про повернення позовної заяви
19 квітня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/2238/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити пвені дії, -
16 березня 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо внесення змін категорії земель на землі "житлової та громадської забудови" та цільового призначення земельної ділянки "03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", всупереч встановленому порядку, на підставі заяв №зв-5307938212017, зв-5307937082017 від 18.12.2017 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради стосовно земельних ділянок: кадастровий номер ділянки площею 259 кв.м. - 5310436500:09:004:0401; кадастровий номер ділянки площею 1295 кв.м. - 5310436500:08:006:0070; скасування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які складені із зазначенням невірних даних щодо категорії земель та цільового призначення земельної ділянки, із завищенням коригуючих коефіцієнтів, що потягло завищення суми нормативної грошової оцінки, стосовно земельних ділянок: №2243 від 02.03.2021, кадастровий номер ділянки площею 259 кв.м. - 5310436500:09:004:0401; №2244 від 02.03.2021, кадастровий номер ділянки площею 1295 кв.м. - 5310436500:08:006:0070.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачеві надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: 1) копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доданих до позовної заяви, засвідчених з дотриманням вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України; 2) заяви про поновлення строку на звернення до суду з наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Ухвалу суду від 22.03.2021 позивачем отримано 01.04.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
У встановлений судом строк позивачем не надано копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доданих до позовної заяви, засвідчених з дотриманням вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, вимоги ухвали суду від 22.03.2021 у цій частині є не виконаними.
31.03.2021 до суду надійшла заява про визнання причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними.
За змістом частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19.
Із заяви про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.04.2020 слідує, що позивачу було відомо про те, що відділом у м. Кременчуці міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх Плавнях ГУ Держгеокадастру у Полтавській області під час формування витягу з ДЗК про земельну ділянку від 18.12.2017 внесено відомості про цільове призначення земель "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", присвоєно код класифікації 03.07.
Також у листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 15.04.2020 №255/122-20 позивача повідомлено про те, що державним кадастровим реєстратором відділу у м. Кременчуці міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх Плавнях ГУ Держгеокадастру у Полтавській області внесено зміни до цільового призначення земельних ділянок кадастровий номер 5310436500:09:004:0401 та 5310436500:08:006:0070 на підставі заяв виконавчого комітету КМР ЗВ-5307938212017 та ЗВ-5307937082017 від 18.12.2017.
Таким чином, у квітні 2020 року позивач була обізнана із фактом внесення відділом у м. Кременчуці міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх Плавнях ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відомостей про цільове призначення земельних ділянок кадастровий номер 5310436500:09:004:0401 та 5310436500:08:006:0070 на підставі заяв виконавчого комітету КМР ЗВ-5307938212017 та ЗВ-5307937082017 від 18.12.2017, а відтак із квітня 2020 року знала про порушення своїх прав.
Натомість, з позовом до суду позивач звернулася лише 11.03.2021 (позовну заяву здано на пошту, про що свідчить поштове повідомлення щодо направлення позовної заяви), тобто з порушенням 6-місячного строку звернення до суду з цим позовом.
Позивач у заяві про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважними посилається на те, що неодноразово вживала заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення звернень до відповідача щодо приведення у відповідність інформації про цільове призначення земельної ділянки, а також до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради щодо звернення до Держгеокадастру із заявою про приведення у відповідність інформації щодо цільового призначення земельної ділянки. Остання відповідь ГУ Держгеокадастру датується 27.10.2020, а витяги з нормативно-грошової оцінки датуються 02.03.2021, при цьому позовна заява подана 11.03.2021. Отже, на думку позивача, строк звернення до суду не є порушеним.
Суд зауважує, що факт отримання позивачем листа відповідача від 27.10.2020 у відповідь на її заяву, а також витягів з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки не змінює момент, з якого позивач дізналася про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації та захисту свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Крім того, суд акцентує увагу на тому, що листом Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх Плавнях ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 27.10.2020 № 788/122-20 надано відповідь на заяву позивача щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Водночас предметом спору у справі є не дії (бездіяльність) Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх Плавнях ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо розгляду заяви щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру, а дії зазначеного органу щодо внесення змін категорії земель на землі "житлової та громадської забудови" та цільового призначення земельної ділянки "03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" на підставі заяв №зв-5307938212017, зв-5307937082017 від 18.12.2017 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, про які позивач дізналася у квітні 2020 року.
Таким чином доводи позивача про те, що відлік строку звернення до суду із вказаним позовом починається з 27.10.2020 є безпідставними.
Позовна вимога про скасування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які складені із зазначенням невірних даних щодо категорії земель та цільового призначення земельної ділянки, із завищенням коригуючих коефіцієнтів, що потягло завищення суми нормативної грошової оцінки, стосовно земельних ділянок: №2243 від 02.03.2021, кадастровий номер ділянки площею 259 кв.м. - 5310436500:09:004:0401; №2244 від 02.03.2021, кадастровий номер ділянки площею 1295 кв.м. - 5310436500:08:006:0070 має похідний характер від позовної вимоги про визнання протиправними дій ГУ Дергеокадастру у Полтавській області, оскільки її вирішення залежить від вирішення судом спору щодо правомірності внесення відповідачем змін до Державного земельного кадастру відомостей про цільове призначення земель кадастровий номер 5310436500:09:004:0401 та 5310436500:08:006:0070 на підставі заяв виконавчого комітету КМР ЗВ-5307938212017 та ЗВ-5307937082017 від 18.12.2017.
При цьому витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, та може отримуватися особою неодноразово.
Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 810/4275/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач, звернувшись до суду 11.03.2021, пропустила шестимісячний строк звернення до суду із відповідним позовом.
У заяві про визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними позивач просила, у разі якщо суд дійде висновку про початок спливу строку звернення до суду з квітня 2020 року, врахувати, що шестимісячний строк пропущено з поважних причин. Так, позивач зазначила, що у цей час проходив розгляд справ у Господарському суді Полтавської області, де позивач доводила безпідставність зміни цільового призначення земельних ділянок, направляла пропозиції щодо укладення мирової угоди Кременчуцькій міській раді та зверталася до відповідача із заявами про внесення змін до ГУ Держгеокадастру. Вказане свідчить про те, що позивач вживала заходи досудового врегулювання спору, та тільки після їх вичерпання звернулася до суду з цим позовом.
Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача, виходить з наступних міркувань.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Матеріали позовної заяви свідчать, що у Господарському суді Полтавської області вирішувалися спори між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та позивачем з приводу укладення додаткової угоди до договору оренди землі.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі №917/442/20 відмовлено у задоволенні позову Кременчуцької міської ради Полтавської області до ФОП ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
Також, рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 у справі №917/443/20 відмовлено у задоволенні позову Кременчуцької міської ради Полтавської області до ФОП ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
Суд зауважує, що наявність судових спорів між позивачем та Кременчуцькою міською радою жодним чином не можна вважати об'єктивною перешкодою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Крім того, у межах справ №917/442/20 та №917/443/20 вирішувалися спори з приводу укладення додаткових угод до договору оренди землі, натомість, у цій справі виник публічно-правовий спір щодо внесення змін до Державного земельного кадастру у частині інформації про цільове призначення земельної ділянки.
Також суд зазначає, що вчинення дій щодо врегулювання спору у досудовому порядку шляхом тривалого листування з відповідними органами не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ця обставина не є непереборною та такою, що унеможливила своєчасне звернення до суду.
Отже, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку їх оскарження, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Також пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити пвені дії повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя М.В. Довгопол