13.04.2021 м. Львів
Галицький районний суд міста Львова
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Львова, не працюючого, не одруженого, який не має на утриманні дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, -
06 жовтня 2020 року близько 17 год. 55 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи по вул.Балабана, 27 у м.Львові, діючи умисно, з хуліганських мотивів, побачивши осіб, у форменному одязі працівників поліції, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи явну неповагу до установлених норм поведінки, протиставляючи себе таким чином суспільству, виявляючи зневагу до правил поведінки в громадському місці, вчинив конфлікт з курсантами Львівського державного університету внутрішніх справ рядовим поліції ОСОБА_5 та рядовим поліції ОСОБА_6 , висловлюючись нецензурною лайкою щодо працівників правоохоронного органу, погрожуючи їм каменем, вчинив шарпанину з ОСОБА_6 , після чого чинив активний опір законним діям ОСОБА_5 , який припиняв його протиправну поведінку, внаслідок чого рядовий поліції ОСОБА_5 отримав садна на лівій кисті, в ділянці лівого колінного суглобу, синець на лівій кисті, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_4 при допиті в судовому засіданні визнав себе винуватим у пред'явлені обвинувачені у вчиненні кримінальному правопорушенні, передбаченному ч.3 ст.296 КК України. Розкаявся у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення. Надав покази про те, що дійсно 06 жовтня 2020 року близько 17 год. 55 хв. перебуваючи по вул.Балабана, 27 у м.Львові побачивши осіб, у форменному одязі працівників поліції вчинив конфлікт з курсантами Львівського державного університету внутрішніх справ рядовим поліції ОСОБА_5 та рядовим поліції ОСОБА_6 , висловлюючись нецензурною лайкою щодо працівників правоохоронного органу, погрожуючи їм каменем, вчинив шарпанину з ОСОБА_6 , після чого чинив активний опір законним діям ОСОБА_5 , який припиняв його протиправну поведінку, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав садна на лівій кисті, в ділянці лівого колінного суглобу, синець на лівій кисті.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України при вищезазначених обставинах, учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень та їх мотиви, розмір заподіяної шкоди а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані дії обвинуваченого, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, пов'язаного з опором представникові влади, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.296 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України, ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом'якшуючих покарання обставин.
Суд враховує, що скоєні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення:
-за ч.3 ст.296 КК України є нетяжким злочином, відповідно до ст.12 КК України.
ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характерезуєтся по місцю проживання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.
Пом'якшуючими покарання обставинами є щире каяття.
Обтяжуючих покарання обставин при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість злочинів, дані, які характеризують ОСОБА_4 , враховуючи пом'якшуючі покарання обставини, суд вважає можливим визначити обвинуваченому покарання за ч.3 ст.296 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, дані, які характеризують ОСОБА_4 , враховуючи пом'якшуючу покарання обставину, суд вважає можливим визначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі з можливістю застосування ст.75 КК України.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що у суду відсутні правові підстави, для задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, суд вважає за можливе не обирати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.296 КК України у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді двох років позбавлення волі, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Речовий доказ:
- DVD-R диск на якому міститься відеозапис із зафіксованою подією, що мала місце за адресою: АДРЕСА_2 - залишити в матеріалах кримінальної справи.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Головуючий суддя ОСОБА_1