61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
20.04.2021 Справа № 905/421/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро, Дніпропетровська область
до відповідача: Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область,
про стягнення штрафу у розмірі 44195,00грн,
без виклику сторін
Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро, Дніпропетровська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область, про стягнення штрафу у розмірі 44195,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №550301977 від 23.08.2020, що підтверджується комерційним актом №463003/64 від 26.08.2020.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на таке:
- з протоколу зважування вагонів від 26.08.2020 вбачається, що відповідні дані до нього вносились шляхом вписування вручну номерів вагонів та маси вантажу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, зареєстрованої Міністерством юстиції України 11.10.2012 за №1716/22028;
- до протоколу зважування станцією Пологи Придніпровської залізниці не надані матеріли фотофіксації;
- зважування та завантаження вугілля у вагони на підприємстві відповідача здійснювалось на 200 тонних вагонних вагах справних і минулих державну повірку, в той час як переважування вантажу на станції Пологи Придніпровської залізниці здійснювалось на 150 т вагах без урахування похибок та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі вантажу виведена в результаті простих арифметичних дій;
- позивачем не зважувалась тара (вагони) без вантажу, у той час, як їх вага не завжди відповідає маркуванню на вагонах.
Крім того, у відзиві викладено вимогу про зменшення заявленого до стягнення штрафу до однієї провізної плати, оскільки станом на теперішній час відповідач перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі. Також відповідач просив застосувати строк позовної давності, встановлений ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 12.03.2021, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними в ній матеріалами в межах встановленого ст.248 Господарського процесуального кодексу України строку.
Відповіді на відзив від позивача у встановлений ухвалою суду від 12.03.2021 7-денний строк з дня отримання відзиву на позов не надійшло (відзив на позов АТ «Українська залізниця», поштове відправлення 8567000600210, отримано 30.03.2021), клопотань про продовження строку на подання відповіді на відзив від позивача також не надходило, з урахуванням чого суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
23.08.2020 вантажовідправником, Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», зі станції Південнодонбаської Донецької залізниці на станцію призначення Світлодарське Донецької залізниці було направлено за залізничною накладною №50301977 вантаж - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, поверхня вантажу нижча рівня бортів вагону, вантаж промаркований повздовжньою смугою жовтого кольору 200мм по всій довжині вагону (вантажоодержувач - Вуглегірська ТЕС).
При оформлені залізничної накладної №50301977 у вагоні №66923756 відповідачем вказано масу нетто 59300кг; вантаж у вагон завантажено вантажовідправником.
Як свідчить розділ 26 накладної №50301977 маса вантажу визначена на вагонних вагах (200т) заводський номер №0047.
26.08.2020 на перегоні ст. Пологи складено акт загальної форми №1324/1П, вагон №66923756 подано на переважування.
26.08.2020 на станції Пологи Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №22855, відповідно до якого у вагоні №6923756 встановлена комерційна несправність (код - 9290000-0) недовантаження. У вказаному акті також зазначено, що при переважуванні фактична маса брутто вагона склала - 78020кг, тара вагона з ПД 21900кг, нетто за ПД 59300кг, фактична маса вантажу нетто 56120, що менше документу на 3180кг; люка зачинені, течі вантажу немає.
Обставини, які зумовили складання вказаних актів загальної форми також зафіксовано в книзі телеграм станції Пологи Придніпровської залізниці.
Як зазначає позивач невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №6923756 з масою вантажу, яка зазначена у накладній №50301977, засвідчено комерційним актом №463003/64, складеним 26.08.2020. В даному акті зазначено, що при проведенні контрольного зважування вагону №6923756 у присутності начальника станції Чистова В.Є., начальника вантажного району Прокопенка Л.О., приймальника поїздів Стручаліна І.Ю. СК Пологи стрілок Бадло О.В., на справних вагонних 150тн електронних вагах ст. Пологи заводський №89, що пройшли держповірку 04.06.2020 виявилось у вагоні №6923756: вага брутто - 78020кг, тара вагона з перевізного документа - 21900кг, маса вантажу нетто за перевізним документом - 59300кг, фактична маса вантажу нетто 56120кг, що менше документа на 3180кг; навантаження навалом, потоптаний; вантаж маркований повздовжньою смугою жовтого кольору, маркування слабо виражене, в перевізному документі маркування значиться; розвантажувальні люка зачинені на запірний механізм, перекосу кузова немає, люка закриті; вагон у технічному стані справний; дано оперативне повідомлення.
Комерційний акт від 26.08.2020 №463003/64 попутної станції Пологи Придніпровської залізниці було зареєстровано на станції призначення Світлодарське Донецької залізниці під №463003/64/160.
Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу та звернення позивача з даним позовом до суду, розглядаючи який, суд виходить з такого.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст.ст.7,13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Згідно із ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (ст. 23 Статуту залізниць України).
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 «Найменування вантажу» вноситься відмітка «навалом», «насипом» або «наливом».
У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа «маса вантажу, визначена відправником» заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається: відправником або залізницею; у графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Відповідно до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Правильність внесених до накладної №50301977 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в тому числі щодо маси вантажу, своїм підписом підтвердив представник відправника помічник начальника дільниці ОСОБА_1 , а саме у вагоні №6923756 маса вантажу 59300кг.
Згідно із ст.52 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Згідно з ст.105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Частиною 1 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
З наведеними приписами кореспондуються положення ст.129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за все перевезення.
Отже допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Як встановлено судом, по проходженні вантажу через попутну станцію Пологи Придніпровської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні №6923756 на вагонних 150тн електронних вагах ст. Пологи заводський №89, під час якого було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №50301977, про що складено комерційний акт від 26.08.2020 №463003/64, в якому зазначено, що на підставі актів загальної форми №1324/1П від 26.08.2020, №22855 від 26.08.2020 проведено контрольне зважування вагону №6923756 у присутності начальника станції Чистова В.Є., начальника вантажного району Прокопенка Л.О., приймальника поїздів Стручаліна І.Ю. СК Пологи стрілок Бадло О.В., на справних вагонних 150тн електронних вагах ст. Пологи заводський №89, що пройшли держповірку 04.06.2020 виявилось у вагоні №6923756: вага брутто - 78020кг, тара вагона з перевізного документа - 21900кг, маса вантажу нетто за перевізним документом - 59300кг, фактична маса вантажу нетто 56120кг, що менше документа на 3180кг; навантаження навалом, потоптаний; вантаж маркований повздовжньою смугою жовтого кольору, маркування слабо виражене, в перевізному документі маркування значиться; розвантажувальні люка зачинені на запірний механізм, перекосу кузова немає, люка закриті; вагон у технічному стані справний; дано оперативне повідомлення.
Комерційний акт від 26.08.2020 №463003/64 попутної станції Пологи Придніпровської залізниці було зареєстровано на станції призначення Світлодарське Донецької залізниці під №463003/64/160.
Відповідно до п. 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже п. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 64 та ч.3 ст.65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Таким чином, на підставі наказу начальника структурного підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці може бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
Судом встановлено, що комерційний акт від 26.08.2020 №463003/64 складений та підписаний начальником станції Чистовим В.Є., комерційним агентом ОСОБА_2 , начальником вантажного району Прокопенко Л.О.
Позивачем на підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційного акту подано до матеріалів позовної заяви: наказ Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 11.02.2020 №21 «Щодо призначення відповідальних працівників станції Пологи бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів», посадову інструкцію комерційного агента ОСОБА_2 , затверджену начальником станції Пологи №3293 від 25.02.2020, посадову інструкцію начальника вантажного району №3511 від 13.02.2019, затверджену в.о. начальника станції Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 13.02.2019.
Суд відзначає, що начальник станції має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
Відповідно до п. 2.22 посадової інструкції №3293 від 25.02.2020 комерційного агента ОСОБА_2 , до посадових обов'язків ОСОБА_2 входить контрольне зважування вагонів та останій має право підпису комерційних актів.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що комерційний акт від 26.08.2020 №463003/64 підписаний уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Зважування маси вантажу у вагоні №6923756 на попутній станції Пологи Придніпровської залізниці здійснювалось на вагонних 150тн електронних вагах ст. Пологи заводський №89, що пройшли держповірку 04.06.2020.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.
Узяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій: експлуатаційної документації; методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»; свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» або ДСТУ 3215-95 «Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення»; переліку вантажів, маса яких буде визначатися на ЗВВТ; висновку за результатами діагностичного обстеження ЗВВТ (у разі потреби).
Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов'язані з визначенням маси вантажу.
Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №89 станції Пологи Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.10.2007; міжповірочний інтервал ЗВВТ - 6 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, державна повірка здійснювалась 04.06.2020, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. Доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання комерційного акту від 26.08.2020 №463003/64 засіб вимірювальної техніки був повірений належним чином.
Посилання відповідача на те, що переважування вантажу на станції Пологи Придніпровської залізниці здійснювалось на 150т вагах без урахування похибок та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі вантажу виведена в результаті простих арифметичних дій; у той час, як відповідачем зважування спірного вантажу здійснювалось на 200 т вагонних вагах, які є справними та пройшли державну повірку, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до ст.13 Статуту залізниць України для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.
Відповідно до п.22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Отже вказана умова щодо видачі вантажів не містить імперативного припису щодо перевірки маси вантажу саме таким способом, яким остання визначалась на станції відправлення.
Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644ореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.
Згідно з п.п.5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України,
9.09.2008 Президії Вищого господарського суду України «Про внесення змін та доповне до розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
Зважування на вагонних вагах є одним із передбачених Правилами способів визначення маси вантажу. При цьому, саме зважування є найбільш точним способом визначення маси вантажу, що зазначено в п. 3.18 №04-5/601 від 2нь до роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею».
Можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Разом з тим, залізниця, користуючись правом, передбаченим статтею 24 Статуту, під час перевірки на станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.
Як вбачається з графи 26 накладної за спірним перевезенням вантажовідправник-відповідач визначав масу вантажу у вагоні способом зважування на вагах, тобто таким же самим способом, як і залізниця на станції призначення.
Крім того у п.4 Правил складання актів у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем. Згідно з п.6 Правил складання актів у разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.
Позицію відповідача щодо неправомірності здійснення зважування без зважування тари (вагони) без вантажу, вага якої не завжди відповідає маркуванню на вагонах, суд не приймає, оскільки вказані вище норми та правила не встановлюють вимог щодо обов'язковості здійснення працівниками залізниці зважування тари вагона без вантажу при складанні комерційного акта.
Також, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідно до п.3.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою, а з протоколу зважування вагонів від 26.08.2020 вбачається, що відповідні дані до нього вносились шляхом вписування вручну номерів вагонів та маси вантажу.
Водночас п.3.5 вказаної інструкції встановлено, що у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою.
Оскільки інструкцію затверджено наказом №442 від 31.07.2012, а ЗВВТ залізниці, на яких здійснювалось контрольне зважування вантажу на станції Пологи, прийнято до експлуатації 26.10.2007, що підтверджується копією технічного паспорту ЗВВТ, за висновками суду, у цьому випадку результати зважування можуть бути зафіксовані за відсутності друкувального пристрою згідно з наведеними вище приписами Інструкції. Разом з цим чинним законодавством не передбачено надання до протоколу зважування вагонів фотофіксація вагонів.
Разом з цим п.12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Комерційний акт від 26.08.2020 №463003/64 попутної станції Пологи Придніпровської залізниці було зареєстровано на станції призначення Світлодарське Донецької залізниці під №463003/64/160.
Враховуючи положення п.12 Правил складання актів, станцією призначення Світлодарське Донецької залізниці в розділі «Є» комерційного акту від 26.08.2020 №463003/64/160 зроблено відмітку «Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено», оскільки зважування вантажу відбувалось на попутній станції.
Нормами чинного законодавства не передбачено, що відомості, внесені в розділ «Є» комерційного акту, мають підтверджуватися іншими документами про перевірку ваги.
Таким чином комерційний акт від 26.08.2020 №463003/64 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
Згідно із ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У накладній №50301977 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці до станції Світлодарське Донецької залізниці у вагоні №66923756 становить 8839грн.
За розрахунком позивача штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 44195,00грн, виходячи з (8839,00 х 5).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок плати за користування вагонами, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 44195,00грн є обґрунтованими.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності, встановленого ч.5 ст.315 Господарського кодексу України та ст.137 Статуту залізниць України.
Відповідно до ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ст.258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно ч.5 ст.315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Статтею 137 Статуту передбачено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється:
а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;
б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Вказане положення пов'язує шестимісячний термін для пред'явлення перевізником позову саме з моментом настання події, що є підставою для подання позову.
За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Подією, яка стала підставою для подання позову є неправильне зазначення маси вантажу в залізничній накладній, що підтверджується комерційним актом №463003/64 від 26.08.2020 ГУ-22. Саме з дати складання комерційного акту починається перебіг строку позовної давності, а отже шестимісячний термін для пред'явлення позовних вимог з урахуванням ст.254 Цивільного кодексу України сплинув 26.02.2021.
Враховуючи день звернення позивача до суду з даним позовом (04.03.2021), строк позовної давності, встановлений ч.5 ст.315 Господарського кодексу України та ст.137 Статуту залізниць України за вимогами позивача про стягнення штрафу у розмірі 44195,00грн є таким, що пропущений позивачем.
За приписами ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є самостійною підставою для відмови у позові.
Оскільки відповідачем у справі заявлено про застосування строку позовної давності, і судом встановлено, що станом на дату звернення позивача з позовом до суду строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафу у розмірі 44195,00грн, є таким, що сплинув, зазначена обставина є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову з причин спливу строку позовної давності, судом враховано те що матеріали справи не містять належних та переконливих доказів наявності обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем позовної давності.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на відмову у задоволенні позову.
За приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2021.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано судом без його проголошення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова