ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
19.04.2021Справа № 917/283/21
Суддя Привалов А.І., розглянувши матеріали
позовну заяву Приватне підприємство "Форас - Ленд"
до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
про визнання бездіяльності протиправною та визнання об'єкт державної експертизи землевпорядної документації таким, що відповідає вимогам законодавства та погоджений
Приватне підприємство "Форас - Ленд" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить визнати бездіяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру протиправною, а об'єкт державної експертизи землевпорядної документації - проект землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення Державного підприємства «Чутове», розташованого на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, який розроблений приватним підприємством «Форас- Ленд», таким, що виконаний згідно з вимогами чинного законодавства, встановленими нормами і правилами, позитивно оцінюється та погоджується.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області № 917/283/21 від 22.03.2021 позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Дослідивши матеріали позовної заяви, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні від 22.12.2009 у справі "Безимянная проти Росії" (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що "погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту".
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Справи, віднесені до юрисдикції господарських судів, визначено у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
За змістом статті 1 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Як вбачається з позовної заяви, Приватне підприємство "Форас - Ленд" звернулося до господарського суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить визнати бездіяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру протиправною, а об'єкт державної експертизи землевпорядної документації - проект землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення Державного підприємства «Чутове», розташованого на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, який розроблений приватним підприємством «Форас-Ленд», таким, що виконаний згідно з вимогами чинного законодавства, встановленими нормами і правилами, позитивно оцінюється та погоджується.
Підставою заявлених позовних вимог стало недотримання Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру строків і порядку проведення державної експертизи поданої позивачем землевпорядної документації, а також термінів реєстрації об'єкта державної експертизи.
Отже, виходячи з предмету та підстав заявленого позову між сторонами не виникали договірні відносини, які носять приватно-правовий характер.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначені Законом України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі Закон №858-IV), який спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Згідно зі ст.60 Закону №858-IV, державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр є: 1) реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; 2) надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері; 3) внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
До позовної заяви додано копію клопотання ПП «Форас-Ленд», адресоване Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому заявник просить провести обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації та додає документ, що підтверджує оплату послуги.
Таким чином, спір виник, у зв'язку з неотриманням позивачем адміністративної послуги, надання якої мала здійснити Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру у встановленому законом порядку та відповідно на виконання покладених на неї обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Приймаючи до уваги, що спір виник, у зв'язку із невиконанням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій та ненаданням адміністративної послуги, суд приходить до висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Форас-Ленд" до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить визнати бездіяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання бездіяльності протиправною та визнання об'єкт державної експертизи землевпорядної документації таким, що відповідає вимогам законодавства та погоджений.
2. Роз'яснити Приватному підприємству "Форас-Ленд", що даний спір має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
3. Позовну заяву з усіма доданими до неї документами повернути заявнику.
4. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано: 19.04.2021.
Суддя А.І. Привалов