Справа № 202/2069/20
Провадження № 4-с/202/4/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 квітня 2021 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого-судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Піявського Е.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Старости Василя Васильовича (заінтересовані особи: Мукачівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), приватний підприємець ОСОБА_2 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3 ), -
У квітні 2020 року до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій останній зазначив, що 21.01.2008 року між ним як власником нерухомого майна - будівлі механічної майстерні, загальною площею 252,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір іпотеки, відповідно до якого належна йому будівля механічної майстерні передана в іпотеку в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.
20.01.2016 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська був виданий виконавчий лист про стягнення з нього на користь банку заборгованості в розмірі 339151,94 грн.
24.07.2017 року державним виконавцем Мукачівського РВ ДВС було відкрито виконавче провадження.
14.12.2017 року приватним підприємцем ОСОБА_2 був наданий висновок про вартість майна, згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки - майстерні склала 124898 грн. за курсом 2726,74 грн. за 100 доларів.
14.05.2018 року ДП «СЕТАМ» були проведені торги з реалізації іпотечного майна - майстерні. Ним як переможцем торгів була здійснена повна оплата в сумі 124898,80 грн.
12.04.2019 року йому випадково стало відомо, що Державним підприємством «СЕТАМ» на підставі заявки районного відділу державної виконавчої служби 08.04.2019 року знову були проведені електронні торги за лотом № 338032 з реалізації належної йому майстерні за ціною 64218 грн.
Жодних повідомлень про оцінку майна та його передачу для реалізації не отримував.
Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження дізнався, що приватним підприємцем ОСОБА_2 , окрім оцінки від 14.12.2017 року, були проведені ще дві оцінки майна, а саме 23.10.2018 року на суму 125400 грн. та 05.03.2019 року на суму 64219 грн.
Вважає, що звіт про оцінку майна від 05.03.209 року є незаконним, необ'єктивним та підлягає скасуванню, оскільки для оцінки майна використовувався порівняльний підхід, для порівняння взято об'єкти, дані щодо яких є застарілими, отримані більше ніж два роки тому та не відображають стан цін на подібні об'єкти станом на початок 2019 року, під час проведення оцінки порівнювалися лише пропозиції, а не об'єкти, які були фактично продані. Оцінювач був присутній на об'єкті лише один раз. Фотографії майстерні та об'єкти для порівняння аналогічні тим, що зазначені у висновку про вартість об'єкта від 14.12.2017 року.
Вищевказані обставини підтверджується рецензією від 06.03.2020 року, яка проведена спеціалістом Фонду державного майна України.
Зазначає, що копія звіту про оцінку майна від 05.03.2019 року була отримана ним 23.12.2019 року, передана для проведення рецензування, після отримання рецензії звертається до суду.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 у своїй скарзі просив поновити йому строк для звернення до суду та визнати недійсним звіт про оцінку майна та висновок про вартість майна приватного підприємця ОСОБА_2 від 05.03.2019 року про оцінку об'єкта на суму 64219 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 квітня 2020 рокуОСОБА_1 був поновлений строк на подання скарги, яку прийнято до розгляду.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 2 липня 2020 року витребувано з Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)копії матеріалів виконавчого провадження № 54369006.
Також ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 2 липня 2020 рокузалучено до участі у справі стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".
Крім того, ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 січня 2021 року залучено до участі у справі як заінтересовану особу переможця торгів, яким була придбана будівля майстерні, ОСОБА_4 .
В судове засіданні боржник ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд скарги без його участі.
Державний виконавець Староста В.В. та представник Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з'явилися, про розгляд скарги були повідомлені.
Мукачівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) був наданий відзив на скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що в рамках виконавчого провадження № 54369006 з примусового виконання виконавчого листа № 202/31254/13-ц, виданого 20.01.2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 339151,94 грн., 15.03.2019 року суб'єктом оціночної діяльності був наданий звіт про оцінку майна - механічної майстерні загальною площею 252,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Того ж дня, 15.03.2019 року державним виконавцем на адресу сторін направлено повідомлення про визначення вартості майна боржника та передано заявку до ДП «СЕТАМ» щодо реалізації майна боржника. 18.09.2019 року боржником було подано заяву про надання копії звіту про оцінку майна, яка 19.09.2019 року вручена його представнику. Після цього боржник повторно звертався до відділу з приводу отримання копії звіту оцінювача.
Звертає увагу, що відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод.
Отже, вважає, що боржником пропущений строк для оскарження дій державного виконавця.
Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1
Заінтересовані особи приватний підприємець ОСОБА_2 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, повідомлялися про час і місце розгляду скарги.
Суд, дослідивши матеріали скарги, а також копії матеріалів виконавчого провадження в обсязі, наданому державною виконавчою службою, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суд міста Дніпропетровська від 14 серпня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № К001-08/Ф від 16.01.2008 року у розмірі 40992,34 доларів США, що було еквівалентно 327528,80 грн., стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Публічного акціонерного банка «Акцент-Банк» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № К001-08/Ф від 16.01.2008 року в розмірі 10000 грн., а також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1623 грн. 14 коп. з кожного.
На виконання вказаного рішення 20.01.2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист № 202/31254/13-ц, на підставі якого 24.07.17 року державним виконавцем Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відкрито виконавче провадження № 54369006 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості у загальному розмірі 339151,94 грн.
Також 24.07.2017 року державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника.
08.08.2017 року старшим державним виконавцем Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Гаринцем О.І. була винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на механічну майстерню, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 252,6 кв. м., матеріал стін - цегла, рік побудови - 1989, та належить боржнику ОСОБА_1
02.12.2017 року постановою державного виконавця призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 для надання звіту з питань визначення вартості описаного та арештованого майна боржника.
Відповідно до звіту про оцінку майна від 14.12.2017 року, складеного приватним підприємцем ОСОБА_2 , визначено ринкову вартість механічної майстерні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 124898 грн.
В подальшому 14 травня 2018 року Державним підприємством «СЕТАМ» були проведені електронні торги з реалізації вищевказаної механічної майстерні, переможцем яких визнано боржника ОСОБА_1
12 червня 2018 року старшим державним виконавцем Мукачівського ВР ДВС Гаринцем О.І. був складений акт про реалізацію предмета іпотеки.
У зв'язку із непогашенням боржником заборгованості в повному обсязі в липні 2018 року банк звернувся до районного відділу державної виконавчої служби із заявою щодо залишення обтяження та повторної реалізації майна боржника.
28.08.2018 року державним виконавцем була повторно винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на належну боржнику будівлю механічної майстерні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 252,6 кв. м.
Цього ж дня, 28.08.2018 року, державним виконавцем була винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої доручено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надати звіт про оцінку описаного та арештованого майна боржника.
Згідно зі звітом про оцінку майна від 23.10.2018 року, складеного приватним підприємцем ОСОБА_2 , визначено ринкову вартість механічної майстерні за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 125400 грн.
5 грудня 2018 року, 26 грудня 2018 року, 16.01.2019 року електронні торги з реалізації вказаного нерухомого майна не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
У зв'язку із не проведенням третіх електронних торгів державним виконавцем було повідомлено стягувача про можливість залишення за собою нереалізованого на електронних торгах майна боржника.
Після цього банк звернувся на адресу Мікачівського районного відділу ДВС з заявою, в які просив здійснити реалізацію майна боржника.
Постановою старшого державного виконавця Старости В.В. від 27.02.2019 року було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 з метою визначення ринкової вартості майна - механічної майстерні за адресою: АДРЕСА_1 .
У матеріалах виконавчого провадження наявна копія супровідного листа про направлення зазначеної постанови боржнику ОСОБА_1 .
Згідно зі звітом про оцінку майна від 05.03.2019 року приватним підприємцем ОСОБА_2 як експертом-оцінщиком була визначена вартість механічної майстерні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 64219 грн.
Згідно з листом державного виконавця Мукачівського РВ ДВС Старости В.В. 15.03.2019 року за № 55/3166 на адресу стягувача та боржника ОСОБА_1 була направлена копія висновку про вартість майна від 05.03.2019 року, в якому роз'яснено право оскаржити результати визначення вартості чи оцінки майна в судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання повідомлення (т. 1 а.с. 73).
Також 15.03.2019 року Мукачівським РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області до Закарпатської філії ДП «СЕТАМ» була направлена заява про реалізацію арештованого майна.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в подальшому 8 квітня 2019 року ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з реалізації арештованого майна боржника - механічної майстерні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» (лот № 338032).
8 квітня 2019 року старшим державним виконавцем Старостою В.В. був виданий акт про проведені електронні торги, згідно з яким переможцем торгів є ОСОБА_3 , яким було повністю сплачено кошти за придбане майно в сумі 64219 грн.
Підставою видачі акта зазначено протокол проведення прилюдних торгів від 8 квітня 2019 року № 397540.
З матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що 12 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського районного відділу ДВС із письмовою заявою, в якій просив відкласти вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 54369006, посилаючись на те, що йому не було відомо про реалізацію майна ДП «СЕТАМ» за лотом 338022.
15 квітня 2019 року ОСОБА_1 було подано до Мукачівського РВ ДВС заяву про надання матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення.
При цьому 15 квітня 2019 року державним виконавцем на адресу ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про відсутність підстав для відкладення виконавчих дій, в якому також повідомлено про скасування начальником Мукачівського РВ ДВС акта про реалізацію майна від 11.04.2019 року як такого, що виданий передчасно без оригіналу протоколу проведення електронних торгів.
Зазначене повідомлення було фактично отримано ОСОБА_1 25.04.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
26.04.2019 року старшим державним виконавцем Мукачівського РВ ДВС Старостою В.В. на підставі протоколу проведення прилюдних торгів від 08.04.2019 року № 397540 був виданий акт про проведені електронні торги, відповідно до якого переможцем торгів є ОСОБА_3 , яким повністю сплачено кошти за придбане майно в сумі 64219 грн.
Згідно з наявним в матеріалах виконавчого провадження супровідним листом зазначений акт був направлений ОСОБА_1 10.05.2019 року.
В подальшому 18.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського РВ ДВС із заявою про надання йому копії звіту про оцінку майна за адресою: АДРЕСА_1 від 15.03.2019 року.
Копія звіту була отримана 19.09.2019 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Рижиковим В.Г.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Старости В.В., Човрій Р.М. просить визнати недійсним звіт про оцінку майна та висновок про вартість майна приватного підприємця ОСОБА_2 від 05.03.2019 року про оцінку об'єкта на суму 64219 грн., посилаючись на те, що про оцінку майна та проведення електронних торгів не був повідомлений, копію звіту про оцінку майна на суму 64219 грн. отримав 23.12.2019 року та вважає його незаконним, необ'єктивним та таким, що порушує його права та інтереси, що, на його думку, підтверджується рецензією цього звіту.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 , суд враховує, що відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (ч. 1 ст. 448, п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України).
Статтею 451 ЦПК України визначено, що в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Аналіз наведених норм свідчить, що предметом оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах можуть бути рішення, дії чи бездіяльності виконавця, зокрема у випадку порушення державним виконавцем прав та свобод учасника виконавчого провадження.
Оскільки визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішення суду чи інших органів, тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16.
Так, за змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 2 цього Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням, засад верховенства права, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності тощо.
Статтею 18 даного Закону визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Так, виконавець зобов'язаний роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 статті 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно зі статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Отже, за приписами вищенаведеної норми визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні) та учасник виконавчого провадження має право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені в Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно з частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
За змістом статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 цього ж Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
Тобто вищезазначеним Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Таким чином, рецензування звіту про оцінку майна є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє захистити права боржника і є правом сторони виконавчого провадження.
Стверджуючи у своїй скарзі про незаконність та необ'єктивність звіту про оцінку майна, складеного 05.03.2019 року приватним підприємцем ОСОБА_2 , зокрема наявного в ньому висновку про вартість майна в розмірі 64219 грн., боржник посилається на рецензію, надану начальником відділу оцінки майна та майнових прав Управління забезпечення реалізації повноважень в Закарпатській області регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях Самсоновою Є.Г.
Відповідно до даної рецензії звіт про оцінку майна - механічної майстерні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , неповною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.
Як зазначено в рецензії, у звіті відсутній аналіз правового статусу об'єкта оцінки, інформації про ознаки фізичного зносу об'єкта оцінки. На думку рецензента, фізичний стан об'єкта оцінки визначений як «незадовільний» не може вважатися обґрунтованим та достовірним, оскільки відсутнє посилання на застосований нормативний документ в описі об'єкта оцінки. У звіті повністю відсутня інформація щодо земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт оцінки. Доцільність використання методичних підходів та відмова від їх використання належно не обґрунтовані, що порушує норми абзацу другого пункту 37 Національного стандарту № 1. Наявність або відсутність ПДВ не зазначено. На сторінках копії звіту відсутній підпис та аналіз зібраних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки, що порушує пункт 56 Національного стандарту № 1. В наведеному переліку зазначені деякі нормативні акти, які не застосовувалися для проведення оцінки - збірник УПВВ, Індекси кошторисної вартості, збірники Ціноутворення у будівництві (використовуються при визначені вартості витратним підходом), а деякі безпідставно відсутні, зокрема Закон України «Про виконавче провадження». У звіті не проведено аналіз ринку подібного майна, не проведено аналіз інвестиційної привабливості населеного пункту, де розташований об'єкт оцінки, що є порушенням вимог пунктів 52, 53 Національного стандарту № 1, відповідно до яких, оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та тенденції та ринку подібного майна. Відсутній аналіз існуючого стану використання об'єкта оцінки. Визначення умов найбільш ефективного використання є формальним, не містить аналізу технічної можливості та економічної доцільності використання оцінюваного майна, відсутній аналіз корисності та інформації про рівень інвестиційної привабливості об'єкта оцінки, що є порушенням вимог пунктів 10, 13, 53, 56 Національного стандарту № 1. Використанні для розрахунку в порівняльному підході прикладені в додатках до копії звіту дані Інтернет-сайтів про пропозиції продажу об'єктів порівняння - без дати публікації або від 16.01.2017 року, 01.02.2017 року, дата опублікування яких значно відрізняється від дати оцінки або від 12.03.2019 року, публікація якого відбулася після складення звіту 05.03.2019 року (стор. 3). Не коректно застосовано вартість аналога № 1, яка наведена в сумі з обладнанням (в об'яві окремо надано вартість обладнання). Відсутній аналіз, належне обґрунтування та пояснення застосованих коригувань на торг (1). В описі об'єктів порівняння (стор. 11) відсутній опис наявних інженерних мереж, прав на земельні ділянки, фізичний стан зазначений не у всіх об'єктів порівняння, що є суттєвою та необхідною для оцінки інформацією, яка підтверджує припущення та розрахунки, а саме проведених коригувань на фізичний стан (2), прав на земельні ділянки (6). Проведені коригування на розмір площі об'єктів порівняння (5) необґрунтовані та некоректні. Відсутнє обґрунтування наявності або відсутності ПДВ у об'єктів порівняння. Тобто прийняті функціональні аналоги та проведенні коригування при визначенні вартості з застосуванням порівняльного підходу за текстом звіту недостатньо обґрунтовані та коректні. Застосований для оцінки порівняльний підхід проведено з недотриманням вимог Національного стандарту № 1, зокрема пункту 48 абзацу 3 пункту 16. Відсутнє належне обґрунтування застосованої оціночної процедури при проведені узгодження отриманих величин вартостей об'єктів порівняння, що порушує п. 20 Національного стандарту № 2. Більшість прийнятих припущень за текстом копії Звіту необґрунтовано. По тексту звіту оцінювач називає себе експертом, що не відповідає Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Висновок про вартість майна неповною мірою відповідає вимогам пункту 60 Національного стандарту № 1, оскільки у висновку не наведені деякі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема відсутня коротка характеристика об'єкта оцінки (наявність інженерних мереж, технічний стан, наявність земельної ділянки). Висновок про вартість, як і звіт, має бути підписаний оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку майна і скріплений підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (ФОП ОСОБА_2 ).
Суд погоджується, що встановлені рецензією недоліки звіту про оцінку від 05.03.2019 року в сукупності з даними про те, що станом на 14.12.2017 року та 23.10.2018 року вартість належного боржнику майна - механічної майстерні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становила 124898 грн. та 125400 грн. відповідно, що є суттєво вищою ніж вартість, яка визначена у звіті від 05.03.2019 року, вказують на наявність достатніх підстав вважати таку оцінку необ'єктивною і недостовірною, оскільки така суттєва зміна вартості у звіті про оцінку майна належним чином необґрунтована.
Водночас, суд враховує, що боржник, не погоджуючись із проведеною в рамках виконавчого провадження оцінкою майна, в тому числі, посилаючись на вищевказані порушення під час оцінки майна, жодних вимог, пов'язаних із визнанням незаконними дій державного виконавця щодо оцінки майна в березні 2019 року на суму 64219 грн. чи будь-якими іншими порушеннями під час реалізації арештованого майна за цією ціною, в своїй скарзі на дії державного виконавця не заявив, ставить виключно вимогу про визнання недійсним звіту про оцінку майна та висновку про визначення вартості майна, який є складовою частиною такого звіту.
Разом із тим, суд звертає увагу, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань.
Як відзначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18), чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Тобто з цього можна зробити висновок, що визнання недійсним звіту про оцінку майна, зокрема зробленого оцінювачем у такому звіті висновку про вартість майна, про що просить боржник у своїй скарзі, в даному випадку не є належним способом захисту його порушених прав, пов'язаних із заниженням вартості майна, на яке звернуто стягнення.
Крім того, суд зауважує, що у виконавчому провадженні № 54369006 суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення ринкової вартості майна - належної боржнику будівлі механічної майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , було призначено державним виконавцем 27.02.2019 року, звіт про оцінку майна, в якому визначено вартість майна в сумі 64219 грн., складений приватним підприємцем ОСОБА_2 05.03.2019 року та копію цього звіту направлено державним виконавцем на адресу стягувача 15.03.2019 року і матеріалами справи достовірно встановлено, що боржник про таку оцінку майна безпосередньо був обізнаний ще 12.04.2019 року, оскільки особисто звертався 12.04.2019 року з заявою про відкладення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 54369006, посилаючись на те, що йому стало відомо про реалізацію майна ДП «СЕТАМ» за ціною 64218 грн., на чому він також наголошував, звертаючись у квітні 2019 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою про забезпечення позову та позовною заявою про визнання недійсними електронних торгів, скасування акта та свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, проведених 08.04.2019 року, та підтверджується змістом даної скарги. Більш того, суд звертає увагу, що згідно з матеріалами виконавчого провадження 18.09.2019 року ОСОБА_1 звертався до відділу державної виконавчої служби з заявою про надання йому копії звіту про оцінку майна, яка 19.09.2019 року була вручена його представнику. Однак своїм правом на оскарження оцінки майна у встановлений законом десятиденний строк з моменту отримання повідомлення про оцінку майна, в тому числі правом на спростування результатів оцінки шляхом рецензування звіту про оцінку майна в розумні строки, боржник не скористався, звернувся зі скаргою на дії державного виконавця лише у 2020 році, безпідставно заявляючи, що копія звіту про оцінку майна йому була надана лише 23.12.2019 року та після його рецензування він звертається до суду. Між тим, відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та не допускати зловживання процесуальними правами. Боржником не надано суду об'єктивних даних та доказів, які б свідчили про неможливість отриманням ним звіту та здійснення рецензування звіту за його замовленням найпізніше в квітні 2019 року, коли йому достовірно стало відомо про проведену оцінку майна на суму 64219 грн.
З огляду на наведене, оскільки визнання недійсним звіту про оцінку майна, в тому числі зробленого в ньому висновку щодо вартості майна, законом не передбачено та не є належним способом захисту прав боржника в рамках виконавчого провадження, будь-яких вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця, пов'язаних із проведенням оцінки майна, зокрема визнанням недійсною безпосередньо проведеної оцінки майна в скарзі не заявлено, боржник без поважних причин не скористався своїм правом на оскарження оцінки майна у встановлений законом строк, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 450-451 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на дії старшого державного виконавця Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Старости Василя Васильовича (місце роботи: Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Августина Штефана, 25/2), заінтересовані особи: Мукачівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Августина Штефана, 25/2), приватний підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. М. Грушевського, 1 «Д»), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Ю. Марченко