Справа № 420/15361/20
08 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Захарчук О.В.
представника позивача не з'явився
представника відповідача Жукова Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в системі «EASYCON») справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД СІСТЕМ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД СІСТЕМ» до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2020 р. №0081845104, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.
ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» не погоджується з прийнятим Головним управлінням ДПС в Одеській області ППР від 22.05.2020 р. №0081845104, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
По-перше, в діях ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, на підставі чого, оскаржуване ППР від 22.05.2020 р. № 0081845104 прийнято безпідставно.
30.09.2019 р. ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» складено податкову накладну №30001 на загальну суму з ПДВ 21 992 592,38 грн. за результатами господарських взаємовідносин з Державним підприємством «КАЛУСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ- НОВА» та яку в межах визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України строків, а саме - 15.10.2019 р. направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанції від 15.10.2019 р. податкову накладну доставлено до ДПС України, але документ не прийнято, з причин відсутності укладеного з платником 41639496 договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу та запропоновано надіслати заяву про приєднання до договору. Проте, зазначена причина неприйняття податкової накладної, не відповідає дійсності.
18.09.2019 р. позивачем подано Заяву про приєднання №1 до договору про визнання електронних документів від 10.09.2019 р. №1532001, яку 19.09.2019 р. прийнято згідно квитанції №2.
Відповідно до пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 06 червня 2017 року № 557.
Пунктом 1 розділу III Порядку визначено, що юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати приєднання до Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку.
Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.
Таким чином, 19.09.2019 р. між ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» та Головним управлінням ДПС в Одеській області укладено договір про визнання електронних документів №1532001, що підтверджується квитанцією №2 від 19.09.2019 р. про прийняття документу.
Жодних повідомлень стосовно припинення дії договору про визнання електронних документів №1532001, укладеного 19.09.2019 р. між ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» та Головним управлінням ДПС в Одеській області, позивач не отримував.
29.10.2019 р. податкову накладну від 30.09.2019 р. №30001 доставлено до ДПС України та прийнято, що підтверджується квитанцією від 29.10.2019 р.
З метою уникнення, в подальшому, неприйняття податкових накладних з аналогічних підстав, ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» 10.12.2019 р. повторно звернулося з заявою про приєднання №1 до договору про визнання електронних документів від 10.09.2019 р. №1532001, яку згідно квитанції №1 від 10.12.2019 р. не прийнято. Зазначено, що діє заява про приєднання від 18.09.2019 р. №1 до договору про визнання електронних документів. Таким чином, податковим органом підтверджено дію договору про визнання електронних документів №1532001, укладеного 19.09.2019 р. між ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» та Головним управлінням ДПС в Одеській області.
15.12.2019 р. ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» з дотриманням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №27001 на загальну суму з ПДВ 30 000 000,00 грн. яку складено 27.11.2019 р., за результатами господарських взаємовідносин з Публічним акціонерним товариством «ЦЕНТРЕНЕРГО».
Згідно квитанції від 15.12.2019 р., податкову накладну доставлено до ДПС України, але документ не прийнято, знову ж таки, незважаючи на наявність діючого договору про визнання електронних документів №1532001, який укладено 19.09.2019 р. між ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» та Головним управлінням ДПС в Одеській області, в якості причини зазначено: «Відсутність укладеного з платником 41639496 договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору».
Попередню податкову накладну 29.10.2019 р. прийнято, хоча спочатку причиною неприйняття її, була та ж сама підстава.
У строк, визначений п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме - 15.01.2020 р., ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №31001 на загальну суму з ПДВ 96 000 000,00 грн. яку складено 31.12.2019 р., за результатами господарських взаємовідносин з Публічним акціонерним товариством «ЦЕНТРЕНЕРГО».
Згідно квитанції від 15.01.2020 р., податкову накладну доставлено до ДПС України, але документ не прийнято, з підстав, зазначених в квитанціях про неприйняття двох вищезазначених податкових накладних.
Податкові накладні від 27.11.2019 р. і 31.12.2019 р. прийнято лише 22.01.2020 р.
Як вбачається з вищевикладеного, що підтверджується прямими доказами, ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» надіслало податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в межах строків, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України. Проте, ДПС України незважаючи на наявність діючого договору про визнання електронних документів №1532001, укладеного 19.09.2019 р. між ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» та Головним управлінням ДПС в Одеській області, безпідставно не прийняла вчасно подані податкові накладні, а прийняла їх лише через деякий час.
Податковий орган умисно затримав реєстрацію податкових накладних, що призвело до порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України та свідчить про явну протиправність таких дій.
Таким чином, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії з метою своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах строку, визначеного ПК України для реєстрації таких накладних, при цьому причини неприйняття таких документів зазначені в отриманих позивачем квитанціях спростовуються дійсним договором про визнання електронних документів №1532001, укладеним 19.09.2019 р. між ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» та Головним управлінням ДПС в Одеській області. Вказане свідчить, саме про протиправність дій контролюючого органу, а не про вину позивача в спірних правовідносинах.
А отже, правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, немає, оскільки така не реєстрація в строк відбулася з незалежних від позивача причин.
По-друге, оскаржуване ППР підлягає скасуванню внаслідок порушення Головним управлінням ДПС в Одеській області порядку проведення перевірки.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 ПК України.
Відповідачем в листі від 24.11.2020 р. №21676/10/15-32-04-12-04 зазначено, що акт перевірки було направлено поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ»: м. Одеса, вул.Вапняна, 54. Також вказано, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, акт підприємство не отримало, у зв'язку «...із іншими причинами, що не дали змоги виконати обов'язки щодо вручення поштового відправлення».
Проте, слід зазначити, що дати відправлення та дати повернення акту перевірки не зазначено, доказів відправлення та повернення також не надано.
Таким чином, твердження Відповідача щодо направлення акту перевірки та його повернення, не підтверджується доказами.
Таким чином, враховуючи відсутність факту належного вручення акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області всупереч вимогам п. 86.8 ст. 86 ПК України, прийняло оскаржуване ППР.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 04.01.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
Ухвала про відкриття провадження по справі надіслана на електрону пошту od.official@tax.gov.ua, od.urist@tax.gov.ua представнику Головне управління ДПС в Одеській області 19.01.2021.
15.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив, який обґрунтований наступним.
Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі п.п. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 ПК України, в порядку ст. 76 ПК України та 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН позивача, дата виписки яких припадає на 2019 рік.
Перевіркою встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних від 30.09.2019р. №30002 із затримкою на 3 дні, від 27.11.2019р. № 27001 на 38 днів, від 31.12.2019р. № 31001 із затримкою 7 днів.
За результатами проведено перевірки складено акт від 27.02.2020 року № 1530/15-32- 51-04/41639496.
Відповідно до п. 116.1 ст. 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
На підставі даного акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Н» від 22.05.2020 року № 0081845104.
Згідно з п.п. 62.1.3. п.62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно із п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, контролюючим органом дотримано вимог законодавства щодо проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних виписаних ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ».
Щодо тверджень позивача про необізнаність наявності акту перевірки та прийнятого податкового повідомлення рішення.
Відповідно до фактичних обставин справи акт перевірки було надіслано за податковою адресою позивача: 65006, м. Одеса, вул. Вапняна, буд. 54, що підтверджується копією поштового конверту №6502506569599.
Податкове повідомлення-рішення Форми «Н» від 22.05.2020 року № 0081845104 було надіслано за податковою адресою позивача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №6502506724675.
Перевіркою встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних від 30.09.2019 р.№ 30005 на суму ПДВ 553,33 із затримкою на 3 дні, від 27.11.2019р. №27001на суму ПДВ 5000000 із затримкою на 38 днів, від 31.12.2019р. № 31001 на суму ПДВ 16000000 із затримкою 7 днів.
Відповідно до фактичних обставини між ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» та Головним управлінням ДПС в Одеській області укладено Договір про визнання електронних документів від 10.09.2019 року № 1532001, згідно Заяви про приєднання від 18.09.2019 року №1.
Також, між ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» та Головним управлінням ДПС в Одеській області укладено Договір про визнання електронних документів від 10.09.2019 року №1532001, згідно Заяви про приєднання від 16.12.2019 року №1.
Станом на 15.10.2019 року, 15.12.2019 року, 15.01.2020 року даний договір був чинним.
Податкові накладні від 30.09.2019р. №30005 на суму ПДВ 553,33, від 27.11.2019 р. №27001 на суму ПДВ 5000000, 00 від 31.12.2019р. № 31001 на суму ПДВ 16000000 були направлені на реєстрацію до ДПС України.
У відповідь підприємство отримало квитанції про неприйняття з підстав відсутності договору про визнання електронних документів.
Окремо слід звернути увагу, що згідно п. 421.9. ст. 421 ПК України технічний адміністратор зобов'язаний провести перевірку наявності технічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити методологу електронного кабінету та платнику податків у цей самий строк. Якщо технічний адміністратор визнає наявність технічної помилки, він зобов'язаний усунути таку технічну помилку протягом строку, визначеного методологом електронного кабінету, з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо технічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, технічний адміністратор надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків документ, яким повідомляє всім платникам податків про існування технічної помилки та про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платників податків. Про усунення технічної помилки технічний адміністратор повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.
Пунктом 421.10. ст. 421 ПК України у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні.
Якщо технічний адміністратор або методолог не надсилає відповіді про результати перевірки повідомлення про технічну та/або методологічну помилку у встановлений цим Кодексом строк або заперечує наявність технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, то платник податків має право звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через електронний кабінет. Протягом всього часу судового розгляду такого звернення платника податків забороняється визначати платнику податків грошове зобов'язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що можуть бути спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету (п. 421. 11 ст. 42 ПК України ).
Аналізуючи вимоги статті 421 ПК України можна дійти висновку, що ТОВ «Рекорд Сістем» не здійснило жодного намагання для вирішення проблеми щодо технічних помилок відносно дії договору.
З огляду на несвоєчасне направлення на реєстрацію податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, останні були зареєстровані з порушенням встановленого вимогами ПК України строку.
При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
А тому рішення (дії або бездіяльність) суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо воно, по-перше, прийняті (вчинені) з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимим, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.
Ухвалою суду від 26.01.2021 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.03.2021 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті на 08.04.2021 року.
Відповідно до фактичних обставини між ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» та Головним управлінням ДПС в Одеській області укладено Договір про визнання електронних документів від 10.09.2019 року № 1532001, згідно Заяви про приєднання від 18.09.2019 року №1.
10.12.2019 року ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» подано заяву про приєднання №1 до договору про визнання електронних документів від 10.09.2019 року №1532001.
Згідно квитанції №1 - заяву не прийнято. Діє заява про приєднання від 18.09ю2019 року №1.
27.02.2020 року за наслідками проведеної перевірки складений Акт №1530/15-32-51-04/41639496 про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 41639496).
Перевіркою встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних:
від 30.09.2019 р. № 30002 із затримкою на 3 дні,
від 27.11.2019 р. №27001 на 38 днів,
від 31.12.2019 р. № 31001 із затримкою 7 днів.
Акт перевірки надіслано за податковою адресою позивача: 65006, м. Одеса, вул. Вапняна, буд. 54, що підтверджується копією поштового конверту №65025 0 6569599.
22.05.2020 р. прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Н» №0081845104, яке надіслано за податковою адресою позивача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 65025 0 6724675.
23.10.2020 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД СІСТЕМ», стало відомо, що в електронному кабінеті платника в розділі «стан розрахунків з бюджетом» у ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ» значиться недоїмка з ПДВ у розмірі 3 101 073, 33 грн.
Згідно інформації, яка міститься в електронному кабінеті платника ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ», зазначена недоїмка виникла на підставі податкового повідомлення - рішення від 22.05.2020 р. №0081845104.
26.10.2020 р. позивач звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області та Суворівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС в Одеській області з листами, про факт неотримання зазначених документів та проханням надати їх.
07.12.2020 р. на офіційну електронну пошту ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ»: rekord.stm@gmail.com, надійшов лист Головного управління ДПС в Одеській області від 24.11.2020 р. №21676/10/15-32-04-12-04 про надсилання акту перевірки від 27.02.2020 р. №1530/15-32-51-04/41639496 та податкового повідомлення-рішення форми «Н» від 22.05.2020 р. № 0081845104.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з п.п. 62.1.3. п.62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Податкова звітність підлягає перевірці.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Контролюючим органом (головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Північного управління у м. Одесі ГУ ДПС в Одеській області) на підставі пункту 20.1.4 статті 20 ПК України, в порядку ст. 76 розділу ІІ ПП України та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 рік.
З огляду на приписи чинного законодавства відповідачем дотримано вимог законодавства, щодо проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних виписаних ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ».
Щодо тверджень позивача про необізнаність наявності акту перевірки та прийнятого податкового повідомлення рішення.
Відповідно до фактичних обставин справи акт перевірки було надіслано за податковою адресою позивача: 65006, м.Одеса, вул. Вапняна, буд. 54, що підтверджується копією поштового конверту №6502506589599.
В свою чергу, податкове повідомлення-рішення Форми «Н» від 22.05.2020 року №0081845104 також було надіслано за податковою адресою позивача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 6502506724675.
Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Акт камеральної перевірки та податкове повідомлення рішення надіслано за податковою адресою платника податків, що не заперечується останнім.
При цьому, позивачем у відповіді на відзив зазначено, що до копії конверту про направлення акту камеральної перевірки не додано рекомендоване повідомлення про вручення.
Судом встановлено, що акт камеральної перевірки направлявся на податкову адресу платника податків та повернувся без вручення на адресу податкового органу. При цьому, відсутність рекомендованого повідомлення про вручення не змінює фактичних обставин щодо дійсного направлення такого акту та не свідчить про порушення прав позивача.
Також позивачем наголошується, що податкове повідомлення-рішення направлено з порушенням строків, оскільки ППР від 22.05.2020 року направлено 07.08.2020 року, що є порушенням Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.
Так, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення Форми «Н» від 22.05.2020 року №0081845104 надіслано за податковою адресою позивача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 6502506724675. Датою направлення є 07.08.2020 року, а датою повернення - 01.10.2020 року.
Суд також зазначає, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.
02.04.2020р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, зокрема, продовжено процесуальні строки на час дії карантину.
17.07.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19)» від 18.06.2020 р. № 731-ІХ (далі - Закон № 731- IX).
Цим законом було внесено зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо поновлення/продовження процесуальних строків у зв'язку з карантином.
Згідно з п. 2 розділу II Закону № 731 - IX продовжені строки закінчуються протягом 20 днів після набрання чинності Закону № 731 - IX:
« 2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту З розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом».
З огляду на те, що Закон № 731 - ІX набрав чинності 17.07.2020 р., продовжені процесуальні строки повинні закінчитися 06.08.2020 р.
Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення направлено 07.08.2020 року, а отже, порушень податковим органом не допущено.
Щодо податкового правопорушення.
Відповідно до пп. 16.1.14 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом.
У пп. 17.1.13, 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПК України визначено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом; реалізовувати через електронний кабінет права та обов'язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Відповідно до п.п. 42-1.2, 42-1.3 ст. 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Майнові права на програмне забезпечення електронного кабінету є державною власністю.
Загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет визначаються Порядком №637.
Відповідно до п. 16 Порядку № 637, для забезпечення взаємодії з контролюючими органами засобами Електронного кабінету користувачі безпосередньо або через відповідальних осіб такого користувача (директор / бухгалтер / особа, яка має право підпису) здійснюють вхід шляхом авторизації такого користувача згідно з абзацом другим пункту 13 цього розділу.
Платник податків під час проходження електронної ідентифікації зазначає свою електронну адресу, підтверджує правильність своїх ідентифікаційних даних та визначає спосіб взаємодії з контролюючими органами.
За достовірність відомостей, зазначених під час електронної ідентифікації, відповідає користувач.
Після електронної ідентифікації особи платник податків має право доступу до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету, яка є індивідуальною персоніфікованою веб-сторінкою користувача.
Відповідно до п. 42-1.7 ст. 42-1 ПК України у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.
Згідно з пп. 14.1.111 п. 14.1 ст. 14 ПК України методологічна помилка електронного кабінету - це невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об'єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов'язки платників податків.
У пп. 14.1.182-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що технічна помилка - це помилка, вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв'язку, функціонуванні електронного цифрового підпису, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат, або призводить до неочікуваної роботи, або унеможливлює роботу електронного кабінету.
Відповідно до пп. 14.1.110 п. 14.1 ст. 14 ПК України методолог електронного кабінету - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Підпунктом 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що технічний адміністратор електронного кабінету - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
У п. 3 Порядку № 637 передбачено, що методолог Електронного кабінету - це ДФС, а технічний адміністратор Електронного кабінету - це структурний підрозділ ДФС, який відповідно до функціональних повноважень здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних системи.
Відповідно до п. 42-1.8-42.1.11 ст. 42-1 Податкового кодексу України методолог електронного кабінету зобов'язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов'язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.
Технічний адміністратор зобов'язаний провести перевірку наявності технічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити методологу електронного кабінету та платнику податків у цей самий строк. Якщо технічний адміністратор визнає наявність технічної помилки, він зобов'язаний усунути таку технічну помилку протягом строку, визначеного методологом електронного кабінету, з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо технічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, технічний адміністратор надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків документ, яким повідомляє всім платникам податків про існування технічної помилки та про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платників податків. Про усунення технічної помилки технічний адміністратор повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.
Якщо технічний адміністратор або методолог не надсилає відповіді про результати перевірки повідомлення про технічну та/або методологічну помилку у встановлений цим Кодексом строк або заперечує наявність технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, то платник податків має право звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через електронний кабінет. Протягом всього часу судового розгляду такого звернення платника податків забороняється визначати платнику податків грошове зобов'язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що можуть бути спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що податковим законодавством передбачено порядок виправлення технічних та методологічних помилок в електронному кабінеті платника.
Як встановлено судом, позивачем (ТОВ «РЕКОРД СІСТЕМ») дій, передбачених Податковим кодексом вчинено не було.
Отже, відповідач за відсутності надісланого ТОВ «Рекорд Сістем» через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку, позбавлений можливості вчинення дій встановлених приписами п. 421.8, п. 421.9. п. 421.10. ст. 421 ПК України для її усунення.
Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
У спірних правовідносинах, державою запроваджено процедуру, яка встановлена приписами ст. 421 ПК України, що закликає, зокрема, позивача дотримуватись її, без застосування заходів, які не призведуть до очікуваного результату.
З цього приводу, слід звернути увагу на справу «БЕЛАНЕ НАДЬ ПРОТИ УГОРЩИНИ» (CASE OF BELANE NAGY V. HUNGARY), заява № 53080/13, від 13.12.2016
«…Необхідно, щоб правомірне очікування мало конкретний характер, аніж просто надія, в його основі повинні знаходитись норма права або правовий акт, наприклад, рішення суду. Надію на те, що право власності, яке давно припинене, може бути відновлено, не можна вважати «власністю», так само як і право вимоги у разі настання певної умови, яке втратило свою дію, внаслідок того, що дане право не було виконане. Не можна сказати, що виникає «правомірне очікування», коли є спір відносно правильного тлумачення та застосування національного законодавства, внаслідок чого, в задоволенні вимог заявника відмовляють національні суди. Разом з цим «майном» може вважатись майновий інтерес, визнаний законодавством держави, навіть якщо в деяких випадках він може бути припинений [§ 75].
Як підсумок, незважаючи на різноманітність формулювань, за допомогою яких у прецедентному праві суду сформовано вимогу про необхідність національної правової основи на якій ґрунтується майновий інтерес, їх загальний характер може бути узагальнений у наступний спосіб: для визнання «майна» у формі «законного очікування», заявник повинен мати здійснюване право, яке, якщо застосувати принцип, викладений у пункті 52 рішення Великої Палати в справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) не може суперечити суттєвому майновому інтересу, який достатньою мірою встановлено національним законодавством [§ 79]…».
Також суд звертає увагу позивача на презумпцію знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) - кожен вважається таким, що знає закони.
Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.
Відповідно до ст. 8 КАС України всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Рівність учасників адміністративного процесу означає наділення їх рівними правами і обов'язками щодо участі у процесі та відстоюванні своєї позиції та покладає на суд обов'язок не надавати будь-яких переваг, що не обумовлені законом, будь-кому з учасників судового процесу.
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст.ст. 139, 241,242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД СІСТЕМ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД СІСТЕМ» - адреса:79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18, код ЄДРПОУ 41639496, телефон: (048) 788-61-74, електронна пошта: record.stm@gmail.com
Головне управління ДПС в Одеській області - адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.