30.03.2021 Справа № 908/846/19
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів -Чус О.В., Широбокової Л.П.,
секретар судового засідання: Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 у справі №908/846/19 (суддя Смірнов О.Г., повне рішення складено 16.11.2020)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор", м. Дніпро
до Оріхівської міської ради, Запорізька область, м. Оріхів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради, Запорізька область, м. Оріхів
за участю: Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя,
про визнання недійсним та скасування рішення № 7 від 28.03.2019, визнання права постійного користування земельними ділянками та зобов'язання вчинити дії
- рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2020 у справі №908/846/19 позов Приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ)"Розівський елеватор" задоволено частково, визнано недійсним рішення Оріхівської міської ради Запорізької області № 7 від 28.03.2019 "Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які планується передати на конкурентних засадах (земельних торгах)" в частині внесення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, право оренди на які планується передати на конкурентних засадах (земельних торгах) земельних ділянок з кадастровими номерами 2323984000:01:001:0078, 2323984000:01:001:0079, 2323984000:01:001:0080, 2323983700:01:001:0211 (пункти 1, 2, 3, 4 Переліку), в частині визнання за ПрАТ"Розівський елеватор" права постійного користування земельними ділянками: кадастровий номер 2323983700:01:001:0211 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП №001628, виданого 07.06.1995 Орендному підприємству (далі-ОП)"Оріхівський комбінат хлібопродуктів", кадастровий номер 2323984000:01:001:0078 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП №001630, виданого 12.07.1995 ОП "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", кадастровий номер 2323984000:01:001:0079 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП № 001630, виданого 12.07.1995 ОП "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", кадастровий номер 2323984000:01:001:0080 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗП №001363, виданого 31.01.1996 ОП "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" та проведення державної реєстрації права постійного користування вказаними вище земельними ділянками за ПрАТ "Розівський елеватор" на підставі рішення суду в позові відмовлено;
- додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 заяву ПрАТ"Розівський елеватор" про винесення додаткового рішення у справі №908/846/19 задоволено, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 у даній справі в сумі 25933грн 50коп. покладено на ПрАТ"Розівський елеватор", стягнуто: з товариства на користь Оріхівської міської ради витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 17289 грн., з Оріхівської міської ради на користь позивача стягнуто витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до суду апеляційної інстанції в сумі 480 грн 25 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000грн, а також з ПрАТ"Розівський елеватор" на користь прокуратури Дніпропетровської області стягнуто витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 17289 грн;
- приймаючи додаткове рішення, господарський суд виходив з того, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, з того, що матеріалами справи підтверджено понесення витрат зі сплати судового збору позивачем за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду від 07.08.2019 у справі №908/846/19 , а відповідачем та прокурором за подання касаційних скарг на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у вказаних вище сумах, а також з того, що позивачем доведено факт надання йому адвокатом Савенком О.О. професійної допомоги у цій справі, між тим, у даному у випадку, наявні підстави для обмеження розміру витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення ;
- не погодившись з додатковим рішенням, ПрАТ"Розівський елеватор" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального права просить це додаткове рішення скасувати та провести новий розподіл судових витрат;
- у поданій скарзі йдеться про те, що:
в матеріалах справи наявні докази судових витрат позивача на загальну суму 72065грн98коп.;
господарським судом не враховано, що постановою Верховного Суду від 09.06.2020 у даній справі скасовано постанову апеляційного суду і рішення суду першої інстанції, при цьому Верховний суд у вказаній постанові не вирішував питання розподілу судових витрат, а тому скасування постанови апеляційного суду немає жодних правових наслідків для розподілу судових витрат під час нового розгляду справи; суд, згідно з додатковим рішенням застосував загальне правило розподілу судових витрат, а саме пропорційно до розміру позовних вимог, між тим мав провести такий розрахунок: всі витрати позивача (77065грн98коп.) - всі витрати відповідача (34578грн) х 1/3 = 14162грн 66коп.;
на думку товариства, "пропорційно розміру задоволених позовних вимог" означає наявність розміру вимог, тобто ціни позову, у даному випадку, товариством заявлені позовні вимоги немайнового характеру, тому суд зобов"язаний був під час вирішення питання про розподіл судових витрат врахувати інші чинники, визначені Господарським процесуальним кодексом України;
дана справа є значущою для позивача, оскільки вона стосується вирішення юридичної долі речових прав щодо земельних ділянок, якими ПрАТ"Розівський елеватор" користується і негативний результат вирішення справи означав би неможливість подальшого користування у господарській діяльності цими земельними ділянками; відповідач не зробив нічого для врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи; суд не надав жодних аргументів в додатковому рішенні про те, чому не застосовані фактори відповідності/ невідповідності розміру судових витрат при їх розподілі, які визначені у ст.126 Господарського процесуального кодексу України та помилково застосував загальне правило, встановлене у ст.129 Кодексу;
- заступник прокурора Запорізької області, відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу товариства не надали, в судовому засіданні прокурор та представники відповідача і третьої особи заперечень проти апеляційної скарги не представили .
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 у справі №908/846/19 у задоволенні позову ПрАТ"Розівський елеватор" відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, за подання якої сплатив судовий збір в сумі 2881грн 50коп. та в сумі 23052грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 080048 та № 080049 від 15.08.2019 (т.2, а.с. 156, 157).
Також, товариством сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову до суду апеляційної інстанції в сумі 960грн50 коп. ( платіжне доручення № 080050 від 15.08.2019).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі №908/846/19 апеляційна скарга ПрАТ "Розівський елеватор" задоволена частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 скасовано.
27.12.2019 на виконання вказаної постанови господарським судом виданий відповідний наказ.
Відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у даній справі, за її подання останнім сплачено судовий збір в сумах 26894грн та 7684грн, що підтверджується платіжним дорученням № 638 від 16.12.2019 та квитанцією № Ю416/8586725/1 від 13.01.2020.
Також, касаційну скаргу на постанову апеляційного суду подано першим заступником прокурора Дніпропетровської області та сплачено судовий збір за таке подання в сумах 26894грн і 7684грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 3582 від 20.12.2019, №166 від 07.02.2020 (т.3 а.с.87, 154).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 908/846/19 касаційні скарги Оріхівської міської ради і першого заступника прокурора Дніпропетровської області задоволені частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Запорізької області від 27.12.2019 у справі №908/846/19.
ПрАТ "Розівський елеватор" звернулося до господарського суду з заявою про винесення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що товариство до закінчення судових дебатів на підставі ч.8 ст.129 та ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України звернулося з заявою про розподіл судових витрат, тим, що 27.10.2019 на виконання договору про надання правової допомоги №4 від 03.01.2018 та додаткових угод до нього адвокат Савенко О.О. та товариство підписали акти про надання послуг, які містять детальний опис, наданої під час представництва інтересів позивача у даній справі правової допомоги, а також тим, що з проголошеної вступної та резолютивної частини рішення від 26.10.2020 у справі № 908/846/19 не вбачається проведення судом нового розподілу судових витрат, понесених під час попереднього розгляду даної справи.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
П.2 ч.1 ст.129 Кодексу передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.14 цієї статті Кодексу якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Кодексу суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи викладене, а також, що у даній справі постанова апеляційного суду була скасована судом касаційної інстанції і справа направлена на новий розгляд, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про те, що саме у суду першої інстанції за результатом нового розгляду, виникає обов'язок щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання сторонами апеляційних та касаційних скарг у даній справі.
При цьому, з урахуванням викладених вище обставин справи, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу між сторонами наступним чином.
У зв"язку з частковим задоволенням ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у даній справі заяви ПрАТ "Розівський елеватор" про забезпечення позову, витрати зі сплати судового збору за подання цієї заяви до суду апеляційної інстанції необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме, стягненню з відповідача- Оріхівської міської ради підлягає стягненню судовий збір в сумі 480грн 25коп., в іншій частині витрати зі сплати судового збору за подання вказаної заяви в сумі 480грн 25коп. слід покласти на позивача.
Також, як зазначено вище, постановою Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №908/846/19 касаційні скарги Оріхівської міської ради та прокурора Дніпропетровської області задоволені частково, рішення місцевого господарського суду від 07.08.2019 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 скасовані.
Таким чином, витрати зі сплати судового збору за подання ПрАТ "Розівський елеватор" апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 у справі № 908/846/19 в сумі 25933грн50 коп. слід покласти на товариство .
Крім того, враховуючи часткове задоволення Верховним Судом касаційних скарг Оріхівської міської ради та першого заступника прокурора Дніпропетровської області на вищезазначену постанову апеляційного суду , витрати, понесені ними по сплаті судового збору за подання цих скарг, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Так, судовий збір, сплачений за подання Оріхівською міською радою касаційної скарги в сумі 17289 грн слід покласти на ПрАТ"Розівський елеватор", в іншій частині, в сумі 17289грн. на міську раду.
Судовий збір, сплачений прокурором за подання касаційної скарги в сумі 17289грн слід покласти на ПрАТ"Розівський елеватор", в іншій частині, в сумі 17289грн. - на прокуратуру Дніпропетровської області.
Також, з наданих позивачем до матеріалів справи актів про надання послуг, складених на виконання договору про надання правничої допомоги №4 від 03.01.2018 між адвокатом Савенко О.О. та ПрАТ "Розівський елеватор" вбачається, що:
- згідно з актом від 08.08.2019 загальна вартість послуг адвоката дорівнює 5000грн. (адвокат склав та подав заяви по суті справи , а саме: позовну заяву та заяву про забезпечення позову, відповіді на відзив, заяву про зміну предмета позову, клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів та заяву про судові витрати, адвокат ознайомився з матеріалами справи в суді 05.08.2019 та прийняв участь адвоката в судових засіданнях 25.04.2019, 29.05.2019, 09.07.2019, 17.07.2019, 07.08.2019);
- згідно з актом від 10.06.2020 гонорар адвоката дорівнює 3000грн. (адвокат склав та подав: відзиви на касаційні скарги Оріхівської міської ради та прокурора, заяву щодо судових витрат, понесених у зв"язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, пояснення щодо обраного способу захисту права у справі, приймав участь в судових засіданнях 10.03.2020, 12.05.2020, 19.05.2020 та 09.06.2020), також в цьому акті зазначені понесені адвокатом витрати на проїзд (на придбання залізничних квитків з м.Дніпро до м.Києва й назад) для представництва в Верховному Суді в сумі 922грн 48коп..
На підтвердження витрат адвоката на проїзд, позивачем надані посадочні документи на ім'я Савенко Олексія за напрямком з м. Дніпро до м. Київ (вартість квитка 547,98 грн.) та з м. Київ до м. Дніпро (вартість квитка 374,50 грн.), що разом складає 922грн48 коп..
При цьому щодо акту про надання послуг від 08.08.2019 місцевим господарським судом було правильно зазначено, що позовна заява та заява про забезпечення позову у справі не містять підпису адвоката Савенко О.О., а оформлені за підписами голови правління Конопатенко М.О., а також те, що адвокат Савенко О.О. не був присутній у судовому засіданні 29.05.2019.
Таким чином, загальна сума наданих адвокатом послуг, з урахуванням вартості проїзду складає 13922грн 48 коп..
З огляду на викладене, господарським судом зроблено висновок про те, що з урахуванням гонорару, передбаченого додатковою угодою №4 від 01.04.2019 до договору про надання правової допомоги №4 від 03.01.2018 та наданих адвокатом послуг за підписаними актами розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 28922грн 48коп..
Одночасно слід зазначити, що у розумінні положень ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.
Приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.3 ст.236 Кодексу судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи господарський суд правомірно послався на наявність підстав для обмеження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
У цьому зв"язку витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 13922грн48 коп. обґрунтовано визнані судом такими, що не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
З огляду на викладене підстави для скасування додаткового рішення господарського суду відсутні.
Доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи та не спростовують викладених вище висновків суду.
Керуючись ст.244, 269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 у справі №908/846/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;
- повна постанова складена 20.04.2021 у зв"язку з перебуванням судді Чус О.В. у відпустці з 05.04.2021 по 16.04.2021
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя О.В.Чус
Суддя Л.П.Широбокова