ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.04.2021Справа № 910/19789/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новотех"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новотех" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 53-122-01-20-09683 від 22.05.2020 року в розмірі 1 191 225,60 грн. (один мільйон сто дев'яносто одна тисяча двісті двадцять п'ять гривень 60 копійок).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року у справі № 910/19789/20 закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу - 960 192,00 грн., позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новотех" грошові кошти: основного боргу - 231 033,60 грн. та судовий збір - 3465,50 грн., повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новотех" з Державного бюджету України судовий збір - 14 403,50 грн., перерахований платіжним дорученням № 3132 від 11.12.2020 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи № 910/19789/20.
01.04.2021 року через відділ діловодства суду надійшла заява б/н від 01.04.2021 року "Про розподіл судових витрат" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новотех", в якій заявник просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38 800,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 року розгляд заяви б/н від 01.04.2021 року "Про розподіл судових витрат" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новотех" призначено на 13.04.2021 року.
Представники учасників справи в судове засідання 13.04.2021 року не з'явилися.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява б/н від 01.04.2021 року "Про розподіл судових витрат" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новотех" підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини частини статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути а репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку розмір понесених/очікуваних ТОВ «НВП «Новотех» витрат на професійну правничу допомогу становить: 30 000,00 грн. - підготовка та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, інших документів, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції та 2200,00 грн. - участь представника у судовому засіданні (за кожне судове засідання).
Зі змісту заяви про розподіл судових витрат слідує, що заявник просить стягнути з відповідача на свою користь 38 800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що 24.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Новотех» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Об'єднана юридична група» (адвокатське об'єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 240419/01 (надалі - договір), за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання уповноважує адвоката Пихтіна Клима Володимировича надавати клієнту правову допомогу, види якої визначено у п. 1.1. договору.
Згідно з п. 3.1. договору ціна робіт (послуг), порядок її обчислення (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), порядок її оплати (попередня оплата, післяплата, оплата частинами тощо), підстави для зміни розміру ціни, умови повернення тощо, а також конкретні види правової допомоги, які надаються адвокатським об'єднанням за цим договором визначаються у заявці на виконання робіт (послуг).
Відповідно до заявки на виконання робіт (послуг) № 5 від 12.11.2020 року вартість робіт (послуг), передбачених п. 1 цієї заявки становить 30 000,00 грн. та сплачується замовником протягом 5 (п'яти) днів з дня виставлення адвокатським об'єднанням рахунку; вартість робіт (послуг), передбачених п. 2 цієї заявки становить 2200,00 грн. за кожне судове засідання та сплачується замовником протягом 5 (п'яти) днів з дня підписання сторонами звіту про виконану роботу та виставлення адвокатським об'єднанням рахунку.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні докази:
- звіт про виконану роботу за договором № 240419/01 від 24.04.2019 року від 31.03.2021 року;
- платіжне доручення № 3131 від 11.12.2020 року на суму 30 000,00 грн.;
- платіжне доручення № 3753 від 31.03.2021 року на суму 8800,00 грн.
Представництво інтересів ТОВ «НВП «Новотех» у даній справі здійснювалося адвокатом Пихтіним К.В.
На підтвердження наявності у Пихтіна К.В. статусу адвоката надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 5966/10 від 24.03.2017 року.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на викладене, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, зважаючи на надані заявником документи, які є належними та допустимими доказами з огляду на положення статей 76, 77 ГПК України, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Новотех» про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 38 800,00 грн.,
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву б/н від 01.04.2021 року "Про розподіл судових витрат" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новотех" у справі № 910/19789/20 - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 05425046, адреса: 34400, Рівненська обл., м. Вараш) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Новотех» (ідентифікаційний код 39682817, адреса: 04114, м. Київ, вул. Пріорська, 21) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38 800,00 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот гривень).
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 20.04.2021р.
Суддя О.В. Котков