Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
09 квітня 2021 рокуСправа № 912/3839/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Кравченка О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3839/20
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до :
- ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
- ОСОБА_3 , АДРЕСА_3
- ОСОБА_4 , АДРЕСА_4
- ОСОБА_5 , АДРЕСА_5
- ОСОБА_6 , АДРЕСА_6
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства "Весна", 25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13
про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, переведення прав та обов'язків покупця та витребування акцій
Представники учасників справи:
від позивача - Стеценко Т.М., адвокат, ордер серія АІ №1070591 від 25.11.2020 року, в режимі відеоконференції;
від відповідачів - участі не брали;
від 3-ї особи - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , відповідач 1), ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 , відповідач 2), ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 , відповідач 3), ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 , відповідач 4), ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 , відповідач 5) про наступне:
- визнати договір дарування, укладений 19.02.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв в дар 4 462 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Весна" - Договором купівлі-продажу 4 462 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Весна";
- перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця 4 462 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна" за правочинами між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в розумінні ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства").
- витребувати з незаконного володіння у акціонера ОСОБА_4 10 шт. простих іменних акцій Товариства ПрАТ "Весна", а саме шляхом списання 10 (десять) шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна", з рахунку у цінних паперах відкритий на ім'я ОСОБА_4 у депозитарній установі ТОВ "БУЛ-СПРЕД" та зарахування 10 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна" на рахунок у цінних паперах, відкритий на ім'я ОСОБА_1 у депозитарній установі АТ "ОТП Банк";
- витребувати з незаконного володіння у акціонера ОСОБА_5 10 шт. простих іменних акцій Товариства ПрАТ "Весна", а саме шляхом списання 10 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна", з рахунку у цінних паперах відкритий на ім'я ОСОБА_5 у депозитарній установі ТОВ "БУЛ-СПРЕД" та зарахування 10 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна" на рахунок у цінних паперах, відкритий на ім'я ОСОБА_1 у депозитарній установі АТ "ОТП Банк";
- витребувати з незаконного володіння у акціонера ОСОБА_6 4442 шт. простих іменних акцій Товариства ПрАТ "Весна", а саме шляхом списання 4442 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна" з рахунку у цінних паперах відкритий на ім'я ОСОБА_6 у депозитарній установі ТОВ "БУЛ-СПРЕД" та зарахування 4442 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна" на рахунок у цінних паперах, відкритий на ім'я ОСОБА_1 у депозитарній установі АТ "ОТП Банк", з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено про порушення переважного права ОСОБА_6 , як акціонера ПрАТ "Весна", на придбання акцій вказаного товариства за договором дарування від 19.02.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який вчинено на приховування іншого правочину - договору купівлі-продажу.
Ухвалою господарського суду від 11.01.2021 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/3839/20 за правилами загального провадження, у справі призначено підготовче засідання, від позивача витребувано додаткові письмові пояснення, учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи. Окрім того, за вказаною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Приватне акціонерне товариство "Весна" (ПрАТ "Весна", Товариство, третя особа).
05.02.2021 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2021.
05.02.2021 розпочато підготовче засідання, в якому оголошено перерву до 23.02.2021.
В підготовчому засідання 23.02.2021 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2021.
11.03.2021 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до 01.04.2021, від позивача витребувано додаткові письмові пояснення з доказами з питання щодо кількості акцій, якими володів ОСОБА_1 станом на 19.02.2016.
01.04.2021 до суду засобами електронного зв'язку (електронна пошта) надійшли запитувані судом пояснення. Також подано в копії виправлену заяву свідка, що додавалась до позову.
01.04.2021 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до 09.04.2021.
06.04.2021 засобами поштового зв'язку від позивача надійшли пояснення з доказами, які запитувались судом в судовому засіданні 11.03.2021.
07.04.2021 позивачем подано заяву про намір подати докази щодо витрат на правничу допомогу, а також письмові відповіді на запитання суду.
09.04.2021 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.
Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримано повністю.
Відповідачі в засідання суду не з'явились, своїм правом на подання відзиву на позов не скористались, про причини відсутності суду не повідомлено.
Відповідач 5 ОСОБА_6 належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення засідань суду у справі, зокрема про призначення судового засідання на 09.04.2021, що підтверджується поштовими повідомленнями про фактичне вручення відповідних ухвал суду.
Щодо відповідачів 1-4, суд зазначає, що ухвали суду про відкриття провадження у справі та про призначення засідань суду повернуто до суду органом поштового зв'язку без вручення адресатам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з відмітками: "Адресат відсутній".
Статтею 27 (ч.ч. 1, 2) Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В силу правил частини 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Згідно з частиною 5 наведеної норми, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У справі встановлено, що ухвалою від 02.12.2020 господарський суд звернувся до Управління ДМС у Кіровоградській області та направив запит від 02.12.2020 про надання відомостей щодо реєстрації місця проживання (перебування) громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі.
21.12.2020 до господарського суду надійшло підтвердження на запит від Управління ДМС у Кіровоградській області про місця реєстрації зазначених осіб.
Згідно запиту від 11.02.2021 суд звернувся до Управління ДМС в Кіровоградській області із запитом стосовно місця проживання (перебування) громадян ОСОБА_2 .
19.01.2021 до суду надійшла запитувана інформація про місце реєстрації ОСОБА_2 .
Всі ухвали суду у даній справі надсилались за адресами реєстрації відповідачів, яка повідомлена Управлінням ДМС в Кіровоградській області та яка відповідає адресам, вказаним у позовній заяві.
Таким чином, судом вчинено необхідні дії для повідомлення відповідачів про розгляд справи та з урахуванням вимог п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави вважати відповідачів 1-4 такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення засідань суду у справі № 912/ 3839/20.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Щодо третьої особи ПрАТ "Весна", суд зазначає, що в судовому засідання 01.04.2021 був присутній представник ПрАТ "Весна (керівник ОСОБА_1 ), який зазначив про підтримання позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, які наведено в обґрунтування підстав позову, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
Згідно виписки про залишки на рахунку в цінних паперах станом на 16.05.2019, ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ПрАТ "Весна" в кількості 677 764, що складає 40,747% від їх загальної кількості (а.с. 12).
В провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа №912/3693/19, в межах розгляду якої Товариством з обмеженою відповідальністю "БУЛ СПРЕД" надано до суду 09.11.2020 засвідчені копії документів, які були підставою для здійснення облікових операцій по рахунку в цінних паперах депонентів депозитарної установи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та виписки про операції з цінними паперами за період з 09.11.2016 по 26.09.2019 зазначених депонентів (а.с. 30).
Як зазначає позивач, серед наданих документів, судом було отримано документи, згідно яких:
ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 4 4662 акцій на підставі договору дарування цінних паперів від 19.02.2016;
ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 10 акцій на підставі договору № 1 дарування цінних паперів від 20.09.2016;
ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 10 акцій на підставі договору № 2 дарування цінних паперів від 20.09.2016.
Відповідно до договору дарування цінних паперів від 19.02.2016, укладеного між ОСОБА_8 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдарований), дарувальник дарує обдарованому прості іменні акції емітента ПрАТ "Весна", що належать дарувальникові в кількості 4462 штук номінальною вартістю 0,10 грн та загальною вартістю 446,20 грн (а.с. 33).
Згідно вказаного договору дарування, право власності на акції переходять до обдарованого з моменту перереєстрації у депозитарній установі та підтверджуються випискою з рахунку цінних паперів.
Розпорядження на виконання облікової операції за вказаним договором дарування виконано 19.02.2016 (а.с. 32 на звороті).
20.09.2021 ОСОБА_3 укладено договори дарування цінних паперів з обдарованими ОСОБА_4 (договір № 1) та ОСОБА_5 (договір № 2), відповідно до яких вказаним особам подаровано по 10 штук акцій ПрАТ "Весна" номінальною вартістю 0,10 грн (а.с. 31, 32).
Згідно розпоряджень № 1 і № 2 від 20.09.2016, відповідні депозитарні операції за вказаними договорами дарування виконано 06.10.2016 (а.с. 30, 31 на звороті).
22.10.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого ОСОБА_3 продано ОСОБА_6 акції ПрАТ "Весна" в кількості 4442 штук, номінальною вартістю 0,10 грн та загальною вартістю 444,20 грн (а.с. 34).
Розпорядження за вказаним договором виконано 22.10.2018 (а.с. 33 на звороті).
Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" від 13.02.2015 затверджено нову редакцію Статуту ПрАТ "Весна" та 19.02.2015 проведено його державну реєстрацію (а.с. 19-23).
Вказана редакція статуту є чинною на дату укладення договору дарування від 19.02.2016 договору дарування, з урахуванням судових рішень у справах № 912/3837/15 та № 912/1100/16, згідно яких було визнано недійсними нові редакції статуту ПрАТ "Весна", що затверджувались протоколами загальних зборів акціонерів від 07.10.2015 та від 27.12.2015.
Згідно Витягу з ЄДРПОУ, сформованого судом станом на 11.01.2021 на ПрАТ "Весна", наявні відомості щодо реєстрації змін до установчих документів 08.02.2016 лише стосовно зміни видів економічної діяльності та видів діяльності (а.с. 79-85).
Відповідно до рішення суду від 27.03.2017 у справі № 912/4262/16, яке набрало законної сили 15.06.2017, визнано недійсною з моменту затвердження редакцію статуту ПрАТ "Весна", затверджену рішенням позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Весна" від 28.08.2016, оформленим протоколом № 4 від 22.08.2016 та зареєстровану державним реєстратором Кіровоградської міської ради Стешенко О.О. 23.08.2016 за №14441050062001709.
Статут ПрАТ "Весна" в редакції від 13.02.2015 передбачав переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, що продаються іншим акціонерам, а також переважне право на придбання акцій, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі шляхом дарування, міни, внесення до статутного капіталу іншої юридичної особи, за виключенням випадків дарування акцій дружині/чоловікові батькам, рідним дітям, рідним братам та/або сестрам.
До редакції статуту ПрАТ "Весна" від 13.02.2015 діяла редакція статуту, затверджена рішенням загальних зборів акціонерів від 15.04.2010, державна реєстрація якого проведена 30.04.2010 (а.с. 13-18, 81).
Зазначена редакція статуту містила за своїм змістом перелік акціонерів ПрАТ "Весна", між якими був розподілений статутного капітал (пункт 6.2.).
Як зазначає позивач, посилаючись на зазначені вище документи, при укладанні договору дарування від 19.02.2016 відповідачі приховали реальний правочин - договір купівлі-продажу, за яким порушено переважне право ОСОБА_6 на придбання акцій ПрАТ "Весна".
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо вказаного, позивачем також надано договори дарування цінних паперів, за якими ОСОБА_1 набував акції ПрАТ "Весна" у власність та за якими було складено розписки між сторонами відповідних договорів про фактичне отримання від обдарованого грошових коштів за подаровані акції (а.с. 39-49).
До справи надано нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (а.с. 37, 38).
Згідно заяви ОСОБА_9 , повідомлено про наступні обставини: "З 2009 по 2016 роки здійснювала супровід депозитарної діяльності ПрАТ "Весна"; особисто знала його власника ОСОБА_10 та його родину; у 2014-2016 роках, після смерті ОСОБА_10 , деякі акціонери ( ОСОБА_1 , ОСОБА_12 ) почали скуповувати акції товариства в інших акціонерів; хоч і оформлялись такі угоди договорами дарування, фактично це були договори купівлі-продажу, оскільки товариство мало у власності великий двоповерховий ресторан, товариству належала земельна ділянка; сторони дарування не приховували того факту, що відбувається саме купівлі-продаж, оскільки жоден акціонер не хотів задарма віддавати свої акції; такими договорами сторони намагались уникнути процедури дотримання "переважного права"".
В заяві ОСОБА_6 вказано про наступне: "Після смерті батька його дружина ОСОБА_13 почала агресивне захоплення товариства з метою заволодіння майном, з подальшим продажем та виведенням активів; для запобігання та протидії вказаного здійснено пошук акціонерів та проведено перемови щодо безоплатної передачі акцій, однак ніхто не бажав віддавати безоплатно акції, адже товариство мало майно; усі оформлені договори дарування насправді є договорами купівлі-продажу, оскільки за акції було віддано грошові кошти; ОСОБА_13 коли дізналась про пошук акціонерів для купівлі акцій, також почала скуповувати акції товариства у акціонерів; за відсутності необхідних знань у корпоративному праві, я з дарувальниками намагалися уникнути процедури дотримання "переважного права" і тільки зараз з'ясувалось, що на такі договори купівлі-продажу переважне право не розповсюджується.
Згідно поданого позову ОСОБА_1 стверджує, що договори передбачали насправді введення підконтрольних акціонерів (відповідачі 2-4) для іншого акціонера ( ОСОБА_13 , яка здійснила захоплення Товариства та незаконно вивела усі активи), для того щоб в подальшому без дотримання вимог ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства" та приписів Статуту Товариства відчужити на підконтрольних акціонерів частину своїх акцій.
Вказано, що підтвердженням того, що сторони вчинили удаваний правочин є те, що вартість активів Товариства за 2015 рік становила більше 43 млн. грн., + наявна комерційна нерухомість + земельна ділянка площею у 2 га у центрі міста. - тож абсолютно однозначно можна стверджувати, що сторони маючи здоровий глузд - не будуть дарувати стороннім людям акції Товариства, яке приносить прибуток та має значну цінність.
Зазначено, що такі дії відповідачів (за попередньою змовою з акціонером ОСОБА_13 яка здійснила ряд дій по захопленню Товариства та виведенню активів) були направлені для приховання справжніх правочинів - договорів купівлі-продажу акцій, та: продовжити рейдерське захоплення Товариства; приховати реальні правочини; позбавити позивача на переважне право щодо викупу акцій; позбавити позивача можливості впливу на прийняття рішень на загальних зборах акціонерів.
Норми права, застосовані судом при вирішенні спору, та мотивована оцінка доводів позивача і поданих доказів.
Щодо наявності ознак удаваного договору та переважного права ОСОБА_6 на придбання акцій за вказаним договором.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, які встановлено законом.
В статті 235 Цивільного кодексу України зазначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Тобто, за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють один правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який підлягав встановленню судом у цій справі є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договорів дарування та з'ясування питання про те, чи не укладені ці угоди з метою приховати іншу угоду та яку саме.
Статтею 717 Цивільного кодексу України визначено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (ст. 718).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. (ст. 656).
Отже, договір дарування є завжди безоплатним, в той час як договір купівлі-продажу є оплатним, а вартість відчужуваного майна сплачується продавцеві лише у грошовому вираженні, а відтак, відмінність між договорами купівлі-продажу та дарування полягає в платності за одержане майно.
Законодавство України не містить обмежень щодо договорів, за якими може здійснюватись відчуження акцій акціонерних товариств.
Поряд з цим, положеннями ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства" врегульовано порядок відчуження акцій акціонерного товариства.
За наведеною нормою акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства (ч. 1).
Переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі, може бути передбачено статутом акціонерного товариства, якщо станом на дату прийняття такого рішення кількість акціонерів не перевищує 100 осіб. У разі якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів на купівлю акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке переважне право реалізовується відповідно до частин третьої - шостої цієї статті. Порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі, встановлюється статутом такого товариства. (ч. 2).
Як встановлено матеріалами справи, кількість акціонерів ПрАТ "Весна" не перевищує 100 осіб. Згідно статуту ПрАТ "Весна" в редакції, затвердженій від 19.02.2015, передбачено переважне право акціонерів Товариства на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є акціонером ПрАТ "Весна" та, відповідно, має переважне право на придбання акцій вказаного Товариства в порядку, визначеному Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом ПрАТ "Весна".
Посилаючись на наявність вказаного права, ОСОБА_1 стверджує, що відчуження ОСОБА_2 акцій ПрАТ "Весна" без повідомлення інших акціонерів шляхом оформлення саме договору дарування від 19.02.2016, здійснено з метою позбавлення акціонера реалізації переважного права щодо викупу акцій. Наведене, за твердженням позивача є однією, поряд з іншими, підставою, яка свідчить, що договір дарування укладено для приховування договору купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд, мотивуючи рішення у справі, повинен давати відповідь на кожен важливий та доречний аргумент сторони. Перекладення на сторону обов'язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов'язок об'єктивно спроможна виконати лише інша сторона, може призвести до необґрунтованого свавільного рішення.
Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 06.06.2018 у справі № 910/19473/17.
Суд зазначає, що умовами договору дарування від 19.02.2016, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не передбачено, що за отримання відповідних акцій обдарований має сплатити певну грошову суму.
Поряд з цим, згідно ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Отже, відчуження акції приватного акціонерного товариства позбавляє відповідну особу статусу акціонера такого товариства та передбачених законодавством і статутом корпоративних і майнових прав.
В пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 вказано на наступне: "Тлумачення вчинених сторонами дій як таких, що передбачали безоплатний перехід до ОСОБА_3 частки в статутному капіталі ТОВ «Моноліттрансбуд» у розмірі 100 % (дарування), не відповідає принципам справедливості та пропорційності, адже створює істотний економічний дисбаланс для ОСОБА_1; така безоплатна передача є для позивача вочевидь економічно недоцільною дією, вона позбавляє позивача права власності на частку 100 % у товаристві. Тому для нього зазначена безоплатна передача не має економічного сенсу. Якщо тлумачити дії сторін як правочин щодо дарування, то це означало б, що позивач раптово, без будь-якого економічного обґрунтування та власного інтересу вирішив значно погіршити своє становище; у такому випадку права й обов'язки сторін договору виглядали б вочевидь непропорційно. За поясненнями позивача, між ним і ОСОБА_3 відсутні дружні, родинні чи будь-які інші відносини, які б могли пояснити такий правочин.".
Суд враховує, що ПрАТ "Весна" на день укладення договору дарування від 19.02.2016 мало у власності нерухомість та інші активи. Документально підтверджені відомості про неприбутковість вказаного Товариства та про відсутність зиску від участі у такому Товаристві відсутні. Отже, акції ПрАТ "Весна" та участь у Товаристві мало реальну майнову цінність та економічний інтерес.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не скористались своїм правом на подання відзиву на позов та суду не пояснено мотиви безоплатного дарування акцій.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо перебування зазначених осіб в дружніх, родинних чи в інших відносинах, які б могли пояснити такий правочин.
Як встановлено матеріалами справи, більша частина акцій ПрАТ "Весна", які було отримано у власність за договором від 19.02.2016 ОСОБА_3 в подальшому відчужена за договором купівлі-продажу від 22.10.2018 ОСОБА_6 , яка на день укладення договору купівлі-продажу була неповнолітньою особою та діяла за згодою її матері ОСОБА_13 .
Відкриті відомості Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про наявність чималої кількості справ між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 і ОСОБА_6 з приводу діяльності та участі у ПрАТ "Весна". Тобто, кінцевим набувачем акцій стала особа, щодо якої наявні спірні правовідносини з позивачем у даній справі, які пов'язані з реалізацію корпоративних прав у ПрАТ "Весна".
Як вже зазначено, статут ПрАТ "Весна" в редакції від 19.02.2015 передбачав переважне право акціонерів на придбання акцій за договорами купівлі-продажу. Отже, при відчуженні акцій третій особі шляхом укладення договору дарування виключається застосування процедури переважного права шляхом переведення прав покупця, внаслідок чого набувачем акцій стає конкретно визначена особа.
Наведене є обґрунтованим мотивом використання акціонерами договору дарування як способу приховати договір купівлі-продажу.
Окрім того, передбачений в пунктах 5.5., 5.6. статуту ПрАТ "Весна" порядок реалізації переважного права за договором дарування, який ідентичний порядку реалізації такого права за договором купівлі-продажу (переведення прав та обов'язків покупця акцій) не відповідає правовій природі договору дарування, що ставить під сумнів можливість фактичної реалізації такого права саме за договором дарування.
Суд також враховує, що з наданих позивачем до справи договорів дарування, укладених ОСОБА_6 з іншими акціонерами ПрАТ "Весна", слідує, що на практиці наявна фактична ситуація відчуження акцій ПрАТ "Весна" з оформленням договорів дарування та отриманням за такими договорами грошових коштів без фіксації вказаного в умовах договору.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
У відповідності до вищевикладеного та на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про доведення позивачем обставин, що договір дарування від 19.02.2016 укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для приховування іншого правочину, а саме - договору купівлі-продажу, який насправді вчинено.
Одночасно, суд відхиляє посилання позивача на показання свідків, оскільки такі заяви не містить посилань на конкретні джерела обізнаності свідків щодо наведених в заяві обставин, що суперечить положенням частини 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України.
Як вже зазначено, згідно з частиною 2 ст. 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили
Частинами 3-5 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.
Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.
Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов'язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.
Якщо акціонери приватного акціонерного товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом строку, встановленого цим Законом або статутом акціонерного товариства, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства.
У разі порушення зазначеного у цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства має право протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця акцій.
Отже, наслідком порушення переважного права акціонерів на придбання акцій є право будь-якого акціонера протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця акцій.
Пунктом 5.4. статуту ПрАТ "Весна" в редакції від 19.02.2015 передбачено, що переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами Товариства дії. протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера Про намір продати акті. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів Товариства стримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій. Акціонер Товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про не решту акціонерів Товариства та саме Товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів Товариства здійснюється через Товариство. Якщо акціонери Товариства не скористалися переважним правом на придбання всіх акцій. що пропонуються для продажу, протягом встановленого цим Статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам.
Згідно з пунктом 5.6. зазначеного статуту, у разі порушення зазначеного у пункті 5.4. цього Статуту права акціонерів на придбання акцій будь-який акціонер Товариства має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати у судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця акцій.
Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів повідомлення Товариства та решти акціонерів ПрАТ "Весна" про намір ОСОБА_2 відчужити свої акції.
Оскільки депозитарна установа не брала участь у договорі від 19.02.2016, відповідно інформація у базах даних сайту smida.gov.ua на сторінці Товариства в розділі "Інформація щодо вчинених правочинів поза фондовою біржею" відсутня.
Як вже встановлено, згідно наявних в матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 дізнався про наявність укладеного договору від 19.02.2016 та про інші, зазначені в позові договори, в межах розгляду справи № 912/3693/19 в листопаді 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували наведене.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними частиною другою статті 16 цього Кодексу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення і спричиненим цими діяннями наслідкам.
Така правова позиція сформульована у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.
У відповідності до вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в частині визнання договору дарування, укладеного 19.02.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , договором купівлі-продажу та про переведення за таким договором на ОСОБА_6 прав та обов'язків покупця акцій.
Поміж тим, частиною 3 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства" запроваджено принцип пропорційності: кожен з акціонерів може придбати кількість акцій пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них.
Вказане також передбачено пунктом 5.4. статуту ПрАТ "Весна" в редакції від 19.02.2015.
Отже, переважне право реалізується учасниками з дотриманням принципу пропорційності - відчужувана частка може бути придбана іншими учасниками лише у розмірі, пропорційному розміру частки, належної такому учаснику.
Суд враховує, що як встановлено матеріалами справи, інші акціонери ПрАТ "Весна" не повідомлялись про відчуження акцій та вказані особи не залучені судом до участі у справі в якості третіх осіб. Докази обізнаності решти акціонерів про відчуження відповідних акцій та про відсутність в акціонерів наміру реалізувати своє переважне право матеріали справи не містять.
За вказаних обставин суд вважає, що задоволення вимог ОСОБА_6 , який раніше за інших заявив про бажання скористатися переважним правом, про переведення прав покупця за договором від 19.02.2016 щодо всіх акцій, які відчужені за таким договором, порушить права інших акціонерів та призведе до втрати останніми можливості реалізації свого переважного права у відповідності до вимог ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства". За висновком суду, такі особи не повинні втрачати своє право тільки тому, що аналогічне право вже використав інший акціонер.
Згідно наданої до матеріалів справи виписки про стан рахунку в цінних паперах на 11.02.2016 ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ПрАТ "Весна" в кількості 677 764, що складає 40,747% від їх загальної кількості.
Вказана кількість акцій належить позивачу також станом на день подання позову до суду, що свідчить про відповідність такої частки на дату укладення договору від 19.02.2016.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договором підлягають частковому задоволенню, а саме пропорційно кількості акцій, яка належить ОСОБА_6 , що становить 1818 штук акцій (40,74725 від відчужених 4462 штук акцій). При визначенні зазначеної кількості суд враховує, що згідно Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція є неподільною.
Щодо позовних вимог про витребування акцій.
В силу положень ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Згідно ст. 389 Цивільного кодексу України, гроші, а також цінні папери на пред'явника, що існують у документарній формі, не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
Стаття 197 Цивільного кодексу України передбачає, що цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні. Права на цінний папір та права за цінним папером, що існують у документарній формі, належать: 1) пред'явникові цінного папера (цінний папір на пред'явника); 2) особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір); 3) особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).
Як встановлено матеріалами справи, акції ПрАТ "Весна", які було набуто ОСОБА_3 за договором від 19.02.2016 в подальшому відчужені іншим особам, а саме:
ОСОБА_5 в кількості 10 штук за договором дарування від 20.09.2016;
ОСОБА_4 в кількості 10 штук за договором дарування від 20.09.2016;
ОСОБА_6 в кількості 4442 штук за договором купівлі-продажу від 22.10.2018.
Матеріалами справи підтверджено право ОСОБА_6 на акції ПрАТ "Весна" в кількості 1818 штук, що надає позивачу право на витребування таких акцій від останніх набувачів.
Суд критично ставиться до тверджень позивача щодо обізнаності останніх набувачів акцій стосовно порушення прав позивача на відповідні акції, однак враховує положення ст. 388 Цивільного кодексу України та обставини вибуття майна (акцій) поза волею позивача.
Згідно матеріалів справи, цінні папери ПрАТ "Весна" за формою випуску є іменні та існують в бездокументарній формі, а отже на них не розповсюджуються обмеження відповідно ст. 389 Цивільного кодексу України.
У відповідності до викладеного, суд вважає підтвердженими підстави для витребування від відповідачів 3-5 на користь позивача акцій ПрАТ "Весна", однак з урахуванням відповідної пропорції щодо кількості акцій позивача.
Отже, позовні вимоги про витребування акцій підлягають частковому задоволенню в кількості 4 шт. акцій від ОСОБА_4 , 4 шт. акцій від ОСОБА_5 та 1810 шт. акцій від ОСОБА_6 .
У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє.
Судові витрати.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір розподіляється між позивачем та відповідачами наступним чином:
за позовною вимогою про визнання договору дарування удаваним, яка пред'явлена до відповідача 1 ОСОБА_2 та відповідача 2 ОСОБА_3 - на вказаних відповідачів у сплаченій сумі та розподіляється між ними порівно (по 1051,00 грн);
за позовною вимогою про переведення на позивача прав і обов'язків покупця за договором від 19.02.2016, яка пред'явлена до відповідача 1 ОСОБА_2 та відповідача 2 ОСОБА_3 - на вказаних відповідачів та на позивача порівно та визначена сума судового збору розподіляється між відповідачами порівно (по 525,50 грн);
за позовною вимогою про витребування акцій від ОСОБА_4 - на позивача та відповідача 3 пропорційно сумі задоволених позовних вимог (вартості витребуваних акцій); сума судового збору, що стягується з відповідача 3 становить 840,80 грн;
за позовною вимогою про витребування акцій від ОСОБА_5 - на позивача та відповідача 4 пропорційно сумі задоволених позовних вимог (вартості витребуваних акцій); сума судового збору, що стягується з відповідача 4 становить 840,80 грн;
за позовною вимогою про витребування акцій від ОСОБА_6 - на позивача та відповідача 5 пропорційно сумі задоволених позовних вимог (вартості витребуваних акцій); сума судового збору, що стягується з відповідача 5 становить 856,57 грн.
Для вирішенні питання про витрати позивача на професійну правничу допомогу суд згідно заяви позивача від 07.04.2021 призначає судове засідання після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати договір дарування, укладений 19.02.2016 між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), відповідно до якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв в дар 4 462 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Весна" - договором купівлі-продажу 4462 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Весна".
Перевести на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) права та обов'язки покупця 1 818 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Весна" (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, ідентифікаційний код 13743004) за договором між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 19.02.2016 пропорційно кількості належних ОСОБА_1 акцій Приватного акціонерного товариства "Весна".
Витребувати з незаконного володіння у акціонера ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) 4 шт. простих іменних акцій Товариства ПрАТ "Весна", а саме шляхом списання 4 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна", з рахунку у цінних паперах відкритий на ім'я ОСОБА_4 у депозитарній установі Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛ-СПРЕД" та зарахування 4 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна" на рахунок у цінних паперах, відкритий на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у депозитарній установі Акціонерне товариство "ОТП Банк".
Витребувати з незаконного володіння у акціонера ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) 4 шт. простих іменних акцій Товариства ПрАТ "Весна", а саме шляхом списання 4 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна", з рахунку у цінних паперах відкритий на ім'я ОСОБА_5 у депозитарній установі Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛ-СПРЕД" та зарахування 4 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна" на рахунок у цінних паперах, відкритий на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у депозитарній установі Акціонерне товариство "ОТП Банк".
Витребувати з незаконного володіння у акціонера ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 ) 1810 шт. простих іменних акцій Товариства ПрАТ "Весна", а саме шляхом списання 1810 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна" з рахунку у цінних паперах відкритий на ім'я ОСОБА_6 у депозитарній установі Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛ-СПРЕД" та зарахування 1810 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Весна" на рахунок у цінних паперах, відкритий на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у депозитарній установі Акціонерне товариство "ОТП Банк".
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 1 576,50 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 1 576,50 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 840,80 грн судового збору.
Стягнути із ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 840,80 грн судового збору.
Стягнути із ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 856,57 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Перерахувати за заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з депозитного рахунку Господарського суду Кіровоградської області 181,80 грн договірної вартості 1818 простих іменних акцій ПрАТ "Весна".
Призначити судове засідання для вирішення питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу на 21.04.2021 о 09:30 год.
Встановити позивачу строк для подання доказів щодо понесених витрат не пізніше 14.04.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення направити ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та на електронну адресу представника - адвокату Стеценко Т.М.: ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_2 за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 ; ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_6 ; ПрАТ "Весна" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13 та за адресою: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 22.
Повне рішення складено 19.04.2021.
Суддя В.В.Тимошевська