номер провадження справи 12/15/21
18.03.2021 Справа № 908/75/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/75/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" (65058, м. Одеса, вул. Довженка, буд. 6-А)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд .97-А)
про стягнення 65 275,00 грн.
Без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство "Одеська регіональна страхова компанія" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 24.12.2020 до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації в розмірі 65 275,00 грн., з яких 64340,00 грн. - страхове відшкодування та 935,00 грн. - витрати за проведену експертизу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/75/21, присвоєно справі номер провадження 12/15/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався, про розгляд справи № 908/75/21 повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення останньому копії ухвали від 18.01.2021.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.03.2021.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю БК «Ескадор» Транспортним філіалом ТОВ «БК «Ескадор» (далі Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Одеська регіональна страхова компанія" (далі Страховик) був укладений договір страхування наземного транспорту № НТ/19-011 від 20.02.2019, далі Договір.
Відповідно до п. 1.1., 2.1. Договору за даним договором Страховик зобов'язується за обумовлену плату (страховий платіж) при настанні страхового випадку відшкодувати прямі збитки Страхувальника, пов'язані з передбаченими в Договорі майновими інтересами Страхувальника, в межах страхової суми. Об'єктом страхування за даним Договором є майнові інтереси Страхувальника, які не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземними транспортними засобами (далі - застраховані ТЗ) в кількості 27 одиниць у відповідності з Додатком № 1 до даного Договору.
Згідно із п. 6.1. Договору він укладений на період з 20.02.2019 по 19.02.2020 включаючи обидві дати.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору до переліку застрахованих транспортних засобів включений напівпричіп-бочка марки «ALI RIZA USTA», державний номерний знак НОМЕР_1 .
17.08.2019 о 21 год. 10 хв. в м. Києві за адресою: пр. А.Палладіна, буд. 46В сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , транспортного засобу «Ford S-MAX», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та застрахованого транспортного засобу напівпричіпу-цистерни «ALI RIZA USTA, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
Автомобіль «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований в Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" за полісом № 106167524.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.10.2019 у справі № 759/18541/19 винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 . При цьому в постанові суду зазначено, що відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 359574 від 01.10.2019, яким 17.08.2019 о 21 год. 10 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві на пр. А.Палладіна, 46 В не вибрав безпечної швидкості руху в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ford S-MAX», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який від удару в керованому стані відкинуло в автомобіль «Iveco Stralis», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який стояв на світлофорі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Матеріали справи свідчать, що Страхувальник повідомив Страховику (Приватному акціонерному товариству "Одеська регіональна страхова компанія") про настання дорожньо-транспортної пригоди подавши заяву-повідомлення про подію, що може бути визнано страховим випадком, за вих. № СА/НТ/19-037 від 17.08.2019.
З матеріалів справи вбачається, що після проведення автотоварознавчої експертизи по заяві страхової компанії спеціалістом-автотоварознавцем ФОП Паляниця А.Б. був складений звіт № 08-021 від 17.02.2020, відповідно до якого вартість матеріальної шкоди, завданої в результаті пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді причіпу «ALI RIZA USTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , визначена з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 69380,00 грн.
На оплату витрат, пов'язаних з проведенням дослідження з оцінки вартості матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження причіпу «ALI RIZA USTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , ФОП Паляниця А.Б. був виписаний рахунок № 08-021 від 20.02.2020 на суму 935,00 грн.
При цьому між Приватним акціонерним товариством "Одеська регіональна страхова компанія" та ФОП Паляницею А.Б. був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.02.2020 щодо проведення дослідження з оцінки вартості матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження причіпу «ALI RIZA USTA», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Докази у справі свідчать, що Приватне акціонерне товариство "Одеська регіональна страхова компанія" здійснило оплату на користь ФОП Паляниці А.Б. коштів в сумі 935,00 грн. на підставі рахунку № 08-021 від 20.02.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 186 від 02.09.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю БК «Ескадор» Транспортний філіал ТОВ «БК «Ескадор» звернулося до Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" із заявою на виплату страхового відшкодування від 17.02.2020, в якій просило виплатити страхове відшкодування для відновлення напівпричіпу-цистерни «ALI RIZA USTA», державний номерний знак НОМЕР_1 на розрахунковий рахунок ТОВ БК «Ескадор» Транспортного філіалу ТОВ «БК «Ескадор».
Факт дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.08.2019 о 21 год. 10 хв. в м. Києві за адресою: пр. А.Палладіна, буд. 46В за участю транспортних засобів «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , транспортного засобу «Ford S-MAX», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та застрахованого транспортного засобу напівпричіпу-цистерни «ALI RIZA USTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , був визнаний страховим випадком, про що був складений страховий акт № СА НТ/19-037 від 17.02.2020.
Відповідно до страхового акту № СА НТ/19-037 від 17.02.2020 сума страхового відшкодування з урахуванням франшизи згідно договору страхування № НТ/19-011 від 20.02.2019, складає 64340,00 грн.
На підставі вищевказаних документів Страховик здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 64340,00 грн. шляхом перерахування на рахунок ТОВ БК «Ескадор» Транспортний філіал ТОВ «БК «Ескадор», що підтверджується платіжним дорученням № 184 від 20.02.2020.
З посиланням на ті обставини, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП - 17.08.2019 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 106167524, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 64340,00 грн. та 935,00 грн. витрат за проведену експертизу.
Матеріали справи свідчать, що позивач надіслав на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за вих. № 04-049 від 14.09.2020, в якій просив сплатити суму в розмірі 64340,00 грн. по полісу № 106167524 та 935,00 грн. за проведену експертизу на розрахунковий рахунок ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія". При цьому позивач просив розглянути це звернення та надати відповідь щодо прийнятого рішення протягом 15 днів письмово.
В подальшому позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу за вих. № 04-054 від 15.10.2020, в якій просив сплатити суму в розмірі 64340,00 грн. по полісу № 106167524 та 935,00 грн. за проведену експертизу на розрахунковий рахунок ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія". При цьому позивач просив розглянути цей лист та надати відповідь щодо прийнятого рішення протягом 15 днів письмово.
Листом № 1138 від 07.12.2020 відповідач відмовив у здійсненні страхового відшкодування у зв'язку з не поданням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року у випадку коли шкода заподіяна майну потерпілого.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини, пов'язані з виконанням умов договорів страхування, сторони досягли всіх їх суттєвих умов, а саме відносно предмету страхування, у тому числі страхової суми, дотримали його письмову форму, а тому відповідно до вимог ст. ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України вони вважаються укладеними. Право регресної вимоги позивача передбачено ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1166, 1191 ЦК України.
Так, статтею 27 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, що кореспондується з вимогами статті 1166 ЦК України.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так, в якості доказів на підтвердження розміру страхового відшкодування потерпілій особі, позивачем надано:
- страховий акт № СА НТ/19-037 від 17.02.2020.
На підтвердження завданих пошкоджень напівпричіпу-цистерни «ALI RIZA USTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , позивачем надані звіт № 08-021 спеціаліста-автотоварознавця про оцінку вартості матеріального збитку від 17.02.2020, ремонтну калькуляцію, протокол огляду транспортного засобу № 08-21 від 22.08.2019.
Відповідно до звіту № 08-021 від 17.02.2020 вартість матеріальної шкоди, завданої в результаті пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді причіпу «ALI RIZA USTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , визначена з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 69380,00 грн.
Відповідно до страхового акту № СА НТ/19-037 від 17.02.2020 сума страхового відшкодування з урахуванням франшизи згідно договору страхування № НТ/19-011 від 20.02.2019, складає 64340,00 грн.
Докази у справі свідчать, що позивач згідно оформлених вище документів, погоджених зі Страхувальником, перерахував страхове відшкодування в сумі 64340,00 грн. на розрахунковий рахунок Транспортного філіалу ТОВ «БК «Ескадор», що підтверджується наявною у справі належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 184 від 20.02.2020.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Згідно із частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Обов'язковість звернення позивача до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, з вимогою щодо отримання суми виплаченого страхового відшкодування чинним законодавством не передбачена. Вказана позиція також викладена в Оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-06/15/2014 від 14.01.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування". Натомість перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки узгоджується із вищевказаними нормами.
Отже, в даному випадку позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за вих. № 04-049 від 14.09.2020, в якій просив сплатити суму в розмірі 64340,00 грн. по полісу № 106167524 та 935,00 грн. за проведену експертизу на розрахунковий рахунок ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія". При цьому позивач просив розглянути це звернення та надати відповідь щодо прийнятого рішення протягом 15 днів письмово.
В подальшому позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу за вих. № 04-054 від 15.10.2020, в якій просив сплатити суму в розмірі 64340,00 грн. по полісу № 106167524 та 935,00 грн. за проведену експертизу на розрахунковий рахунок ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія". При цьому позивач просив розглянути цей лист та надати відповідь щодо прийнятого рішення протягом 15 днів письмово.
Листом № 1138 від 07.12.2020 відповідач відмовив у здійсненні страхового відшкодування у зв'язку з не поданням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року у випадку коли шкода заподіяна майну потерпілого.
У зв'язку з відсутністю регресної виплати зі сторони відповідача позивач у даній справі реалізував своє право вимоги про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування шляхом подання даного позову до господарського суду, що узгоджується з приписами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".
У частині 1 статті 1188 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 Цивільного кодексу України). Отже, підставою для звернення страховика з регресною вимогою є саме виконання ним обов'язку з відшкодування шкоди за іншу особу.
З урахуванням приписів статей 993, 1191 Цивільного кодексу України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, в розумінні статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Суброгація (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін) є одним із видів уступки права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов'язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (див. пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц).
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.
Водночас регресом (з лат. "regressus" - зворотній рух) є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов'язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно яких зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою (див. пункти 44-46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17).
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за вих. № 04-049 від 14.09.2020, в якій просив сплатити суму в розмірі 64340,00 грн. по полісу № 106167524 та 935,00 грн. за проведену експертизу на розрахунковий рахунок ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія". При цьому позивач просив розглянути це звернення та надати відповідь щодо прийнятого рішення протягом 15 днів письмово.
В подальшому позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу за вих. № 04-054 від 15.10.2020, в якій просив сплатити суму в розмірі 64340,00 грн. по полісу № 106167524 та 935,00 грн. за проведену експертизу на розрахунковий рахунок ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія". При цьому позивач просив розглянути цей лист та надати відповідь щодо прийнятого рішення протягом 15 днів письмово.
Однак, листом № 1138 від 07.12.2020 відповідач, на підставі п. 37.1.4 ст. 37 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відмовив у здійсненні страхового відшкодування, оскільки заяву про страхове відшкодування подано до ПрАТ «СК «УАСК АСКА» більше ніж через рік з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. При цьому зазначив, що відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Киева № 759/18541/19 транспортний засіб напівпричіп-цистерна AN Riza Usta, д.н.з. НОМЕР_5 не зазначений в даній постанові.
Як вбачається з матеріалів справи, ДТП за участю транспортних засобів «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , транспортного засобу «Ford S-MAX», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та застрахованого транспортного засобу напівпричіпу-цистерни «ALI RIZA USTA, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 сталась 17.08.2019 о 21 год. 10 хв., тоді як позивач звернувся до відповідача із зачвою про страхове відшкодування лише 14.09.2020, тобто через рік після стразового випадку.
Відповідно до положень підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Так, передбачений підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" річний строк існує у зв'язку з існування деліктного зобов'язання. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання.
Тобто відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). Тому в такому разі підлягають поширенню на відповідні правовідносини суброгації положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що й було безпосередньо враховано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відповідно до постанови від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/18279/19.
Відтак, оскільки в даному випадку між сторонами склалися відносини суброгації, тому суд дійшов висновку про поширення на ці правовідносини положень підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що є підставою для відмови в позові.
Щодо відсутності у постанові Святошинського районного суду м. Киева № 759/18541/19 транспортного засобу - напівпричіп - цистерна AN Riza Usta, д.н.з. НОМЕР_5 , слід зазначити, що відповідно до наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що напівпричіп - цистерна AN Riza Usta на момент ДТП знаходився у з'єднанні із автомобілем «Iveco Stralis», державний номерний знак НОМЕР_4 , про який зазначено, в т.ч. у вказаній постанові.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд, зокрема вирішує питання про те, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
За такими обставинами, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 64340,00 грн. не обґрунтовані та не підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, вимога про стягнення витрат за проведене експертне дослідження в сумі 935,00 грн. також не підлягає задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. покладаються на позивача у справі - Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, ч. 4 ст. 75, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації в розмірі 65 275,00 грн., з яких 64340,00 грн. страхового відшкодування та 935,00 грн. витрати за проведену експертизу відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. покладаються на Приватне акціонерне товариство "Одеська регіональна страхова компанія".
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 16.04.2021 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.