вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6670/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Жарої О.І., розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градолія Фудс", смт. Нове, м. Кропивницький Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Христофорівське", с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області
про стягнення штрафних санкцій та річних в сумі 5 593 783,33 грн.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Олійник Є.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Градолія Фудс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 678 040,97 грн., що складають суму неустойки за договором поставки № РГДФ001 від 07.05.2020; 137 257,24 грн. - відсотків, нарахованих на суму попередньої оплати; 4 735 935,00 грн. - штрафу та 45 550,12 грн. - річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № РГДФ001 від 07.05.2020, в частині своєчасної поставки товару.
У відзиві на позов, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що у зв'язку з несприятливими погодними умовами ТОВ «Агрофірма «Христофорівське» був втрачений врожай ріпаку 2020 року.
Втрата посівів через несприятливі погодні умови підтверджується Актом про обстеження земельних ділянок комісією у складі представників підприємства та депутата сільської ради, погоджений Начальником відділу агропромислового розвитку Криворізької райдержадміністрації від 05.06.2020 та Протоколом № 35 позачергового засідання Криворізької районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 15.07.2020. На підтвердження факту існування означених погодних умов Дніпропетровським регіональним центром з гідрометеорології надано довідки від 14.07.2020 про місячні суми опадів у м. Кривий Ріг та Криворізькому районі за вересень-грудень 2019 та січень-квітень 2020 року та про максимальну та мінімальну температуру повітря у Кривому Розі у квітні 2020 року.
На думку відповідача, вказані документи підтверджують відсутність вини ТОВ «Агрофірма «Христофорівське» у невиконанні умов договору поставки та наявності підстав для звільнення відповідача від застосування господарських санкцій.
Крім того, відповідач вказує на те, що зобов'язання ТОВ «Агрофірма «Христофорівське» з поставки насіння ріпаку українського походження врожаю 2020 року фактично є припиненим відповідно до положень ст. 607 ЦК України. Про настання обставин непереборної сили позивач був неодноразово повідомлений відповідачам листами вих. № 18 від 02.07.2020, вих. №20 від 20.07.2020, вих. № 23 від 23.07.2020, що не заперечується останнім.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що останнім було повернуто позивачу суму отриманої передоплати добровільно 02.07.2020, до сплину строку поставки, встановленого п. 4.1 Договору, у зв'язку з чим обставини передбачені п. 8.4 спірного договору не настали.
Крім того, відповідач вказує на те, що позивач порушуючи норми чинного законодавства всупереч прямої заборони, визначеної ч. 2 ст. 550 ЦК України нараховує до стягнення 3 відсотка річних у сумі 42 550,12 грн.
З огляду на викладене, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, а також надати додатковий час для доручення до матеріалів справи сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на підтвердження відсутності підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій за договором поставки від 07.05.2020 № РГДФ001.
У відповіді на відзив на позов позивач з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується, з огляду на таке.
В Акті обстеження посівів сільськогосподарських культур від 05.06.2020та в листі № 18 від 02.07.2020 зазначається про відсутність опадів з осені 2019 по квітень 2020 та приморозки у 2020 році, а спірний Договір між сторонами був укладений 07.05.2020, тобто вже після того, як відбулись вищевказані події. Більш того, у вказаних акті та листі відповідач вказує про відсутність опадів з осені 2019 по квітень 2020 року, хоча у наданій ним довідці центру гідрометеорології вказані місячні суми опадів за цей період, зокрема у жовтні 2019 та лютому 2020 році кількість опадів перевищила норму.
Отже, 07.05.2020 (на момент укладання договору) відповідач мав чітке усвідомлення яка кількість товару буде створена ним із урахуванням зазначених погодних умов, які мали місце до моменту укладання договору, тому повинен був укладати договір на реальний прогнозований обсяг ріпаку, який повинен був бути зібраний враховуючи всі об'єктивні обставини.
Позивач не згоден з твердженням відповідача про те, що вимога про сплату 35% річних на підставі п. 8.4 Договору є необґрунтованою внаслідок суб'єктивного трактування змісту цього пункту.
В даному випадку, відповідач самостійно повернув суму часткової оплати, але не сплатив 35% річних, оскільки фактично 45 днів користувався сумою часткової оплати позивача, а саме 3 189 596,81 грн. з 19.05.2020 до 02.07.2020.
Крім того, позивач вказує на те, що останнім правомірно заявлено до стягнення 3% річних, оскільки ця сума вирахувана з 4 943 918,67 грн., як розмір штрафних санкцій згідно претензії ТОВ «Градолія ФУДС» вих. № 155 від 31.07.2020, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України.
Відповідачем подано заяву про зменшення розміру неустойки, в якій зазначено, що заявлена позивачем сума для відшкодування штрафних санкцій є непомірно великою порівняно з фактично здійсненою передоплатою та обставинами справи, у зв'язку з чим останній просить суд зменшити розмір неустойки на 90%, тобто до 559 378,33 грн.
Ухвалою від 15.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2021.
14.01.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребовування доказів.
Представники сторін в підготовче засідання 20.01.2021 не з'явилися.
18.01.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
20.01.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання.
Ухвалою суду від 20.01.2021 розгляд підготовчого засідання відкладався до 10.02.2021.
Представник відповідача в підготовче засідання 10.02.2021 не з'явився, надіславши на електронну адресу суду клопотання про розгляд даного засідання без участі представника підприємства останнього.
Ухвалою суду від 10.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 17.03.2021 та відкладено підготовче засідання до 10.03.2021.
01.03.2021 до суду надійшло клопотання від позивача про витребування доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на те, що позивачем не вказано поважних причин пропуску строку на подачу клопотання про витребування доказів, остання залишена судом без розгляду.
Представник позивача та представник відповідача в підготовче засідання не з'явились , надавши до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв'язку з чим господарським судом завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.04.2021, про що постановлено ухвалу суду.
11.03.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через електронний сервіс EASY CON.
Ухвалою суду від 18.03.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Градолія Фудс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
22.03.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через електронний сервіс EASY CON.
Ухвалою суду від 29.03.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Христофорівське" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, з використанням системи "EаsyCon" - задоволено.
Ухвалою суду від 06.04.2021 у судовому засіданні було оголошено перерву до 08.04.2021.
Представник позивача у судове засідання 08.04.2021 не з'явився, надіславши клопотання про розгляд справи без його участі.
08.04.2021 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника відповідача, господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки товару за договором поставки № РГДФ001 від 07.05.2020.
07.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Градолія Фудс" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Христофорівське" (Постачальник) укладено договір поставки № РГДФ001 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця насіння ріпаку (українського походження врожаю 2020 року) (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку, визначеному цим Договором, на умовах FCA (Франко-Перевізник): Софіївка с., Криворізький р-н, Дніпропетровська обл., згідно «Інкотермс» в редакції 2010, за винятком застереження, передбачених цим Договором, з подальшою доставкою Покупцем/Перевізником Товару на ТОВ «ОЕЗ Градолія», місцезнаходження: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, смт Нове, вул.. Мурманська, 37-Г, код Товару згідно УКТ ЗЕД 1205.
Загальна кількість Товару, що полягає поставці Покупцеві, складає 1 500,000 тонн+/- 5% за вибором Покупця (пункт 3.1 Договору).
Керуючись ст. 524 та ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що ціна однієї тонни Товару з показником якості, передбаченими пунктом 2.1 Договору, включає в себе ПДВ 20%, та складає гривневий еквівалент 390,00 доларів США (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.1 Договору поставка Товару здійснюється партіями автомобільним транспортом в строк з 07.05.2020 по 15.07.2020 включно.
Згідно з пунктом 5.1 Договору оплата Товару, що поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника по ціні, що зазначена в п. 3.2 Договору, з урахуванням пп. 3.5, 3.7 Договору, у такому порядку:
5.1.1 часткова оплата за кількість Товару, зазначену у п. 3.1 Договору із розрахунку 80,00 доларів США за одну тонну Товару, за середнім курсом між курсами купівлі і продажу доларів США на МВРУ, зазначеному на сайті www/minfin.com/currency/mb, встановленого на кінець робочого дня МВРУ, що передує даті здійснення оплати Товару, на підставі рахунку-фактури Постачальника протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами даного Договору.
Курс долару США до гривні, що застосовується до визначення суми часткової оплати, обов'язково фіксується в додатковій угоді до даного Договору.
На суму часткової оплати за Договором Постачальник надає Покупцю податкову накладну на відповідну кількість Товару із зазначенням ціни Товару, що розраховується як добуток доларового еквіваленту ціни, зазначеного в п. 3.2 Договору, та курсу, що був застосований при розрахунку часткової оплати за Товар. Дана ціна підлягає обов'язковому коригуванню після поставки Товару з урахуванням вимог п.п. 3.2, 3.5, 3.7.
5.1.2 остаточна оплата за поставлену партію Товару по ціні, розрахованою за формулою, зазначеною у п. 3.2 Договору, з урахуванням коригування за якістю відповідно до п.п. 3.5, 3.7, здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту настання останньої з подій зазначених в цьому пункті Договору.
Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.08.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов'язань за цим Договором.
При цьому п.п. 8.10, 9.13 цього Договору діють протягом трьох років з дати поставки Товару (пункт 9.1 Договору).
Сторонами було укладено Додаткову угоду від 19.05.2020 №РГДФ001/1 до Договору поставки № РГДФ001 від 07.05.2020.
Відповідно до п. 1 вказаної Додаткової угоди на виконання п.п. 5.1 Договору, сторони вирішили зафіксувати курс долара США до гривні, що застосовується до визнання суми часткової оплати, який становить 26, 58000 грн. за 1 дол. США.
Враховуючи зафіксований сторонами курс долара США до гривні, сума часткової оплати з урахуванням ПДВ становить 3 189 596,81 грн. (ПДВ - 531 599, 47 грн.) (пункт 2 Додаткової угоди).
Дана Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору (п. 3 Додаткової угоди).
Як зазначає позивач, на виконання умов договору останнім 19.05.2020 було здійснено попередню оплату у розмірі 3 189 596,81 грн.
02.07.2020 відповідачем було повернуто позивачу суму попередньої оплати у розмірі 3 189 596,81 грн. та повідомлено листом № 18 від 02.07.2020 про неможливість виконати умови спірного договору через обставини непереборної сили - несприятливі погодні умови, що спричинили загибель посівів ріпаку та, як наслідок недобір урожаю.
У листі № 150 від 06.07.2020 позивач наголосив на необґрунтованість існування обставин непереборної сили, що спричинили неможливість виконання умов Договору та неприйнятності односторонньої відмови відповідача від виконання умов Договору, а також наголосив на застосуванні штрафних санкцій, передбачених спірним Договором.
20.07.2020 відповідачем на адресу позивача надіслано аналогічний лист № 20 з обґрунтуванням обставин, що стало причиною невиконання умов спірного Договору, у відповіді на який позивач листом № 154 від 21.07.2020 запропонував зменшити кількість товару, що підлягає поставці за Договором, компенсувати позивачу завдані збитки шляхом сплати суми, що еквівалентна 105 000,00 дол. США, а також укласти замість спірного Договору, договір поставки насіння соняшнику. Зазначена пропозиція позивача залишилася без відповіді.
В подальшому листом № 23 від 23.07.2020 відповідач запропонував укласти додаткову угоду до Договору про виключення відповідальності останнього за невиконання умов Договору.
Оскільки, станом на 31.07.2020 відповідачем не було виконано зобов'язання щодо поставки спірного товару, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 155 від 31.07.2020 про сплату суми штрафних санкцій за невиконання умов договору, яка була отримана останнім 03.08.2020, проте зазначені у претензії суми штрафних санкцій не були сплачені відповідачем, як і не було надано відповіді на вказану претензію.
Таким чином, посилаючись на безпідставне невиконання відповідачем договірних зобов'язань з поставки товару, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 678 040,97 грн., що складають суму неустойки за договором поставки № РГДФ001 від 07.05.2020; 137 257,24 грн. - відсотків, нарахованих на суму попередньої оплати; 4 735 935,00 грн. - штрафу та 45 550,12 грн. - річних.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як було встановлено судом позивач виконав свої зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати вартості товару за договором, проте відповідач товар не поставив, що є порушенням умов Договору поставки.
02.07.2020 відповідачем було повернуто позивачу суму попередньої оплати у розмірі 3 189 596,81 грн. та повідомлено листом № 18 від 02.07.2020 про неможливість виконати умови спірного договору через обставини непереборної сили - несприятливі погодні умови, що спричинили загибель посівів ріпаку та, як наслідок недобір урожаю.
Крім того, у вказаному листі, посилаючись на статтю 651 ЦК України відповідач просить розірвати договір поставки № РГДФ001 від 07.05.2020.
Вказана відмова від договору позивачем не була погоджена.
За змістом ст. ст. 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2, ч. 3, ч .4 ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 651 України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 9.3 Договору сторони погодили, що одностороннє розірвання даного Договору не допускається, крім випадків, передбачених чинним законодавством та цим Договором.
Отже, умовами договору не передбачено право на односторонню відмову продавцем (відповідачем) від виконання своїх зобов'язань з поставки оплаченого товару. Не передбачено таке і нормами законодавства, що регулюють поставку товару.
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Таким чином одностороння відмова відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором є безпідставною.
Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин у вигляді обставини непереборної сили, як на підставу звільнення від відповідальності, судом визнаються необґрунтованими з огляду на таке.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 611 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч.4 ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
В ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» (від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР; зі змінами, внесеними згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020) вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставин повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), із зазначенням компетенції ТПП України та регіональних ТПП, форми заяви, необхідних документів, строків видачі сертифікату тощо, визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджено рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Матеріали справи не містять підтверджуючих документів про наявність обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язання. Таких документів відповідачем до суду надано не було.
Крім того, суд звертає увагу на те, що надані відповідачем докази на підтвердження втрати посівів через несприятливі погодні умови, а саме : акт про обстеження земельних ділянок комісією у складі представників підприємства та депутата сільської ради, погоджений Начальником відділу агропромислового розвитку Криворізької райдержадміністрації від 05.06.2020; протокол № 35 позачергового засідання Криворізької районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 15.07.2020; довідка Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 14.07.2020 про місячні суми опадів у м. Кривий Ріг та Криворізькому районі за вересень-грудень 2019 та січень-квітень 2020 року та про максимальну та мінімальну температуру повітря у Кривому Розі у квітні 2020 року, до уваги не приймаються, оскільки спірний договорі був укладений 07.05.2020, тобто вже після того, як відбулися події вказані в вищезазначених документах.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був мати чітке усвідомлення яка кількість товару буде створена ним, із врахуванням зазначених погодних умов, які мали місце до моменту укладання спірного договору.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України правові наслідки порушення зобов'язання у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків.
В силу приписів статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до пункту 8.3 Договору у випадку несвоєчасної поставки товару згідно умов даного Договору Постачальник сплачує Покупцеві на вимогу останнього штрафну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховувалася, від загальної ціни несвоєчасно поставленої партії товару за кожен день прострочення.
З огляду на те, що відповідно до умов спірного Договору загальна вартість товару складає 15 786 450,00 грн., позивачем на вказану суму нарахована пеня за загальний період з 16.07.2020 по 23.11.2020, що становить 678 040,97 грн.
За результатом перевірки здійсненого позивачем розрахунку пені порушень не встановлено.
З огляду на викладене, слід прийти до висновку про правомірність пені за загальний період нарахування позивачем з 16.07.2020 по 23.11.2020 в сумі 678 040,97 грн.
Пунктом 8.5 Договору сторони погодили, що у разі поставки неякісного товару, або поставки товару у меншій кількості, ніж передбачено цим Договором, або відмови від поставки товару Постачальник повинен сплатити Покупцю штраф у розмірі 30% від суми недопоставленого або непоставленого товару.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем взагалі не було здійснено постачання товару, у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 4 735 935,00 грн.
Господарським судом перевірено розрахунок штрафу та встановлено, що позивачем вірно визначена його сума.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення штрафу на зазначену вище суму судом визнаються обґрунтованими.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 35% річних за період 3 19.05.2020 по 02.07.2020 у сумі 137 257,24 грн., суд зазначає наступне.
Укладаючи спірний договір, сторонами в пункті 8.4 встановлено, що у разі прострочення поставки товару більш ніж на 5 календарних днів, Покупець вправі відмовитися від прийняття товару, а Постачальник за вимогою Покупця (протягом 1-го робочого дня з отримання вимоги Покупця) повертає суму перерахованої передоплати за товар, сплачує суму процентів (35% річних) за користування чужими грошовими коштами, що нараховується з дати перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до дати повернення Постачальником цієї суми і вимагає розірвання Договору.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення позивача з вимогою про повернення суми перерахованої передоплати за товар, а відповідачем 02.07.2020 повернута сума попередньої оплати, до моменту порушення строків поставки встановлених в п. 4.1 спірного договору, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, як вбачається з наданих позивачем розрахунків, останній нараховує до стягнення 3% річних у сумі 42 550,12 грн. на загальну суму неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 550 Цивільного кодексу України проценти на неустойку не нараховуються.
Таким чином, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.
Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, про його часткове задоволення з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частина 3 статті 551 ЦК України і статті 233 ГК України.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент її розгляду, зобов'язання щодо поставки товару, відповідачем не виконано, проте, як вбачається з матеріалів справи, останній намагався вживати залежні від нього заходи та попередив позивача про неможливість виконати умови спірного договору, а позивачеві в добровільному порядку повернув попередню оплату в сумі 3 189 596,81 грн.
Вказуючи про причини неналежного виконання зобов'язання, відповідач посилається на несприятливі погодні умови, які призвели до зменшення кількості та якості врожаю, що планував (очікував) зібрати відповідач та поставити на адресу позивача.
Проте, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про кількість фактично зібраного врожаю, та докази намагання виконати умови договору, здійсненням постачання товару, в кількості яка була реально зібрана.
З огляду на викладене, господарський суд вважає можливим, частково задовольнити клопотання відповідача, зменшивши розмір пені та штрафу не більше, як на 10 %.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Христофорівське" (53050, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Софіївка, вул. Рудишина, буд. 31, кв. 1, код ЄДРПОУ 31250851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градолія Фудс" (25491, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, смт Нове, вул. Мурманська, буд. 37-Г, код ЄДРПОУ 40927511) 610 236,88 грн. - пені, 4 262 341,50 грн. - штрафу, 81 209,64 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій - задовольнити частково.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 19.04.2021.
Суддя І.Ф. Мельниченко