11.01.2021 № К 01-16/1412/05 (аркуші справи 16, 20, 21).
Надалі, позивач повторно 15.01.2021 звернувся до начальника Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини з проханням повідомити, чи посада провідного ветлікаря 1 категорії є, а також чи є вакантні посади в лікарні на даний час (аркуш справи 22).
Листом Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини №10 від 16.01.2021 позивача проінформовано, що посада провідного ветлікаря 1 категорії відсутня, а рівноцінної посади в штатному розписі на даний час немає (аркуш справи 23).
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо невиплати йому з місцевого бюджету середньомісячної заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді Ланівецького сільського голови, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" 5 лютого 2015 року №157-VIII (далі - Закон №157-VIII) повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою. Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об'єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об'єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об'єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №157-VIII об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.
Згідно з ч.3 ст.8 Закону №157-VIII об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
Отже, відповідач Борщівська міська рада є правонаступником прав та обов'язків Ланівецької сільської ради, в якій позивач працювала головою сільської ради.
Згідно з ч.2 ст.12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Частиною п'ятою ст.12 Закону №280/97-ВР визначено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає Закон України від 11 липня 2002 року №93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон №93-IV), який також встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.
Відповідно до частин 1, 2 ст.4 Закону №93-IV депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".
Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Згідно з ст.6 Закону №93-IV депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.
Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
Позивач обраний та працював головою Ланівецької сільської ради на постійній основі, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.33 Закону України №93-IV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.
З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.
Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.
Тобто, право на отримання середнього заробітку, отриманого на виборній посаді, має особа, якщо вона не є пенсіонером та не була забезпечена роботою після припинення повноважень. Такий заробіток зберігається на період 6 місяців і підлягає виплаті з відповідного місцевого бюджету.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Гарантії для працівників, обраних на виборні посади, також встановлені статтею 118 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), за приписами якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Під рівноцінною роботою (посадою) треба розуміти роботу (посаду), не нижче за кваліфікацією чи посадою, за якою особа працювала до обрання на виборну посаду (відповідного голови/секретаря).
Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право депутата місцевої ради на надання йому, після закінчення його повноважень за виборною посадою, попередньої або рівноцінної роботи (посади), а за її відсутності - збереження за ним середньої заробітної плати на строк не більше шести місяців або до дня його працевлаштування.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.08.2020 (справа №174/445/16-а (2-а/174/18/2016).
За змістом Закону №93-IV збереження протягом шести місяців середнього заробітку не звільняє адміністрацію установи, де працював депутат місцевої ради (голова ради), від обов'язку вжити заходи до його працевлаштування. Закон №93-IV покладає на роботодавця обов'язок забезпечити депутату, строк повноважень якого завершився, надання попередньої роботи (посади) і лише в разі її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Так, як встановлено судом вище, до обрання на виборну посаду Ланівецького сільського голови позивач працював на посаді провідного ветлікаря 1 категорії Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини.
20 листопада 2020 року позивач припинив повноваження голови Ланівецького сільського голови згідно з рішенням сесії Борщівської міської ради №1.
У свою чергу, відповідно до довідки Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини №183 від 20.11.2020 проінформовано, що посада провідного ветлікаря 1 категорії зайнята, працевлаштувати ОСОБА_1 неможливо.
Позивач 14.12.2020 звернувся в Борщівську міську раду з заявою, в якій просив здійснювати йому виплату середньомісячної заробітної плати, яку отримував на виборній посаді за рахунок коштів місцевого бюджету у зв'язку з неможливістю працевлаштуватися на попереднє місце роботи, додавши зазначену довідку.
Суд звертає увагу сторін, що у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Отже, законодавством гарантується право особи на надання, після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади). В той же час, це право може бути реалізовано за умови наявності посади, або іншої рівноцінної посади. Такий правовий висновок викладений також у Постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі №570/3880/16-а.
Законодавець визначив обставини, за яких особі можуть бути надані такі гарантії. Виплата такої середньої заробітної плати належить особі, яка працювала за трудовим договором або у зв'язку з неможливістю роботодавця працевлаштувати на попередню роботу або неможливістю надати рівнозначну посаду.
Судом під час розгляду справи досліджено штатні розписи Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, з 01.01.2006 по 2021 роки (аркуші справи 124-131).
Зокрема, в штатному розписі станом на 2020 рік серед переліку посад поряд із посадою лікар ветеринарної медицини 1 категорії в штаті лікарні затверджена посада завідувача дільниці ветеринарної медицини із зазначенням того ж тарифного розряду - 11; посадового окладу - 4141,00 грн (аркуш справи 130); станом на 2021 рік теж тарифний розряд - 11; посадовий оклад - 5260,00 грн (аркуш справи 131) .
Як вбачається зі змісту зазначеного штатного розпису посаді завідувача дільниці ветеринарної медицини та посаді лікар ветеринарної медицини 1 категорії присвоєно аналогічний тарифний розряд - 11 (елемент тарифної сітки, що характеризує складність виконуваних робіт та рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу відповідної складності, цей показник визначається за Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників); встановлено аналогічний посадовий оклад.
Як зазначалося судом під рівноцінною роботою (посадою) треба розуміти роботу (посаду), не нижче за кваліфікацією чи посадою, за якою особа працювала до обрання на виборну посаду (відповідного голови/секретаря).
Отже, на момент звільнення позивач із виборної посади 20.11.2020 в Борщівській районній державній лікарні ветеринарної медицини існувала (і на даний час існує) посада завідувача дільниці ветеринарної медицини (в даному випадку Озерянської), яка за тарифним розрядом, розміром оплати праці та кваліфікацією є рівнозначною посаді лікаря ветеринарної медицини 1 категорії, яку обіймав позивач до призначення на виборну посаду (2006 рік).
Таким чином, станом на час судового розгляду даної справи, судом встановлено факт існування в Борщівській районній державній лікарні ветеринарної медицини посади рівноцінної посаді, яку позивач займав до обрання на виборну посаду, відповідно позивач не позбавлений можливості отримання за відсутності попередньої роботи (посади), іншу рівноцінну роботу (посаду).
У зв'язку з цим, суд не погоджується з твердженням представника позивача про відсутність рівнозначної посади в Борщівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, чи неможливість на ній працевлаштуватись.
При цьому, позивачем обрано способом захисту своїх прав саме зобов'язання Борщівської міської ради виплачувати позивачу помісячно з місцевого бюджету за період з 20.11.2020 по 20.05.2021 середньомісячну заробітну плату, яку позивач одержував на виборній посаді Лановецького сільського голови.
Суд зазначає, що згідно з приписами абзацу другого частини другої статті 33 Закону №93-IV, у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Судом в межах даної справи не встановлено факту неможливості надання ОСОБА_1 відповідної (рівнозначної) роботи (посади) у Борщівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, відповідно, у Борщівської міської ради не виникло обов'язку, визначеного ст.33 Закону №93-IV, щодо виплати позивачу середньої заробітної плати, яку позивач одержував на виборній посаді у раді.
Щодо тверджень представника позивача, що посада завідувача дільниці ветеринарної медицини (в даному випадку Озерянської) передбачає роботу позивача за 15 кілометрів від самої лікарні (м. Борщів), то суд звертає увагу, що законодавиць не ставить в залежність можливість працевлаштування від місцезнаходження робочого місця, а лише акцентує, що ця робота (посада) має бути на тому ж підприємстві (установі, закладі), що в даному випадку підтверджується штатним розписом лікарні.
Крім цього, як з'ясовано в судовому засіданні та не заперечувалось позивачем, на раніше займаній посаді лікаря ветеринарної медицини 1 категорії позивач виконував роботу на бойні, а не безпосередньо в приміщенні ветлікарні.
Також суд не погоджується з позицією третьої особи про відсутність рівнозначної посади. На думку керівника ветлікарні, робота завідувача Озерянської дільниці ветеринарної медицини передбачає виконання інших функцій ніж лікаря ветеринарної медицини 1 категорії, яку займав позивач.
Разом з тим, кваліфікація позивача дозволяє йому працювати на вказаній посаді, а її рівнозначність (аналогічний тарифний розряд - 11 та посадовий оклад) підтверджується наявними в матеріалах штатними розписами.
З урахуванням наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що у позивача відсутнє право на збереження середнього заробітку відповідно до ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", так як станом на час звільнення з виборної посади у позивача була наявна можливість працевлаштування на рівнозначній роботі (посаді) у тому ж закладі де він працював раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Борщівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Борщівська районна державна лікарня ветеринарної медицини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити середньомісячний заробіток.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 квітня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Борщівська міська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 2,м. Борщів,Тернопільська область,48702, код ЄДРПОУ/РНОКПП 04058485);
третя особа:
- Борщівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (місцезнаходження/місце проживання: вул. Промислова, 9,м. Борщів,Тернопільська область,48702, код ЄДРПОУ/РНОКПП 00704534) .
Головуючий суддя Баб'юк П.М.