Справа №932/3085/21
Провадження №2-з/932/64/21
19.04.2021 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Лукінова К.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Також до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в якій вона просила забезпечити позов шляхом накладення заборони ОСОБА_2 відчужувати автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2015 року випуску, сірого кольору, VIN - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що придбаний в шлюбі та з 28.03.2019 року зареєстрований за ОСОБА_2 . Крім того, просила звільнити її від сплати судового збору за подання вищевказаної заяви.
Розглянувши заяву, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Так, відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».
Згідно п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з цим, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки заявник не навела суду достатніх правових підстав для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 6, 136, 258, 260, 353 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Лукінова