печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19011/20-ц
"31" березня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Ільєвої Т.Г.
при секретарі - Ємець Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мацкевича Дениса Анатолійовича про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АБМ», ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
28.01.2021 ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. було об'єднано цивільну справу № 757/19011/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні (володінні) квартирою та цивільну справу № 757/33085/20-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АБМ», ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, внаслідок чого було присвоєно об'єднаній справі № 757/19011/20-ц.
Таким чином, у провадження судді Ільєвої Т.Г. надійшла цивільна справа № 757/33085/20-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АБМ», ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В рамках даної справи ухвалою суду від 05.11.2020 було накладено арешт на нерухоме майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2007566080000 із забороною будь-якому державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам, вчиняти реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень, а так само вносити зміни до вже існуючих записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об'єкту нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №2007566080000; заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, які мають право представляти інтереси ОСОБА_1 у тому числі на підставі довіреності, статутних документів чи в силу закону, вчиняти будь-які дії щодо користування квартирою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №2007566080000 в тому числі заборонити входити до квартири, переміщати з квартири назовні речі та майно, що знаходиться в квартирі, відкривати, пошкоджувати чи іншим чином втручатись у цілісність вхідних замків, змінювати існуючі вхідні замки на інші.
З врахуванням того, що дані позови були об'єднанні, разом з матеріалами справи 757/33085/20-ц було передано заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мацкевича Дениса Анатолійовича про зустрічне забезпечення позову, яку суддя отримала 22.03.2021 та призначила до розгляду.
Так, в судове засідання, призначене на 31.03.2021, учасники процесу не з'явились, про час та місце розгляду даного питання повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням на сайті Печерського районного суду м. Києва інформації про час та місце розгляду справи.
Разом з цим, представник ОСОБА_2 - адвокат Буртовий М.В. подав заперечення на дану заяву та заяву про розгляд даного питання за його відсутності.
Так, суд дослідивши матеріали справи, подану заяву, заперечення та, з врахуванням вимог ч. 3 ст. ч. 1 ст. 153 ЦПК України, прийшов до висновку про вирішення питання за відсутності учасників процесу.
Таким чином, суд при дослідженні встановив, що представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мацкевича Д.А., обґрунтовує заяву про зустрічне забезпечення позову тим, що при постановленні ухвали від 05.11.2020 судом не було вирішено питання щодо зустрічного забезпечення позову.
Представник вказує, що до Мацкевич Д.А звернулось ТОВ «ДЖЕЙ БІ ІНВЕСТ» з пропозицією укладення договору оренди квартири квартири АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на 3 роки, з сплатою орендної плати в розмірі 480 000,00 грн. на рік, загальна вартість - 1 440 000,00 грн.
Умови оплати оренди - 960 000,00 грн. у момент підписання договору оренди та 480 000,00 грн. одним платежем на три роки оренди.
Однак, враховуючи, що за позовом - ОСОБА_2 судом першої інстанції накладено арешт на квартиру квартиру АДРЕСА_1 , та, відповідно заборонено проводити будь-які реєстраційні дій з квартирою АДРЕСА_1 , відповідач не має можливості прийняти пропозицію та отримувати прибуток від оренди власного майна.
Таким чином у разі відмови в позові - ОСОБА_2 , відповідачу буде завданий збиток в розмірі 1 440 000,00 тисяч гривень, який позивач відшкодувати не зможе.
Також звертаємо увагу суду, що на сьогоднішній день ОСОБА_2 є відповідачем по справі №757/13042/20-ц, предметом спору якої є стягнення штрафу з ОСОБА_2 за Кредитним договором.
Таким чином, у ОСОБА_2 відсутнє майно в обсязі достатньому для відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, невідомо місце проживання /перебування позивача на територій України, враховуючи, майновий стан позивача, наявність позовів про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , робить неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків з позивача.
Таким чином, оскільки вимоги, на думку заявника, є співмірними, просить суд зобов'язати ОСОБА_2 зарахувати на відповідний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва - 1400 000,00 грн.
Разом з цим, на заяву щодо зустрічного забезпечення, представником ОСОБА_2 - адвокатом Буртовим М.В. були подані заперечення, в яких останній зазначив, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.11.2020 у справі № 757/33085/20-ц судом вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АБМ» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 15.01.2020 року та витребування майна з незаконного чужого володіння.
Однак, не погодившись із ухвалою про забезпечення позову, ОСОБА_1 звернулась до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05.11.2020 в якій просила суд апеляційної інстанції ухвалу місцевого суду скасувати та ухвали нове рішення по суті заяви про забезпечення позову, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову повністю.
За результатом розгляду апеляційної скарги Київським апеляційним судом 21.01.2021 винесено постанову, якою скаргу задоволено частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, які мають право представляти інтереси ОСОБА_1 , у тому числі на підставі довіреності, статутних документів чи в силу закону, вчиняти будь-які дії щодо користування квартирою квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №2007566080000 - скасовано та постановлено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 у цій частині.
В іншій частині ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року - залишено без змін.
При цьому, колегія суддів, перевіряючи доводи скарги на відповідність заходів забезпечення позову позовним вимогам, зазначила, що вжиті судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру із забороною будь-якому державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам, вчиняти реєстраційні дії з квартирою, відповідають позовним вимогам ОСОБА_2 , і їх вжиття буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не зумовить фактичного вирішення спору по суті та не порушить будь-яких прав третіх осіб.
Окрім цього, адвокат вказує, що на його думку, що оферта ТОВ «ДЖЕЙ БІ ІНВЕСТ» має ознаки фіктивності та не може розглядатись як доказ того, що заявник мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу від здачі квартири в оренду.
При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.
У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.
Вищевказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 липня 2019 року в справі № 200/14946/16-ц.
Також, зі змісту ст. 154 ЦПК України, обов'язок суду застосовувати зустрічне забезпечення, виникає лише якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна.
Навіть з наданих заявником документів, вбачається, що позивачка є громадянкою України та зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа підприємець (витяг надається) також за адресою місця проживання та має у власності рухоме та нерухоме майно.
Окрім цього, представник вказує, що у провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває справа №757/13042/20-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС» до ОСОБА_2 про стягнення штрафу за кредитним договором у сумі 14 622,64 грн., остаточного рішення у цьому спорі не винесено та розгляд справи призначено на 16.06.2021 14:30
З врахуванням зазначеного, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З врахуванням зазначених норм, суд при дослідженні матеріалів справи вбачає, що ОСОБА_2 є громадянкою України та зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_3 , що свідчить про те, що наявності застосування зустрічного забезпечення за умов ст. 154 ЦПК України немає.
Щодо здачі в оренду нерухомості, на яку накладено арешт, суд вважає доводи адвоката безпідставними та необґрунтованими, оскільки накладення арешту не перешкоджає у здачі в оренду житла.
Таким чином, суд з врахуванням зазначених підстав та позиції адвоката Плотнікової О.М. вважає, що заява не підлягає задоволенню.
При цьому, запропоновані заявником заходи зустрічного забезпечення у цій справі не можна вважати механізмом, спрямованим на збалансування прав та інтересів сторін судового процесу з метою забезпечення принципу їх процесуальної рівності.
За таких обставин, суд вважає, що невжиття заходів зустрічного забезпечення не порушить прав заявника, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Крім того, відповідно дост. 24 Конституції Українигромадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантованіКонституцією Українита іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Тому, безпідставними є посилання заявника на порушення права на доступ до правосуддя, в разі невжиття судом заходів.
Керуючись ст.ст.149 - 155,157,353,354 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мацкевича Дениса Анатолійовича про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АБМ», ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,- -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Т.Г. Ільєва