14.04.2021 м. Дніпро Справа № 908/83/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Парусніков Ю.Б. (доповідач)
судді: Мороз В.Ф., Коваль Л.А.
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.02.2021 по справі № 908/83/21 (суддя Азізбекян Т.А.), повний текст ухвали підписано 26.01.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортних машин», м. Запоріжжя
до відповідача - Приватного підприємства «Аверс-Трейд», м. Запоріжжя
про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, -
1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову і ухвали суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортних машин» (заявник) до звернення з позовом про визнання недійсним Іпотечного договору № 108/08/1і від 20.08.2008, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019) та Приватним підприємством «Аверс-Трейд» (ідентифікаційний код 24909382), посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли Іриною Іванівною 20.08.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 11047, звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про забезпечення позову від 11.01.2021 № 21-11/01-2.
Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, уповноважених здійснювати реєстраційні дії у відповідності до Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна: інв. № 54, загальною площею 1076,0 кв.м., реєстраційний номер 24340391, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Олексія Поради (до перейменування - Димитрова), буд. 54.
Звертаючись до господарського суду з відповідною заявою про забезпечення позову заявник обґрунтував її можливістю передчасного звернення стягнення іпотекодержателем на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та набуттям останнім права власності у спосіб, визначений п. 4.6. іпотечного договору, внаслідок чого, заявник втратить своє право спільної сумісної власності на цех (предмет іпотеки), що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та/або ефективний захист або поновлення порушеного права спільної сумісної власності заявника, за захистом якого він має намір звернутися до суду шляхом визнання іпотечного договору недійсним.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.01.2021 заяву ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» подану до пред'явлення позовної заяви задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у відповідності до Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна: інв. № 54, загальною площею 1076,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради (до перейменування - Димитрова), буд. 54, та реєстраційний номер якого 24340391.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду АТ «Альфа-Банк» оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Незгода апелянта з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції полягає у тому, що останнім зроблено неправильні висновки, які не відповідають обставинам справи та правовим висновкам Верховного Суду, що потягло за собою порушення норм матеріального і процесуального права.
На думку апелянта заява ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» про забезпечення позову не є мотивованою та обґрунтованою підставами щодо істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, не містить доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних наслідків для позивача, а тому суд не мав достатніх підстав для забезпечення позову.
Матеріали справи не містять доказів того, що рішення суду, у випадку задоволення позову неможливо буде виконати або існує ризик спричинення боржнику збитків.
Задовольняючи заяву ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин», судом не з'ясовано обставини, які мають значення для справи та застосовано заходи забезпечення позову, які не можна визнати співмірними заявленим позовним вимогам, не зазначено жодних мотивів про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, не враховано інтереси ПАТ «Альфа-Банк» як іпотекодержателя.
Наведені заявником обставини є припущенням та не свідчать про неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позову у даній справі без застосування відповідних заходів забезпечення позову.
З урахуванням вищевикладеного апелянт просить: скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволення заяви ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин»; у задоволенні заяви ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Так, в обґрунтування необхідності забезпечення позову заявником було повідомлено суд першої інстанції про те, що 10.08.2020 від апелянта на адресу заявника надійшло повідомлення (додане до заяви про забезпечення позову) на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням (вимога про усунення порушення) вих. 20/10 від 31.07.2020.
В повідомленні про звернення стягнення було зазначено, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження передавального акту загальними зборами АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019.
Крім того, в повідомленні про звернення стягнення АТ «Альфа-Банк» було попереджено, що в разі невиконання вимоги про сплату боргу у сумі 2742709,60 грн протягом тридцятиденного строку АТ «Альфа-Банк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Більш того, 15.03.2021 (після постановлення оскаржуваної ухвали) на адресу заявника від АТ «Альфа-Банк» надійшло ще одне повідомлення про звернення стягнення вих. № АБ/2019/123 від 23.02.2021 аналогічного змісту, але зі збільшеною сумою боргу.
Відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» встановлене п. 4.6.3. іпотечного договору.
Вказане, на думку заявника, свідчить про те, що в разі, якщо іпотекодержатель АТ «Альфа-Банк» за час судового розгляду справи про визнання недійсним іпотечного договору реалізує свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 вказаного Закону шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, заявник втратить своє право спільної сумісної власності на цех, оскільки право власності на даний об'єкт нерухомого майна буде зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за АТ «Альфа-Банк» на підставі іпотечного договору, який заявник оскаржує в судовому порядку, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та/або ефективний спосіб захисту або поновлення порушеного права спільної сумісної власності заявника, за захистом якого він звернувся до суду шляхом визнання іпотечного договору недійсним, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
В обґрунтування належно обраного заявником виду заходу забезпечення позову, останній посилається на норму ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про заборону вчинення реєстраційних дій на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна, а тому можливість існування судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, яке у відповідності до ч. 1 ст. 137, ч. 6 ст. 140, ч. 1 ст. 232 ГПК України є ухвалою про забезпечення позову.
Обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим заходом та не перешкоджає ні іпотекодержателю (апелянту), ні іпотекодавцю (відповідачу) реалізовувати інші права та виконувати обов'язки, передбачені іпотечним договором, а відповідно обраний заявником захід забезпечення позову є адекватним, розумним і співмірним з заявленими позовними вимогами та спроможний забезпечити ефективний захист та поновлення прав заявника.
З урахуванням вищевикладеного заявник просить долучити до матеріалів справи доказ - повідомлення Банку (апелянта) про звернення стягнення вих. № АБ/2019/123 від 23.02.2021, яке не було подане до суду першої інстанції з огляду на дату його виникнення (дата його виникнення є пізнішою ніж дата прийняття оскаржуваної ухвали); залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу Господарського суду Запорізької області залишити без змін.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Як вже зазначалося вище ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» до звернення з позовом про визнання недійсним Іпотечного договору № 108/08/1і від 20.08.2008, укладеного між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ПП «Аверс-Трейд», посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли Іриною Іванівною 20.08.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 11047, звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про забезпечення позову від 11.01.2021 № 21-11/01-2 та просило вжити заходи забезпечення шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, уповноважених здійснювати реєстраційні дії у відповідності до Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна: інв. № 54, загальною площею 1076,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради (до перейменування - Димитрова), буд. 54, та реєстраційний номер якого 24340391.
21.01.2021 ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» подано до суду доповнення від 21.01.2021 № 21-21/01-1 до заяви про забезпечення позову.
Заява ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин», з урахуванням доповнення від 21.01.2021 № 21-21/01-1, мотивована тим, що предметом позову, який бажає подати заявник, є визнання недійсним Іпотечного договору № 108/08/1і від 20.08.2008, укладеного між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ПП «Аверс-Трейд», посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли Іриною Іванівною 20.08.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 11047, із змінами до нього, які оформлені:
- Додатковим договором № 1 від 27.11.2009, укладеним між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ПП «Аверс-Трейд», посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли Іриною Іванівною 27.11.2009 та зареєстрованим в реєстрі за № 10805;
- Додатковим договором № 2 від 31.08.2010, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПП «Аверс-Трейд», посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною 31.08.2010 та зареєстрованим в реєстрі за № 9438.
Предметом іпотеки за оспорюваним договором у відповідності до п. 1.1 цього договору є наступне нерухоме майно: інв. № 54 у складі літ. В, В1 (цех арматури та металу - склад інв. № 54) загальною площею 1076 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. № 54 (далі цех).
Заявник вказує, що на момент укладення Іпотечного договору, з урахуванням внесених до нього змін, майно передане за договором іпотеки відповідно до договору про спільну діяльність (простого товариства) від 22.01.2004 № 02/04 належить та належало на праві спільної сумісної власності ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» та ПП «Аверс-Трейд».
Належність з 22.01.2004 спірного цеху на праві спільної сумісної власності ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» та ПП «Аверс-Трейд» також підтверджено рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.11.2020 по справі № 908/2326/20 (яке набрало законної сили 29.12.2020), яким встановлено, що цех дійсно належить на праві спільної сумісної власності ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» та ПП «Аверс-Трейд» (а. с. 39-43).
Заявник зауважує, що за відсутності письмової нотаріально посвідченої згоди ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» на укладання іпотечного договору, останній суперечить вимогам п. 3.6. договору про спільну діяльність від 21.01.2004 № 02/04, а також нормам ч. 2 ст. 369, ч. 1 ст. 578 ЦК України та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку», оскільки може призвести до втрати заявником права спільної сумісної власності на цех у разі реалізації Банком права звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрації за Банком права власності в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Крім того, підставою для звернення з заявою про забезпечення позову слугували ті обставини, що АТ «Альфа-Банк» направило на адресу ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» повідомлення від 31.07.2020 вих. № 20/10 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке отримано останнім 10.08.2020 (вимога про усунення порушення, а. с. 69).
У вказаному повідомленні йдеться про те, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків AT «Укрсоцбанк» виникає в АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019.
Також, у повідомлені іпотекодержателя АТ «Альфа-Банк» міститься попередження про те, що у разі невиконання вимоги про сплату боргу в сумі 2742709,60 UAH протягом тридцятиденного строку АТ «Альфа-Банк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про Іпотеку».
Зазначена вимога про сплату боргу не була виконана ні в тридцятиденний строк, ні в будь-який інший строк.
Заявник вважає, що у разі, якщо АТ «Альфа-Банк» за час судового розгляду справи про визнання недійсним Іпотечного договору реалізує свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки, в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про Іпотеку», що вже висловлено ним в повідомленні про звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або скориставшись одним із інших способів, передбачених п. 4.6. Іпотечного договору, заявник втратить своє право спільної сумісної власності на цех, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та/або ефективний захист або поновлення порушеного права спільної сумісної власності заявника, за захистом якого він має намір звернутися до суду шляхом визнання Іпотечного договору недійсним, що і стало першопричиною для звернення заявником до суду з відповідною заявою про забезпечення позову.
5. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ст. 137 ГПК України позов, серед іншого, забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
При цьому, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та законних інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя.
Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Тобто, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73, 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Як зазначалося вище ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» на підставі приписів ст. 137 ГПК України у заяві про забезпечення позову просило заборонити усім суб'єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо визначеного нерухомого майна - цеху.
Задовольняючи заяву ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - цеху, місцевий господарський суд, з висновками якого погоджується колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, виходив з того, що заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Колегія суддів зауважує, що заява ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» про забезпечення позову обґрунтована зокрема тим, що відносно майна (будівлі цеху), яке належить на праві спільної сумісної власності заявникові, іпотекодержателем АТ «Альфа-Банк» вчиняються підготовчі дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, в підтвердження чого заявником додано відповідні докази - вимогу про усунення порушення (а. с. 69).
Крім того, аналогічного змісту вимога про усунення порушення - повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки вих. № АБ/2019/123 від 23.02.2021 була направлена АТ «Альфа-Банк» на адресу ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» після постановлення ухвали Господарським судом Запорізької області від 21.01.2021.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії»), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
В ході вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже основною метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення в подальшому виконання судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що з огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що АТ «Альфа-Банк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, а ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» оскаржує вказаний іпотечний договір в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його недійсним через те, що такий іпотечний договір здійснено з порушенням норм чинного законодавства та існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, обраний позивачем захід забезпечення позову є адекватним та ефективним засобом забезпечення позову, адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи відбудеться реєстрація іпотекодержателем права власності на цех в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п. 4.6.3. іпотечного договору, заявник втратить своє право спільної сумісної власності на цех та не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а позовна вимога про визнання іпотечного договору недійсним взагалі втрачає сенс.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваним судовим рішенням порушено інтереси АТ «Альфа-Банк», як іпотекодержателя за іпотечним договором, оскільки застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна не порушує його прав, а лише запроваджує тимчасові законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом першої інстанції позову у даній справі по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятиме ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та Верховним Судом у складі касаційного господарського суду в постанові від 10.03.2021 по справі № 922/2566/20.
Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення поданої позивачем заяви про забезпечення позову.
Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду при перегляді ухвали суду першої інстанції не встановлено допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, а тому ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2021 про забезпечення позову по справі № 908/83/21 слід залишити без змін.
Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваного позивачем судового рішення, колегією суддів не виявлено.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.02.2021 по справі № 908/83/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19.04.2021.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: В.Ф. Мороз
Л.А. Коваль