г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1303/21
Номер провадження 3/213/528/21
19 квітня 2021 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Алексєєв О.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянув матеріали, що надійшли з Відділення поліції №7 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює продавцем в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, -
Відповідно до протоколу серії ВАБ №545439 від 16 квітня 2021 року, ОСОБА_1 , 16 квітня 2021 року приблизно о 17 годині 10 хвил, перебуваючи на робочому місці у магазині "Суха Балка" за адресою: пр. Південний 26/14, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, де працює продавцем, здійснила обслуговування покупця без одягнутих засобів індивідуального захисту, а саме маски, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовленої самостійно, чим порушила вимоги п.14 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення визнала. При цьому пояснила, що 16 квітня 2021 року приблизно о 17.10 годині до магазину зайшов чоловік без одягнутої маски. Вона тричі запропонувала чоловіку одягнути маску, останній відмовлявся, поводив себе дедалі агресивніше. Щоб уникнути конфлікту, задля власної безпеки, вона здійснила продаж пива вказаному чоловіку.
Вислухав пояснення ОСОБА_1 , зазначаю таке.
Відповідно до ст. 1 КпАП України, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Диспозицією ч.1 ст. 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту). Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Як вказано автором протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , остання порушила п. 14 Постанови Кабінету Міністрів Україна №1236 від 09.12.2020 у звязку з чим її дії вкаліфіковані за ст. 44-3 КУпАП.
Разом з тим, пункт 14 Постанови Кабінету Міністрів Україна №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09 грудня 2020 року, в редакції, яка діяла станом на 16.04.2021 року передбачає, що особи, які потребують самоізоляції, зобов'язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими разом проживають.
Виходячи з вищевикладеного, суб'єктом відповідальності за порушення п.14 Постанови є саме особи, які потребують самоізоляції.
Однак фабула правопорушення, вказана в протоколі, не стосується порушення зазначеного пункту Постанови КМУ №1236.
За таких обставин, з огляду на вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч.1 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247 ч.1 п.1, 284 ч.1 п. 3 КУпАП,-
Закрити провадження по справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, в зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Алексєєв