ун. № 759/4699/21
пр. № 2/759/3758/21
12 квітня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) третя особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зняття арешту з майна,
у березні 2021 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження на його відчуження від 13.11.2015 в рамках виконавчого провадження №49248124 відділом державної виконавчої служби Святошинської районного управління юстиції у м. Києві.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.01.2021 при спробі провести державну реєстрації своїх прав власності на земельну ділянку, позивачу було відмовлено, через наявність арешту нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 13.11.2015 в рамках ВП №49248124 ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві в межах суми боргу у розмірі 6800 грн 00 коп., крім того позивачу було повідомлено, що з його пенсії будуть утримувати дані кошти боргу, після чого арешт буде знятий і виконавче провадження буде закрите, проте, як потім їй стало відомо у січні 2021 р., що арешт не тільки не було знято, але якимось чином було накладено вже на все нерухоме майно, на підставі чого 22.01.2021 позивач звернулася до виконавчої служби із проханням про зняття арешту з усього майна, проте їй було відмовлено на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зазначену випадку не вбачається підстав для зняття арешту, а тому його може бути знято лише за рішенням суду.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.201 відкрито загальне позовне провадження (а.с. 13).
25.03.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, з підстав того, 29.01.2021 на адресу ОСОБА_1 направлено відповідь на звернення щодо зняття арешту з її майна, а також в телефонному розмов роз'яснено про необхідність сплати коштів на депозитний рахунок відділу або надання підтвердження їх сплати Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, проте позивачем виконавчий лист не виконано, штраф накладений відповідно до постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №А-2605/5 від 26.05.2015 не сплачено, а тому підстави для звільнення майна боржника з-під арешту відсутні (а.с. 17-19).
07.04.2021 позивачем по справі подано відповідь на відзив в якому зазначила, що державним виконавцем в межа здійснення виконавчого провадження №49248124 не було вжито жодних заходів щодо виявлення коштів, рахунків або будь-якого іншого майна боржника і в результаті 27.06.2016 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу, але арешт було залишено на всьому майні боржника, а тому вищезазначений накладений державним виконавцем арешт на все майно позивач є неправомірним розміру боргу 6800 грн 00 коп., крім того арешт на нерухоме майно накладається лише в крайньому випадку в разі відсутності у боржника коштів або рухомого майна, а тому наявність даного арешту на всьому майні позивача є неправомірним, та таким, що завдає шкоди у праві вільного користування, володіння та розпоряджання своєю власністю (а.с. 37-39).
Позивач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила (а.с. 36).
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили (а.с. 16).
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 05.11.2015 державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві відкрито ВП №49248124 на підставі постанови №А-2605/5 виданий 26.05.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про стягнення штрафу у розмірі 6800 грн 00 коп. із ОСОБА_1 (а.с. 9).
13.11.2015 державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві накладено арешт в рамках ВП №49248124 на все майно ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 6800 грн 00 коп. (а.с. 23).
13.11.2015 державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві винесено постанову в рамках ВП №49248124 про примусовий привід боржника (а.с. 25).
27.06.2016 головним державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого провадження №49248124 через відсутність у боржника майна, рахунків та доходів до стягнення (а.с. 26).
20.09.2016 державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відкрито ВП №52281535 на підставі постанови №А-2605/5 виданий 26.05.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 13600 грн 00 коп. (а.с. 28).
22.02.2017 державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві в рамках ВП №52281535 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно на яке можна звернути стягнення та вжиті заходи щодо виявлення такого майна виявились безрезультатними (а.с. 31).
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 цього Кодексу).
Відповідно до ч.ч. 1та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не є закінченим, після якого могли б наступити правові наслідки, передбачені ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках, передбачених ч. 1 цієї статті. При цьому у ній не зазначено такий випадок: якщо виконавчий лист повернуто у зв'язку з відсутністю майна у боржника, такого висновку дійшла колегія суддів ВССУ, проаналізувавши норми відповідного законодавства.
Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
У ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Отже, враховуючи викладене, у зв'язку з відсутністю майна у боржника державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, але законодавством не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу з цих підстав, який має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано і боржником за яким є саме заявник у цій справі.
29.01.2012 (вих. № 2720) Святошинський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у місті Києві повідомило позивача, про те, що матеріали ВП №49248124, №52281535 знищені у зв'язку із закінченням терміну зберігання на підставі Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом МЮУ від 07.06.2017 №1829/5. (а. с. 6).
Згідно п. 9.9. Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» від 25.12.2008 (діючого на момент виникнення спірних правовідносин), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.
Відповідно до п. 9.10. даного Наказу, завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 01 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.
Вказані положення щодо знищення завершених виконавчих проваджень повністю узгоджуються з положеннями, викладеними в Правилах ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом МЮУ від 07.06.2017 №1829/5.
Таким чином, завершення виконавчого провадження та закінчення строків зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень є підставою для їх знищення.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Як з'ясовано судом, на момент звернення позивача з цим позовом до суду позивачем не виконано виконавчий документ, штраф накладений відповідно до постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №А-2605/5 від 26.05.2016 не сплачено, внаслідок чого відсутні підстави для звільнення майна боржника з-під арешту.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованим, та таким, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 316, 321, 391 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, -283, 353 ЦПК України,-
у позовних вимогах ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) третя особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зняття арешту з майна відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 13.04.2021.