Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
15 квітня 2021 рокуСправа № 912/630/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/630/21
за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ковальчука Сергія Володимировича, АДРЕСА_1 ,
про стягнення 26 757,83 грн,
представники:
від прокуратури - Ледовська Т.В., посвідчення від 17.12.20 № 058782;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця Ковальчука Сергія Володимировича про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 26 757,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що відповідач в порушення вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" здійснив перевезення вантажу з перевищенням допустимих габаритно-вагових параметрів, як наслідок йому нараховано плату за такий проїзд в розмірі 959,04 євро, що еквівалентно 26 757,83 грн, внесення якої відповідачем не здійснено, тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою від 01.03.2021 відкрито провадження у справі № 912/630/21; постановлено справу № 912/630/21 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 29.03.2021 на 14:30; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
26.03.2021 до господарського суду від Фізичної особи-підприємця Ковальчука Сергія Володимировича надійшов відзив на позовну заяву від 19.03.2021 № б/н, в якому відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в розмірі 1 667,90 грн (59,78 євро). Крім того, відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 2 270,00 грн судового збору.
Так, відповідач в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що розрахунок плати за проїзд здійснений посадовими особами Укртрнасбезпеки у Хмельницькій області проведений з порушенням Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а тому розрахунок № 122 плати за проїзд на підставі якого з відповідача стягується 959,04 євро не може бути належним доказом по справі щодо правомочності такого нарахування.
Крім того, під час оформлення документів, передбачених вище зазначеним Порядком, довідка про здійснення габаритно-вагового контролю від 01.08.2019 № 037814 не містить часу здійснення відповідного габаритно-вагового контролю, а тому не є дійсною та не може бути належним доказом. За твердженням відповідача не дотримання вказаного Порядку, а саме не зазначення часу зважування, не дає можливості перевірити законність проведення рейдової перевірки Управління Укртрнасбезпеки у Хмельницькій області на 169+000 км автодороги Житомир-Чернівці 01.08.2019.
Разом з тим, Управлінням Укртрнасбезпеки у Хмельницькій області в порушення Порядку не було здійснено затримання відповідача в порядку ст. 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, службові особи Управління Укртрнасбезпеки у Хмельницькій області, після того як здійснили оформлення всіх документів, відразу покинули місце перевірки транспортного засобу належного відповідачу.
В подальшому, відповідачем було прийнято рішення про повернення водія ОСОБА_1 до місця завантаження, в с. Волиця, Хмельницького району, оскільки плата за проїзд є в рази більшою від суми яку б перевізник отримав за доставку вказаного вантажу. Після розвантаження автомобіля, водій на вимогу замовника повернув товаротранспортну накладну (ТТН), тому відповідач не має можливості їх підтвердити.
За твердженням відповідача, надана до матеріалів справи копія товарно-транспортної накладної від 31.07.2019 не належним доказом того, що транспортний засіб належний відповідачу проїхав автомобільними дорогами України відстань саме 592 км, на яку нарахована плата, а тому не є належним доказом.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання від 19.03.2021 № б/н про витребування доказів.
29.03.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.
Ухвалою від 29.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Ковальчука Сергія Володимировича від 19.03.2021 № б/н про витребування доказів. Оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 912/630/21 до 15.04.2021 на 12:00 год.
15.04.2021 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.
У судове засідання 15.04.2021 прибув прокурор. Позивач та відповідач, належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи, представників до суду не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 15.04.2021 за відсутності представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Таким чином, суд зазначає, що інтереси держави в розумінні частини 3статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у сфері дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, полягають в отриманні визначених чинним законодавством грошових коштів шляхом зарахування їх до бюджету.
Надходження плати за проїзд автомобільними дорогами являє публічний інтерес, оскільки від повноти та своєчасності її зарахування до бюджету залежить ефективність і результативність останнього, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни, що в свою чергу надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов'язання перед народом.
Не сплата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, метою якої є відновлення і розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення для інтеграції їх до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень, що в свою чергу, суттєво порушує економічні інтереси держави.
Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року та пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою та її територіальними органами.
Згідно пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до підпункту 27 пункту 5 зазначеного вище Положення, Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Проте, Державною службою України з безпеки на транспорті не вжито цивільно-правових заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування, обмежившись лише скеруванням 20.11.2020 листа прокуратурі Кіровоградської області за № 2054/05/14-20.
Зважаючи, що прокурор виконує субсидіарну роль, замінюючи у судовому процесі суб'єкта владних повноважень, який безпосередньо повинен захищати інтереси держави Кіровоградською обласною прокуратурою, з метою з'ясування інформації про вжиті заходи цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця Ковальчука Сергія Володимировича плати за проїзд автомобільними дорогами транспортними засобами, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні та причини, що слугують перешкодами для звернення Укртрансбезпеки з відповідним позовом до суду, на адресу Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 03.12.2020 за №15/2-148вих-20 скеровано листа.
Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у відповідь на вище вказаний лист 16.12.2020 за №4343/24/23-20 обмежилося надісланням копій документів, необхідних для представництва інтересів держави в суді, без відповіді на питання щодо вжитих заходів до поновлення інтересів держави та причин їх невжиття, що свідчить про відсутність наміру самостійного звернення до суду з метою стягнення з Фізичної особи-підприємця Ковальчука Сергія Володимировича плати за проїзд автомобільними дорогами транспортними засобами, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Крім того, на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті та Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки скеровано повідомлення в порядку п.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 29.01.2021 за № 15/2-72вих-21, з проханням повідомити про самостійне звернення до суду. Також, зі змісту листа Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.11.2020 №2054/05/14-20 щодо представництва інтересів держави в органах судової влади, що надійшов до обласної прокуратури 26.11.2020, а також листа Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 12.02.2021 № 739/24/23-21, проінформовано про відсутність, на думку Служби, права у неї на звернення до суду, оскільки жодним законом такого права їй не надано, а підзаконний акт не може змінювати закон, а також, можливість забезпечити належний рівень сплати судових зборів у Службі теж відсутня.
Вказане свідчить про нездійснення Державною службою України з безпеки на транспорті захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку.
Не вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортними засобами, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, спричиняє шкоду інтересам держави і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду про стягнення плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.
З огляду на викладене, звернення прокурора з даним позовом до суду, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання користування автомобільними дорогами загального користування і дотримання у цій сфері законодавства становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва в суді відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".
Щодо суті спору господарським судом встановлено наступні обставини, що є предметом доказування у справі.
Графіком роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю у Хмельницькій області на серпень місяць 2019 року, погодженого начальником Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, начальником УПП у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції та виконувачем обов'язків начальника управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області визначено щоденний графік проведення рейдових перевірок у період з 01.08.2019 по 30.08.2019 на відповідних ділянках дороги, в тому числі на Н-03 Житомир-Чернівці км 169+000 (а.с. 27).
Головному спеціалісту й старшим державним інспекторам відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області Панчуку С.В. та Вакалюк О.В., Мокоціні та іншим 26.07.2019 видано направлення за № 003891 на рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водії, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів на автомобільній дорозі Н-03 Житомир - Чернівці км 169+000 щодо дотримання ними вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", з 29 липня до 4 серпня 2019 року (а.с. 28).
Уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області 01.08.2019 року здійснено заходи державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пункті габаритно-вагового контролю на автодорозі Н-03 Житомир - Чернівці км 169+000, за результатами чого встановлено факт перевищення транспортним засобом - автомобіль IVECO MAGIRUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом FREJAT STE-38CNZL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , нормативно вагових параметрів, та складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за № 032122 (а.с. 34). Керування транспортним засобом здійснював водій ОСОБА_1 , власником автомобіля та причепу, згідно з пред'явленими водієм для перевірки документами, є Ковальчук Сергій Володимирович , автомобільним перевізником є Фізична особа-підприємець Ковальчук С.В., про що зазначено в товарно-транспортній накладній від 31.07.2019 (документ, який посвідчує факт надання/отримання транспортних послуг), яка також надана водієм для огляду інспектору під час здійснення контрольного заходу (а.с. 31-33).
За результатами проведеного контрольного зважування транспортного засобу за допомогою засобу вимірювальної техніки "Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA, ідентифікаційний зав. № 385", який зареєстровано в реєстрі органу з оцінки відповідності за № UA.TR.002.СВ.0303-17 від 29.11.2017 (сертифікат відповідності серії №4.4000046 з додатком №4.000047), сертифікат перевірки типу № UA.TR.113-0115-17 від 29.11.2017 складено довідку № 037814 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.08.2019 (а.с. 30, 38-41).
Зважуванням встановлено, що загальна вага транспортного засобу складає 44 545 кг (44 тонни 545 кг) - талон зважування № 954 від 01.08.2019, час 10:48, навантаження на осі складає: 1) 6 975 кг (6,975 тонн); 2) 11 140 кг (11,140 тонн); 3) 8 585 кг (8,585 тонн); 4) 8 430 кг (8,430 тонн); 5) 9 415 кг (9,415 тонн) (а.с. 29).
Уповноваженою особою управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області 01.08.2019, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за № 122, яка склала 959,04 євро. Наведена сума еквівалентна 26 757,83 грн по курсу валют Національного Банку України, станом на 01.08.2019 року (а.с. 35).
Листом від 05.08.2019 за № 36173/38/24-19 Державною службою України з безпеки на транспорті на адресу відповідача направлено копії: акту № 032122 від 01.08.2019 про перевищення транспортних засобом нормативних вагових параметрів; розрахунку № 122 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування; довідки № 037814 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.08.2019 (а.с. 36-37).
Однак, відповідачем не здійснено в добровільному порядку оплату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів у розмірі 959,04 євро, що становить 26 757,83 грн (курс НБУ 2790,0644 грн за 1 євро, станом на 01.08.2019 року).
Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, а Укртрансбезпекою України, як контролюючим органом, на якого покладено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, до теперішнього часу не здійснюється заходів щодо стягнення нарахованої відповідачу плати, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
За змістом частин першої та четвертої статті 48 названого Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до пункту 22.5 "Правил дорожнього руху", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху":
- за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м,
- рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється,
- забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Безпосередньо механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначається "Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879).
Зокрема, за основними положеннями Порядку № 879, які впливають на вирішення спору:
- вимірюванням (зважуванням) є процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (підпункт 2 пункту 2),
- габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (підпункт 4 пункту 2),
- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3),
- за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати (пункт 18),
- у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування; плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункт 21),
- кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету (пункт 26),
- плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд; плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку (пункт 27),
- плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень; перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу; погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд; у разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається (пункт 28),
- плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра (пункт 30),
- якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі (пункт 31.1).
Таким чином, за вказаними правовими положеннями:
- у разі перевезення вантажів із перевищенням вагових обмежень обов'язковим документом для такого перевезення є дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів,
- за спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів у разі, коли фактична маса складає понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т),
- визначення вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання у процесі відповідного контролю,
- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах здійснюється Укртрансбезпекою,
- за результатами контролю складається довідка результатів його здійснення,
- у разі виявлення факту перевищення вагового нормативного параметра більш як на 2 відсотки здійснюється плата за проїзд без відповідного дозволу,
- плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку,
- плата за проїзд вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень та за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що працівниками позивача із дотриманням правових положень проведена перевірка додержання вимог діючого законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажу відповідачем, результати якої зафіксовані у складених документах, а саме Акті від 01.08.2019 № 032122 та Довідці від 01.08.2019 № 037814 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. При перевірці установлені допущені відповідачем порушення порядку проїзду автомобільними дорогами, а саме перевищення нормативних вагових параметрів, у зв'язку з чим правомірно нарахована плата у сумі 959,04 євро, що становить 26 757,83 грн (курс НБУ 2790,0644 грн за 1 євро, станом на 01.08.2019 року).
Господарським судом враховано, що відповідач у своєму відзиві фактично не заперечує допущене перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, однак визнає нараховану плату за проїзд лише частково, у розмірі 59,78 євро. Так, відповідачем наведено власний розрахунок у відповідності до п. 30 Порядку, згідно формули: П=0,54*36,9*3=59,78 Євро, де 36,9 км - відстань від місця завантаження транспортного засобу с. Волиця Хмельницького району, Хмельницької області до ділянки автодороги Житомир-Чернівці 169+000 км.
Стосовно заперечень відповідача щодо розрахунку дистанції та не затримання відповідача на місці здійснення габаритно-вагового контролю, господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно товарно-транспортної накладної від 31.07.2019, виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:
П= (Рзм + Рнв + Рг) * В * К (п. 31-1):
Навантаження на строєну вісь: 26,430 тонн
Параметри на які нараховується плата за проїзд: 26,430 - 24 (допустимі) = 2,43 тонн
Перевищення параметрів від нормативу, %: 2,43/24*100=10,13
Відповідно до ставок з перевищенням допустимих осьових навантажень:
- від 10 до 20 відсотків включно = 0,27 євро/км
Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Тобто плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів:
0,27*2 = 0,54 євро/км
Відстань: 592 км - с. Волиця Хмельницька область - м. Одеса Одеська область;
Відстань, зазначена як у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, так і у розрахунках плати за проїзд - 592 км.
Коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового параметру більше ніж 10% - К= 3)
Розрахунок проводиться відповідно до затвердженої форми (з урахування норм пункту 31-1 постанови КМУ від 27.06.2007 року):
П=(Рзм+Рнв+Рг)*В*К;
П = 0,54 * 592 * 3 = 959,04 євро.
Як зазначає прокурор, відстань покладена в розрахунок була застосована відповідно до Інтернет ресурсу della.com.ua згідно даних, наведений у товарно-транспортній накладній від 31.07.2019, яка була надана перевіряючим особам.
Так, згідно товарно-транспортної накладної від 31.07.2019 транспортний засіб було завантажено у с. Волиця Хмельницької області, а пунктом розвантаження встановлено в м. Одеса Одеської область.
В той час, Порядком і жодним нормативно-правовим актом (станом на теперішній час) не передбачено обов'язку співробітників Укртрансбезпеки під час обрахування відстані перевезення користуватись конкретно визначеною базою даних.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що співробітники Укртрансбезпеки не позбавлені права визначати відстань перевезень за допомогою будь-яких баз даних, в тому числі й Інтернет ресурсу della.com.ua, який є найбільш розповсюдженим для використання з цією метою.
Правову позицію щодо використання Укртрансбезпекою Інтернет ресурсу della.com.ua виклав Вищий адміністративний суд України в своєму рішення по справі № 813/214/16, а саме в ухвалі від 09 березня 2017 року зазначено: "відстань, зазначена як у актах про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, так і у розрахунках плати за проїзд та, відповідно, яка враховувалась при обчисленні плати за проїзд, виходячи з положень Порядку, визначалась працівниками .... згідно відомостей, наданих водієм щодо маршруту по території України (кілометражу), що підтверджено його підписом, та даних Інтернет ресурсу della.com.ua.".
В розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до Акта від 01.08.2021 № 032122 враховано відстань всього маршруту, у зв'язку з тим, що завантажуючи транспортний засіб з перевищенням вагових норм в с. Волиця Хмельницької області перевізник мав намір проїхати до м. Одеса Одеської область з відповідним порушенням без отримання дозволу. При цьому, водій не скориставсь своїм правом, передбаченим 23 Порядку № 879, та не привів вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, щоб було підставою застосування плати за проїзд виключно за пройдену частину маршруту.
Слід також зазначити, що факт перевищення транспортним засобом відповідача вагових обмежень також підтверджується чеком (роздруківкою) зважування № 954 від 01.08.2019 (в якому зазначено дату та час здійснення зважування 01.08.2019 10:48), який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання в результати зважування.
Вказане вище підтверджує правильність здійснення посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта від 01.08.2021 № 032122.
Крім того, твердження відповідача про те, що водій ОСОБА_1 , за його вимогою, повернувся до місця завантаження, а саме в с. Волиця Хмельницького району, оскільки плата за проїзд є в рази більшою від суми яку б перевізник мав отримати за доставку вантажу, є необґрунтованими. Будь-які докази, які б свідчили про це та спростовували документи, складені Укртрансбезпекою відповідачем не надано.
Крім того, водієм ОСОБА_1 отримано 01.08.2019 особисто копію розрахунку № 122 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 01.08.2019, що підтверджується його підписом.
На адресу відповідача Укртрансбезпекою 05.08.2019 також скеровано розрахунок № 122 від 01.08.2019, який відповідачем не оскаржено, маючи для цього достатньо часу, оскільки подія сталася 01.08.2019, а позов прокурором скеровано до суду у лютому 2021 року, тобто минуло майже 1 рік та 6 місяців.
Зокрема, пунктами 37, 41 Порядку визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні, відповідач суду не надав. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми.
За наведених обставин суд доходить висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням його вимог.
Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі № 926/16/19 та від 12.02.2020 у справі № 917/210/19
Господарський суд також зазначає, що відповідно до Порядку, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення повноваженнями щодо затримання транспортного засобу в порядку ст. 265-2 КУпАП наділені виключно органи Національної поліції України.
Отже, посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями на тимчасове затримання транспортних засобів в порядку ст. 265-2 КУпАП, а відповідно до приписів статті 19 Конституції України, діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Таким чином, твердження відповідача про обов'язкову необхідність затримання транспортного засобу є безпідставним.
З приводу товарно-транспортної накладної, яка, на думку відповідача не є належним доказом того, що транспортний засіб належний Фізичній особі - підприємцю Ковальчуку Сергія Володимировича проїхав автомобільними дорогами саме 592 км, слід зазначити наступне.
Як вже зазначалося вище, відстань, зазначена як у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, так і у розрахунку плати за проїзд та визначена інспектором згідно з відомостями, наданими саме водієм щодо маршруту по території України національними автомобільними дорогами, пунктів навантаження та розвантаження, що підтверджено його підписом у Акті від 01.08.2019 № 032122 та даними загальнодоступного картографічного Інтернет ресурсу della.com.ua, з можливістю розраховування маршруту.
Доказів на спростування доводів прокурора щодо відстані, яку посадовими особами Укртрансбезпеки використано при проведенні розрахунку плати за проїзд, відповідачем не надано.
В той же час, зі змісту товарно-транспортної накладної від 31.07.2019 чітко вбачається назва та реєстраційний номер транспортного засобу, прізвище водія та назва перевізника, перевірка якого здійснювалася під час габаритно-вагового контролю, проведеного посадовими особами Укртрансбезпеки.
У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Інші посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України"
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 26 757,83 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ковальчука Сергія Володимировича (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті із зарахуванням до Державного бюджету України (отримувач ГУК у Хмельницькій області/Хмельницький район, р/р UA078999980313151216000022490, код ЄДРПОУ 37971775, код (призначення) класифікації доходів бюджету 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 26 757,83 грн.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ковальчука Сергія Володимировича (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір у сумі 2270 грн (реквізити отримувача: 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, МФО 820172, р/р UA11А848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (на електронну пошту: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua); Державній службі України з безпеки на транспорті (на електронну пошту: contact@dsbt.gov.ua); Фізичній особі-підприємцю Ковальчуку С.В. ( АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 20.04.2021.
Суддя О.Л. Бестаченко