вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
20 квітня 2021 року Справа № 480/3215/21
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області до Охтирської районної ради Сумської області, Великописарівської районної ради, Великописарівської селищної ради Сумської області про визнання незаконними та скасування рішень,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася Кириківська селищна рада Великописарівського району Сумської області з адміністративним позовом до Охтирської районної ради Сумської області, Великописарівської районної ради, Великописарівської селищної ради Сумської області, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Великописарівської районної ради Сумської області (на даний час правонаступником якої є Охтирська районна рада Сумської області) сьомого скликання від 18.11.2020 року «Про безоплатну передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Великописарівського району Сумської області у комунальну власність Великописарівської селищної ради» та рішення Великописарівської селищної ради щодо безоплатної передачі майна до комунальної власності Кириківської селищної ради № 300 від 17.03.2021 року.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що рішенням від 18.11.2020 року Великописарівської районної ради Сумської області було, зокрема, передано безоплатно з 01.01.2021 року у комунальну власність Великописарівської селищної ради майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ Великописарівсьеого району відповідно інвентаризаційних описів. При цьому, на думку позивача, дану передачу майна здійснено лише з урахуванням виключно інтересів Великописарівської громади, а інтереси Кириківської громади не були враховані. Крім того 17 березня 2021 року Великописарівською селищною радою було винесено рішення за зверненням Кириківської селищної ради про відмову у безоплатній передачі майна до комунальної власності Кириківської селищної ради.
Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” вказав, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …”. Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, “встановленим законом”.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
При цьому, пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-правових управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач оскаржує рішення Великописарівської районної ради Сумської області сьомого скликання від 18.11.2020 року «Про безоплатну передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Великописарівського району Сумської області у комунальну власність Великописарівської селищної ради» та рішення Великописарівської селищної ради щодо відмови безоплатної передачі майна до комунальної власності Кириківської селищної ради № 300 від 17.03.2021 року. При цьому обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач фактично не погоджується з передачею майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Великописарівського району Сумської області у комунальну власність Великописарівської селищної ради.
Отже, правовідносини, які виникли між сторонами мають майновий характер, випливають виключно з правовідносин, пов'язаних з правом власності на майно, тобто має місце спір про право.
Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За таких обставин, суд зазначає, що вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області до Охтирської районної ради Сумської області, Великописарівської районної ради, Великописарівської селищної ради Сумської області про визнання незаконними та скасування рішень.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається, та така справа має розглядатись у порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя В.О. Павлічек