просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
07 квітня 2021 року м.Харків Справа № 913/266/20(925/926/19)
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
до відповідача Управління поліції охорони в Черкаській області (місцезнаходження: вул.Хоменка, буд. 3/1, м. Черкаси, 18008)
про звернення стягнення на предмет застави
в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)
до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
про банкрутство.
Секретар судового засідання Ведькало М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача : представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
05.08.2019 Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Управління поліції охорони в Черкаській області, в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області перед ПАТ "Українська інноваційна компанія" за кредитним договором №34-2013 від 13.11.2013 в розмірі 2800301,26 грн, звернути стягнення на предмет застави згідно договору застави №09-2014-1з від 05.03.2014, що належить Управлінню поліції охорони в Черкаській області, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
В обґрунтування поданого позову зазначено, що 13.11.2013 між ПАТ "Укрінбанк", яке на дату подання позову відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, правонаступником якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №834 від 13.10.2015 є Управління поліції охорони в Черкаській області, укладено кредитний договорів №34-2013, відповідно до якого позичальнику надано кредит в розмірі 2500000 грн 00 коп., зі строком користування до 12.11.2018 зі сплатою 19,9% річних за користування кредитними коштами.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 05.03.2014 між ПАТ "Укрінбанк" та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області укладено договір застави №09-2014-1з, відповідно до умова якого відповідачем передано в заставу рухоме майно - транспортні засоби, загальною заставною вартістю 2589420 грн 00 коп.
У зв'язку з тривалим невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на предмет застави, яке було передано Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області в заставу, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.
Щодо правового статусу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", позивачем зазначено, що 24.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних", та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою Верховного суду України від 24.10.2017 по справі №826/1162/16 скасовані судові рішення судів попередніх інстанцій, відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування Постанови Національного банку України про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк", оформленим протоколом №3 від 22.11.2016 змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком", затверджено статут в новій редакції.
Згідно п.1.1. статуту, ПАТ "Укрінком" продовжує діяльність на підставі статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ "Український інноваційний банк".
Рішенням позачергових зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформленим протоколом №6 від 28.03.2017 змінено найменування товариства на ПАТ "Українська інноваційна компанія", затверджено статут у новій редакції.
У відповідності до п.1.1. статуту ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі статуту, та є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Укрінком".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2017 у справі №826/11199/16 яка залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 та Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.04.2019 у задоволенні вказаного позову відмовлено, та зроблено висновок, що якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку. Повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Позивачем зазначено, що зміна найменування юридичної особи не є реорганізацією в розумінні положень ст. 104 Цивільного кодексу України. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань свідачть про те, що ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією і тією ж юридичною особою з одним кодом ЄДРПОУ 05839888, де відбулась лише зміна найменування та видів КВЕД.
В силу ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Також, позивачем зазначено, що 14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017. В своїй постанові судом зазначено, що "Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 13.07.2016 протоколом засідання Наглядової ради ПАТ "Укрінбанк" було прийнято рішення про відновлення діяльності банку та призначення голови правління. Вказаним протоколом також було змінено назву з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "УКР/ІН/КОМ". Апелянтом не наведено переконливих доказів, які б спростували правомірність та відповідність таких дій чинному законодавству, зокрема положенням Закону України "Про банки і банківську діяльність". Окрім того, наявні у матеріалах справи відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань свідчать про обставини правонаступництва між позивачем (ПАТ "УКР/ІН/КОМ") та ПАТ "Укрінбанк".
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2018 по справі №826/15260/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у задоволені позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним дій, скасування рішень - відмовлено.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.07.2018 відкрито касаційне провадження та відмовлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018.
Щодо правового статусу відповідача, позивачем зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №834 від 13.10.2015 "Про функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" утворені як юридичні особи публічного права органи поліції охорони як територіальні органи Національної поліції України, в тому числі Управління поліції охорони в Черкаській області.
Відповідно до п.3 постанови органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.09.2019 по справі №925/926/19 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Управління поліції охорони в Черкаській області про звернення стягнення на предмет застави - залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №925/926/19.
Розгляд справи неодноразово відкладався та зупинялось провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.08.2020 надіслано справу №925/926/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Управління поліції охорони в Черкаській області про звернення стягнення на предмет застави до Господарського суду Луганської області для розгляду в межах провадження у справі №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.08.2020 матеріали справи №913/266/20(925/926/19) передано на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 05839888); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича.
15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404).
01.06.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” надійшла апеляційна скарга №548/1В від 28.05.2020 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 по справі № 913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”.
03.06.2020 матеріали справи надіслано до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 31530 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 відмовлено Публічному акціонерному товариству “Українська інноваційна компанія” у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто без розгляду.
В той же час, Публічне акціонерне товариство “Український інноваційний банк” звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ “ЮС-Металл” у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ “Українська інноваційна компанія”.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ “ЮС-Металл” у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”.
18.08.2020 Управління поліції охорони в Черкаській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2020 про передачу матеріалів справи №925/926/19 за підсудністю на розгляд до Господарського суду Луганської області, в провадженні якого перебуває справа №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.08.2020 вирішено відкласти питання про прийняття позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Управління поліції охорони в Черкаській області про звернення стягнення на предмет застави, до повернення матеріалів справи №913/266/20 до Господарського суду Луганської області.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 залишено без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2020 у справі №925/926/19 залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2020 у справі №925/926/19 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №913/266/20 скасовано. Справу №913/266/20 направлено на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.12.2020 справу №913/266/20(925/926/19) прийнято до провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.01.2021 о 12 год. 00 хв.
У судовому засіданні 26.01.2021 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 09.02.2021 о 12 год. 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
04.02.2021 на електрону адресу Господарського суду Луганської області від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Укрінбанк” надійшла заява №34 від 03.02.2021 про залучення в якості третьої особи до участі у справі №913/266/20(925/926/19) Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк” в ліквідації державою.
У судовому засіданні 09.02.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 17.02.2021 о 12 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 17.02.2021 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" №34 від 03.02.2021 про залучення третьої особи до участі у справі №913/266/20(925/926), виходячи з нижчевикладеного.
Уповноважена особа Фонду у частині реалізації повноважень Фонду щодо банку, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, виконує повноваження органу управління останнього, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження.
Оскільки уповноважена особа Фонду у правовідносинах з іншими особами виступає або як представник Фонду, або як представник банку, який представляє Фонд у межах делегованих Фондом повноважень, така уповноважена особа не може бути стороною у справі.
Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду при розгляді цивільної справи № 761/4442/17.
14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління НБ України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.
За таких обставин уповноважена особа може виступати виключно представником банківської установи, та не може бути окремим учасником справи.
В свою чергу заяву про залучення у якості третьої особи подано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк".
Судом встановлено, що така юридична особа як ПАТ “Український інноваційний банк” в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України відсутня, в свою чергу під кодом ЄДРПОУ який належав ПАТ “Укрінбанк”, та є ідентифікуючою ознакою юридичної особи, зареєстроване Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія”, яке є позивачем.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про залучення в якості третьої особи, задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні 17.02.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 09.03.2021 о 15 год. 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20.
У судовому засіданні 09.03.2021 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.03.2021 о 12 год. 30 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 24.03.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 07.04.2021 о 15 год. 20 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що позивачем не було надано до позовної заяви письмових доказів, що свідчили б про встановлення факту правонаступництва відповідача за договором застави №09-2014-1з від 05.03.2014, укладеного між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області та ПАТ "Укрінбанк" та заміни сторони кредитора у договорах, а саме з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.08.2018 внесено відомості про припинення Управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, відомості про правонаступництво відсутні.
Відповідачем зазначено, що Північний апеляційний господарський суд в постанові від 09.06.2020 по справі №925/443/19 зазначив, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за рішенням засновників припинено юридичну особу - Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, про що 20.08.2018 внесено запис до реєстру.
Правові питання діяльності органів внутрішніх справ були врегульовані Законом України "Про міліцію", відповідно до ст. 7 зазначеного закону, міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно - розшукову, кримінально - процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, місцевої міліції, міліції охорони, судової міліції. Разом з тим, Закону України "Про міліцію" втратив свою чинність у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", який набув чинності 12.07.2015 Національна поліція є правонаступниками прав та обов'язків міліції та її організаційних структур. Постановою Кабінету Міністрів України №730 від 16.09.2015 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" було прийнято рішення про ліквідацію Управління внутрішніх справ, у тому числі в Черкаській області. Ліквідація цих юридичних осіб здійснюється без переходу прав та обов'язків цих органів, що ліквідовуються до інших осіб, тобто без правонаступництва. Отже створене у складі Національної поліції України Управління поліції охорони в Черкаській області не є правонаступником ліквідованого Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області.
Таким чином, Північним апеляційним господарським судом встановлена обставина, що має преюдиційне значення для даної справи.
Щодо правонаступництва ПАТ "Українська інноваційна компанія", відповідачем зазначено, що при розгляді справи №925/698/16 Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 викладено правовий висновок, що правочину між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінком" щодо передачі прав та обов'язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації теж. Іншої передбаченої ст. 52 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінокм" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено. Оскільки позивач не є банківською установою, не має правових підстав для реалізації прав та обов'язків за кредитним договором укладеним між Управлінням Державної служби охорони при УВМС України в Черкаській області та ПАТ "Укрінбанк".
В додаткових поясненнях на позовну заяву, позивачем зазначено, що відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що ПАТ "Укрінком" не набуло прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк", оскільки зміна найменування шляхом виключення з назви слова "банк" фактично є реорганізацією і такі зміни повинні здійснюватись виключно за погодженням Національного банку України. Твердження відповідача є необґрунтованими, а висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16 не можуть бути застосовані до даної справи, виходячи з нижчевикладеного.
Позивачем зазначено, що постанова Правління Національного банку України №934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №180 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", постанова Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" визнані протиправними та скасовані в порядку адміністративного судочинства.
Процедура тимчасової адміністрації та ліквідації може існувати лише у випадку чинних та не скасованих рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а норми чинного законодавства не містять положень щодо можливості продовження процедури тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у випадку скасування у судовому порядку та визнання протиправним відповідних рішень Національного банку України та Фонду щодо запровадження таких процедур. Процедура тимчасової адміністрації та ліквідації може існувати лише у випадку чинних та не скасованих рішень Національного банка України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації.
Скасування у судовому порядку рішень суб'єктів владних повноважень, які є актами індивідуальної дії, свідчить про те, що не породжують правових наслідків. Відтак всі дії вчинені на підставі таких актів/ рішень НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ведення тимчасової адміністрації виключає можливість існування процедури тимчасової адміністрації/ліквідації згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та здійснення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів будь - яких повноважень як тимчасового адміністратора або ліквідатора.
Щодо зміни найменування ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Укрінком", позивачем зазначено, що можливість використання юридичною особою у найменуванні слова "банк" як і наявності права в юридичної особи надавати банківські послуги згідно відповідних КВЕД нерозривно пов'язані з наявністю у такої особи банківської ліцензії, при цьому використання юридичною особою у найменуванні слова "банк" як і наявності права надавати банківські послуги без отримання відповідної банківської ліцензії є порушенням чинного законодавства.
Позивачем зазначено, що чинним законодавством не передбачено прямого механізму відновлення банківської ліцензії у випадку скасування постанови Правління Національного банку України про відкликання банківської ліцензії, що фактично призвело до неможливості відновити банківську ліцензію.
Станом на 13.07.2016 (дату проведення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк") в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" ПАТ "Укрінбанк" не мало статусу банку, оскільки не відповідало наведеній у законі вимозі щодо банку як фінансової установи - не мало банківської ліцензії, що унеможливлювало здійснення банківської діяльності, що в свою чергу потягло необхідність вчинення відповідних реєстраційних дій, зокрема щодо зміни найменування товариства.
При цьому, на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16, яка залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, було видано виконавчий лист №826/5325/16 від 15.07.2016 про зобов'язання Національного Банку України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" в якості банківської установи. Проте, вказані судові рішення на даний час залишаються невиконаними.
Щодо застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16, позивач зазначає наступне.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №925/698/16 передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначено, що суди різних юрисдикцій по різному застосовують норми законодавства під час вирішення питання щодо правового статусу ПАТ "Укрінком" а також обсягу прав та обов'язків останнього.
В ухвалі від 26.02.2019 у справі №925/698/16 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що наявність відмінних один від одного висновків судів різних юрисдикцій щодо правового статусу ПАТ "Укрінком" як правонаступника ПАТ "Укрінбанк" щодо наявності або відсутності у ПАТ "Укрінком" прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк" вказує на наявність у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої має важливе значення для розвитку права в цілому.
Однак постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 не може бути застосована під час вирішення даної справи, оскільки зазначена постанова не є преюдиційною для даної справи, не містить висновків щодо застосування норм права, які могли б бути застосовані судами нижчих інстанцій, та містить значну кількість суперечностей та оціночних суджень.
Преюдиція має дві обов'язкові ознаки, які полягають у тотожності суб'єктного складу, тобто обставина має бути встановлена відносно учасника справи, де приймалось "преюдиційне" рішення; обставини повинні бути досліджені та встановлені судом, тобто не є преюдицією оціночні судження, або просто констатація судом обставин.
Таким чином, враховуючи, що суб'єктний склад справи №925/698/16 та даної справи не є тотожним, постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 не є преюдиційною для даної справи.
В той же час, позивач зазначає, що Велика Палата Верховного Суду не надала висновків щодо застосування норм ст. 104 Цивільного кодексу України, глави 50 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 15, 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність", що в свою чергу вказує, що виключна правова проблема, яка була виявлена у справі №925/698/19 Великою Палатою Верховного Суду вирішена не була, а тому доводи, викладені у постанові Великої Палати не можуть бути застосовані судами нижчих інстанцій оскільки є лише оціночними судженнями Великої Палати Верховного Суду.
Щодо зміни найменування та видів КВЕДів позивачем зазначено, що зміна найменування ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є реорганізацією юридичної особи в розумінні ст. 104 Цивільного кодексу України та жодним чином не впливає на права та обов'язки такої юридичної особи; ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Український інноваційний банк" з ідентифікаційним кодом - 05839888, є однією і тією ж юридичною особою з одним і тим же обсягом прав та обов'язків; відкликання банківської ліцензії не припиняє вже набутих прав та обов'язків юридичної особи по укладеним кредитним договорам.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -
13.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області (позичальник за договором) укладено кредитний договір №34-2013, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії (надалі - кредит) з лімітом у розмірі 2500000 грн 00 коп. на термін до 12.11.2018 з наступним графіком зменшення ліміту кредитної лінії: 42373,00 грн - щомісячно, починаючи з січня 2013 та 42366,00 грн в кінцевий термін повернення кредиту 12.11.2018 (п.3.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди №1 від 12.12.2013).
Відповідно до п.3.2.1 кредитного договору кредит використовується позичальником на придбання транспортних засобів.
Позичальник сплачує банку проценти у розмірі 19,9% річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь - який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом (п.3.4.1. кредитного договору).
Граничним терміном повернення кредиту є 12.11.2018 (п.3.5.1. кредитного договору).
Забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за договором є транспортні засоби, а саме легкові автомобілі PEUGEOT 301 Active 1.2E 72HP MT5, в кількості 20 одиниць, та самі автомобілі, які стануть власністю позичальника в майбутньому та придбаваються згідно договору поставки транспортних засобів №ФМиА-0001/275 від 23.09.2013, укладеного між позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі Конкорд" (п.3.7.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди №1 від 12.12.2013).
Сторони за невиконання (неналежне виконання) умов договору несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.7.1.); позичальник зобов'язаний відшкодувати всі завдані банку збитки, в тому числі в усіх випадках своєчасного попередження банку про можливе невиконання позичальником зобов'язань за договором; на позичальника покладаються всі ризики від зміни обставин, що випливають на виконання договору, в тому числі в разі зміни курсів іноземних валют по відношенню до гривні (п.7.2.); у разі порушення строків сплати процентів за кредитом позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.3.); у разі порушення терміну повернення кредиту, в тому числі графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку, пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.4.).
Пеня, передбачена пунктами 7.3-7.4 договору, нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов'язання). Для розрахунку пені включається день виникнення прострочення зобов'язань і не включається день виконання простроченого зобов'язання (погашення заборгованості), із розрахунку днів у році, яка обумовлена договором (п.7.5.).
05.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (заставодержатель за договором) та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області (заставодавець за договором), укладено договір застави №09-2014-1з, відповідно до умов якого забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з умов кредитного договору №34-2013 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 13.11.2013, додаткової угоди №1 від 12.12.2013 до нього, та тих додаткових угод, що будуть укладені в майбутньому протягом строку його дії між заставодержателем та заставодавцем.
Відповідно до кредитного договору заставодержатель при виконанні заставодавцем певних його умов надає заставодавцю кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 2500000,00 грн на умовах, визначених кредитним договором, граничним терміном повернення 12.11.2018 зі сплатою процентів згідно п.3.4.1. кредитного договору.
Заставою за договором також забезпечуються вимоги щодо сплати заставодавцем інших платежів у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування заставодавцем збитків, понесених у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) ним зобов'язань за кредитним договором та договором застави, а також забезпечуьться вимоги, визначені у п.3.1.5. договору застави.
Відповідно до п.1.2 заставодавець передає в забезпечення виконання умов кредитного договору та договору застави належне йому на праві приватної власності наступне майно:
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_5 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_8 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_9 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_11 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_12 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_14 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_15 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_16 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_17 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_18 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_19 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_20 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_21 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_22 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_23 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_24 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_25 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_26 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_27 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_28 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_29 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_30 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_31 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_32 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_33 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_34 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_35 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_36 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_37 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_38 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_39 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_40 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_41 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_42 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_43 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_44 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_45 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_46 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_47 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_48 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_49 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_50 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_51 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_52 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_53 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_54 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_55 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_56 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_57 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_58 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_59 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014.
Передане у заставу майно є власністю заставодавця. Майно обліковується на балансі заставодавця, загальна вартість майна станом на 01.02.2014 становить 2589420,00 грн, згідно з балансовою довідкою №17/4-288 від 10.02.2014 з балансу про наявність майна (п.2.1. договору застави).
У разі невиконання чи неналежного виконання заставодавцем зобов'язань, передбачених кредитним договором та договором застави, заставодержатель має право задовольнити за рахунок майна свої вимоги у розмірі, визначеному кредитним договором та договором застави в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відшкодування суми кредиту, процентів за кредитом, пені, штрафу, комісій, збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань, витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на майно, та його реалізацією (нотаріальні послуги, виконавчий збір тощо) (п.6.1. договору застави).
Задоволення заставодержателем своїх вимог за рахунок майна можливе на розсуд заставодержателя наступними шляхами:
- набуття права власності заставодержателем на майно після одержання ним майна у володіння, при цьому заставодержатель в порядку встановленому законодавством повідомляє заставодавця та інших обтяжувачів майна про свій намір набути право власності на майно;
- добровільної передачі заставодержателю майна у власність або для подальшої його реалізації (можливе лише за згодою заставодержателя); витрати, пов'язані з оформленням права власності заставодержателя на майно несе заставодавець;
- реалізації заставодавцем майна з письмового дозволу заставодержателя (з обов'язковим направленням виручених коштів на погашення боргу), в порядку, передбаченому Законом України "Про заставу";
- звернення стягнення на майно;
- іншими шляхами на розсуд заставодержателя відповідно до чинного законодавства України (п.6.2. договору застави).
Звернення стягнення на майно здійснюється будь - яким способом на розсуд заставодержателя, що не суперечить чинному законодавству України (за рішенням господарського суду тощо) (п.6.3. договору застави); реалізація майна, на яке звернено стягнення, провадиться будь - яким способом в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.6.4. договору застави); початкова ціна майна для його продажу з публічних торгів встановлюється в розмірі ринкової вартості на дату реалізації (п.6.5. договору застави).
На виконання умов кредитного договору, відповідно до меморіального ордеру №111868897 від 26.12.2013, меморіального ордеру №10967207 від 19.12.2013, та виписки з по особовому рахунку позичальника, банк перерахував позичальнику кредитні кошти, з призначенням платежу за легкові автомобілі PEUGEOT 301 Active 1.2E 72HP MT5, в загальному розмірі 2500000 грн 00 коп.
Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів виконало не в повному обсязі, відповідно до виписки по особовому рахунку повернуло кредитні кошти в загальному розмірі - 1271220 грн 00 коп.
Як зазначає позивач, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником грошових зобов'язань за договором щодо повного та вчасного повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість за кредитним договором №34-2013 від 13.11.2013 в розмірі 1961353 грн 39 коп. (яка складається з заборгованості за кредитом - 1228810,00 грн, заборгованості по процентам - 732543,39 грн).
Також, позивачем відповідно до умов кредитного договору була нарахована пеня в розмірі 484430,61 грн та інфляційні нарахування в розмірі 354517,27 грн.
З приводу посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року, суд зазначає наступне.
В Ухвалі про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” від 03 червня 2020 року справа №3-88/2020(175/20), Конституційним Судом України зазначено, що постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 6 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року не можна вважати остаточним судовим рішенням у справі.
В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/2144/16 від 25 листопада 2020 року зазначено, що посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду №925/698/16 від 10.12.2019 є безпідставним, оскільки зазначеною постановою справу №925/698/16 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, що не означає вирішення спору, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них.
Також суд звертає увагу, що відповідно до сталої практики Верховного Суду, обставини встановлені у справі №925/698/16 не мають преюдиційного значення для справи, яка розглядається господарським судом Луганської області з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до п. 6.33 постанови ВП ВС №48/340 від 02.07.2019 зазначено, що суд не врахував належним чином, що в іншій справі №137/7 суди не визнали за державою права власності на спірне майно. При цьому Господарський суд міста Києва, з рішенням якого погодився Вищий господарський суд України, дійшов правильного висновку про те, що рішення у справі № 137/7 не вважається преюдиційним з двох причин. По-перше, склад учасників справи № 137/7 та цієї справи не є тотожним. По-друге, преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини, а не правової їх оцінки.
В п. 47 постанови ВС №761/29966/16-ц від 18.12.2019 зазначено, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
За таких обставин суд дійшов висновку, що посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 є безпідставним, оскільки направлення справи на новий розгляд свідчить про відсутність остаточного рішення та правового висновку, а обставини встановлені у справі не мають преюдиційного значення.
Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно-правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно з ст. 27, 28 Закону України “Про банки і банківську діяльність” необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ.
В даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб'єктності в порядку правонаступництва.
Згідно з ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
В п. 50 постанови ВП ВС №914/3587/14 від 24.04.019 зазначено, що з аналізу зазначених положень убачається, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (ПАТ “Львівобленерго” на ПрАТ “Львівобленерго”) не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
Частиною 1 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 6 положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта (п. 4), який зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним (п. 6).
Правонаступництво є перехід сукупності прав та обов'язків від одного суб'єкта правовідносин до іншого, в порядку та на умовах встановлених законом. Отже обов'язковою умовою правонаступництва, є наявність декількох окремих суб'єктів, дотримання процедури переходу прав та обов'язків встановленої законом, і як наслідок втрата прав та обов'язків однією особою, та набуття іншою.
В даному випадку відбулась зміна найменування юридичної особи, без зміни організаційно правової форми, що не є її реорганізацією та не є перетворенням. Оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, суд дійшов висновку, що ПАТ “Українська інноваційна компанія” та ПАТ “Укрінбанк” є однією юридичною особою. Крім того, відповідно до імперативних приписів статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” відомості внесені до єдиного державного реєстру вважаються достовірними, та можуть бути використанні у спорі з третьою особою.
За таких обставин суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що ПАТ “Українська інноваційна компанія” не є правонаступником ПАТ “Укрінбанк”, оскільки є однією юридичною особою з різними назвами.
У постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/8117/17 від 03 серпня 2018 зроблено висновок: 6.11 Ураховуючи зазначені положення законодавства, за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.
В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління Національного банку України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.
Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію судів попередніх інстанції щодо наявності у органів управління банку права приймати рішення про зміну найменування, місцезнаходження, керівника, затвердження нової редакції Статуту тощо.
Предметом спору у справі №910/8117/17 було стягнення заборгованості, тоді як у справі №826/11199/16 позов було заявлено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Суд враховує те, що правовий висновок у справі №826/11199/16 було сформовано пізніше, та враховує те, що саме у зазначеній справі до предмету доказування входили обставини на підтвердження або спростування законності проведення реєстраційних дій, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, та знайшли своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України). Глава 7 ЦК України містить загальні положення про юридичну особу.
Відповідно до статті 91 “Цивільна правоздатність юридичної особи” ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 “Цивільна дієздатність юридичної особи” ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Спеціальна правоздатність юридичних осіб (частина третя статті 91 ЦК України) встановлюється для юридичних осіб, які здійснюють окремі види діяльності, для здійснення яких законом передбачено отримання спеціального дозволу (ліцензії).
Правосуб'єктність юридичної особи та спеціальна правосуб'єктність, не є тотожними поняттями, а відрізняються умовами та моментом набуття, обсягом юридичних можливостей, та умовами припинення.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” ліцензуванню, зокрема, підлягає банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг та інша діяльність, ліцензування якої здійснює НБУ відповідно до закону.
Таким чином право на надання банківських або інших фінансових послуг, юридична особа набуває після отримання відповідної ліцензії.
В свою чергу підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені статтею 11 Цивільного кодексу України, однією з яких є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено що 13.11.2013 між ПАТ "Український інноваційний банк", яке в подальшому перейменовано на ПАТ “Українська інноваційна компанія” та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, правонаступником якого є Управління поліції охорони в Черкаській області, було укладено кредитний договір №34-2013, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 2500000 грн 00 коп. до 12.11.2018.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 05.03.2014 між сторонами було укладено договір застави №09-2014-1з, відповідно до якого відповідач передав банку в заставу належне йому на праві приватної власності рухоме майно (транспортні засоби у кількості 20 одиниць).
Постановою Правління Національного Банку України “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку” №180 від 22.03.2016 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Укрінбанк”.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 180 від 22.03.2016.
Станом на момент розгляду справи доказів повернення банківської ліцензії позивачу, та відновлення банківської діяльності - суду надано не було.
Отже станом на момент укладення договорів (13.11.2013, 05.03.2014) у позивача існувала банківська ліцензія, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ №180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків юридичної особи змінився, адже саме з цієї дати позивач втратив право здійснювати банківську діяльність.
В свою чергу зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі укладених договорів від 13.11.2013, 05.03.2014, в той час коли позивач мав статус банківської установи. Втрата банківської ліцензії позбавляє кредитора в подальшому здійснювати банківську діяльність, але не припиняє набутих прав та обов'язків. Так само втрата банківської ліцензії позивачем, не звільняє відповідачів від обов'язку належного виконання взятих не себе договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормами чинного законодавства та договору, не передбачено такої підстави припинення існуючих зобов'язань, як відкликання банківської ліцензії, або внесення змін до статуту юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ПАТ “Укрінбанк” та ПАТ “Українська інноваційна компанія” є однією юридичною особою, зобов'язання які виникли на підставі кредитного договору та іпотечного договору належним чином виконані не були, та не були припинені, господарський суд Луганської області дійшов висновку, що саме позивачу належить право вимоги за кредитним договором та право на звернення стягнення на майно за договором застави.
Щодо тверджень відповідача про відсутність правонаступництва Управлінням поліції охорони в Черкаській області Управління Державної служби охорони при УМВС в Черкаській області, господарський суд зазначає наступне.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.
Поряд з тим, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, що передбачає перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому.
Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Фактичне (компетенційне) публічне правонаступництво - це врегульовані нормами умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень, а саме: ліквідація органу чи посади; припинення юридичної особи шляхом її злиття, приєднання, поділу, перетворення; звільнення з посади чи інше припинення повноважень посадової особи.
Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а.
Судом встановлено, що правові питання діяльності органів внутрішніх справ були урегульовані Законом України "Про міліцію", який втратив свою чинність у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію України", який набув чинності 02.07.2015.
Постановою Кабінету Міністрів України №730 від 16.09.2015 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» вирішено утворити як юридичну особу публічного права Головне управління Національної поліції в Черкаській області.
Відповідно до п.2 постанови ліквідовано як юридичну особу публічного права Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.
Постановою Кабінету Міністрів України №834 від 13.10.2015 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» вирішено утворити як юридичні особи публічного права органи поліції охорони як територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1; та ліквідувати як юридичні особи публічного права деякі територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2.
Відповідно до додатку 1 постанови визначено перелік органів поліції охорони, що утворюються як територіальні органи Національної поліції, зокрема утворено Департамент поліції охорони як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції та Управління поліції охорони в Черкаській області.
Пунктом 3 постанови установлено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1399 від 07.11.2015 «Про ліквідацію підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ» вирішено ліквідувати як юридичні особи зокрема Департамент Державної служби охорони при МВС України (код ЄДР 08596819); та Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області (код ЄДР 08597055).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань. У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.
За таких обставин, господарський суд погоджується з висновком позивача, що Управління поліції охорони в Черкаської області є правонаступником Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, твердження відповідача щодо відсутності правонаступництва Управлінням поліції охорони в Черкаській області Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області судом відхиляються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Твердження відповідача, що обставини, встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 по справі №925/443/19 щодо відсутності правонаступництва Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, в силу ч.4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді іншої справи, судом не приймаються, оскільки преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини, а не їх правова оцінка.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.3 ст. 346 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із частиною першою статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права що складають предмет застави переходять у власність іншої особи.
Відповідно до приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 13.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, правонаступником якого є Управління поліції охорони в Черкаській області, укладено кредитний договір №34-2013, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 2500000 грн 00 коп. на термін до 12.11.2018 (п.3.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди №1 від 12.12.2013).
На виконання умов кредитного договору, відповідно до меморіального ордеру №111868897 від 26.12.2013, меморіального ордеру №10967207 від 19.12.2013, та виписки з по особовому рахунку позичальника, банк перерахував позичальнику кредитні кошти, з призначенням платежу за легкові автомобілі PEUGEOT 301 Active 1.2E 72HP MT5, в загальному розмірі 2500000 грн 00 коп.
З метою забезпечення виконання основного зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору №34-2013 від 13.11.2013, між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (заставодержатель за договором) та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, правонаступником якого є Управління поліції охорони Черкаській області (заставодавець за договором) 05.03.2014 укладений договір застави №09-2014-1з, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Вінніченко Ж.В. та зареєстрований в реєстрі №436.
Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів виконало не в повному обсязі, відповідно до виписки по особовому рахунку повернуло кредитні кошти в загальному розмірі - 1271220 грн 00 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником грошових зобов'язання за договором щодо повного та вчасного повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість за кредитним договором №34-2013 від 13.11.2013 в розмірі 1228810,00 грн.
Станом на час розгляду даної справи, відповідачем доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором №34-2013 від 13.11.2013 до суду надано не було.
Крім того, звертаючись до суду з позовною вимогою про звернення стягнення на предмет застави, позивачем нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 в сумі 732543 грн 39 коп.
Згідно з ч.3 ст. 346 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позов у цій справі подано саме у зв'язку з неправомірним користуванням відповідачами грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору або пред'явлення вимоги до позичальника і невиконання відповідачем обов'язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.
Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1238/17 від 23.05.2018.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
А отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018.
Враховуючи те, що 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків позивача змінився, внаслідок чого останній втратив право на отримання відсотків за користування кредитом після 22.03.2016.
За таких обставин нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 в сумі 732543 грн 39 коп., не є законними та обґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
За таких обставин, похідна вимога щодо нарахування інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з липня 2016 по червень 2019, та похідна вимога у вигляді пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 01.07.2018 по 01.05.2019 є незаконною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено, що згідно з Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур'єр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд, перевіривши, за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство", наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 236991 грн 75 коп. за період з липня 2016 по травень 2019, зазначає, що він є арифметично вірним, обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами.
Щодо заявленого позивачем розміру пені за прострочення сплати основного боргу за кредитом суд зазначає наступне.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Приписами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 вказаного Закону).
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Умовами договору сторони погодили, що пеня, передбачена пунктами 7.3-7.4. кредитного договору, нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов'язання); до розрахунку пені включається день виникнення прострочення зобов'язань і не включається день виконання зобов'язань (погашення заборгованості), із розрахунку кількості днів у році, яка обумовлена договором.
Суд, перевіривши, за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство", наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати основного боргу за кредитом в сумі 437456 грн 36 коп. за період з 01.07.2018 по 30.06.2019, зазначає, що він є арифметично вірним, обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами.
Враховуючи вищевикладене, оскільки Управління поліції охорони в Черкаській області свій обов'язок щодо повернення кредиту не виконало, та враховуючи, те що між сторонами, в забезпечення виконання основного зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору №34-2013 від 13.11.2013, укладено 05.03.2014 договір застави №09-2014-1з, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Вінніченко Ж.В. та зареєстрований в реєстрі за №436, суд дійшов висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет застави, є законною та обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та є такою, що підлягає задоволенню частково, а саме звернути стягнення на майно за договором застави №09-2014-1з від 05.03.2015 в рахунок часткового погашення заборгованості Управління поліції охорони в Черкаській області перед ПАТ «Українська інноваційна компанія» в розмірі 1903258 грн 11 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 1228810,00 грн, інфляційних нарахувань за несвоєчасне повернення кредиту - 236991,75 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 437456,36 грн. В іншій частині позову слід відмовити.
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 79, 86, 129, 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Управління поліції охорони в Черкаській області про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити частково.
2. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави №09-2014-1з від 05.03.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Вінніченко Ж.В. та зареєстрованим в реєстрі за №436, в рахунок часткового погашення заборгованості Управління поліції охорони в Черкаській області за кредитним договором №34-2013 від 13.11.2013 перед Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" в загальній сумі 1903258 грн 11 коп., яка складається з основної заборгованості за кредитом - 1228810,00 грн, інфляційних нарахувань за кредитом - 236991,75, пені за кредитом - 437456,36 грн, на наступне рухоме майно:
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_5 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_8 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_9 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_11 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_12 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_14 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_15 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_16 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_17 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_18 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_19 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_20 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_21 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_22 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_23 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_24 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_25 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_26 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_27 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_28 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_29 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_30 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_31 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_32 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_33 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_34 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_35 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_36 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_37 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_38 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_39 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_40 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_41 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_42 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_43 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_44 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_45 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_46 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_47 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_48 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_49 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_50 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_51 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_52 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_53 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_54 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_55 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_56 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014;
- автомобіль PEUGEOT модель 301, седан легковий - В, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_57 , колір - білий, державний номерний знак НОМЕР_58 , зареєстрований Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_59 , виданого Центром ДАІ 7101 - 12.02.2014.
Встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Управління поліції охорони в Черкаській області на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 28548 грн 87 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404. ідентифікаційний номер 05839888)
Відповідач - Управління поліції охорони в Черкаській області (місцезнаходження: вул.Хоменка, буд. 3/1, м. Черкаси, 18008, ідентифікаційний номер 40109037)
Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2021.
Суддя С. В. Масловський