Справа № 761/22922/20
Провадження № 2-а/761/98/2021
19 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
судді Саадулаєва А.І.,
при секретарі Корнійчук Є.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
В липні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Офісу великих платників податків ДПС (надалі - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Предметом позову є визнання протиправною та скасування постанови Офісу великих платників податків ДПС від 25.07.2020, №19/43-03, складеної за підписом Заступника начальника Л.М. Бондар, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 165-1 КУпАП, закриття провадження у справі.
Позивач вважає постанову протиправною та не погоджується із вчиненням інкримінованого їй правопорушення. Зазначає про те, що у протоколі зафіксовано порушення ч.2 ст. 165-1 КУпАП, однак об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 165-1 КУпАП, взагалі не передбачає таких дій як несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а отже притягнення особи до адміністративної відповідальності за такі дії є неправомірним. До того ж, позивача не притягувалося до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.
Крім цього, зазначає про те, що положеннями пункту 9-11.1 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, з метою запобігання поширенню на території України короно вірусної хвороби.
23 листопада 2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про те, що Офіс великих платників податків ДПС в ході проведення камеральної перевірки звітів Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів зборів» було виявлено несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме станом на 20.05.2020 сума недоїмки складає 314 573,28 грн.
Відповідно до частини 3 статті 165-1 КУпАП, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статті 218 - 221, протоколи про правопорушення мають право складати органи доходів і зборів. Листом від 09.06.2020 №21066/10/28-10-43-03-11 Офісом було запрошено та належним чином повідомлено ОСОБА_1 про те, що 19.06.2020 року о 12.00 годині буде складатись в приміщенні Офісу великих платників податків ДПС за адресою: м. Київ, площа Львівська, буд. 8, каб. 1202 протокол про адміністративне правопорушення, однак ОСОБА_1 не з'явилась для ознайомлення та підписання протоколу про що було складено відповідний акт від 19.06.2020 №60/28-10-43-03.
Також відповідач спростовує посилання позивача на п. 9-11.1. розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки відповідач не застосовував штрафні санкції щодо фінансової відповідальності платника податків. Що стосується адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, то зміни в частині незастосування до платників адміністративної відповідальності на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби до КУпАП не вносились, тому твердження позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, з'ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі обставини справи.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа від 09.06.2020 №21066/10/28-10-43-03-11 Офісом було запрошено та повідомлено ОСОБА_1 про те, що 19.06.2020 року о 12.00 годині буде складатись в приміщенні Офісу великих платників податків ДПС за адресою: м. Київ, площа Львівська, буд. 8, каб. 1202 протокол про адміністративне правопорушення, однак ОСОБА_1 не з'явилась для ознайомлення та підписання протоколу про що було складено відповідний акт від 19.06.2020 №60/28-10-43-03.
Інформація про вручення вказаного листа, а також про зміст листа направленого на адресу АТ АКБ «АРКАДА» 10.06.2020 рекомендованим листом, а також докази отримання позивачем саме листа від 09.06.2020 №21066/10/28-10-43-03-11, в матеріалах справи відсутні.
Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №19/43-03 від 19.06.2020, складеного при проведенні камеральної перевірки Акціонерного товариства АКБ «АРКАДА», Голова правління АТ АКБ «АРКАДА», ОСОБА_1 , вчинила порушення п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - несвоєчасна сплата єдиного внеску на суму 314573,28 грн. за період з 20.05.2020 по 22.05.2020. Протоколом також зафіксовано інформацію про те, що позивач притягалася до адміністративної відповідальності раніше за ч. 2 ст. 165-1. Відповідно до змісту протоколу, відповідальність за інкриміноване правопорушення передбачена ч. 4 ст. 165-1 КУпАП. У протоколі також зазначено про повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи. Однак підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у протоколі відсутній.
Інформація про вручення протоколу про адміністративне правопорушення №19/43-03 від 19.06.2020, а також про зміст листа направленого на адресу АТ АКБ «АРКАДА» 22.06.2020 рекомендованим листом, а також докази отримання позивачем саме протоколу про адміністративне правопорушення №19/43-03 від 19.06.2020, в матеріалах справи відсутні.
Постановою Офісу великих платників податків ДПС від 25.07.2020 №19/43-03, складеної за підписом ОСОБА_2 , Голову правління АТ АКБ «АРКАДА», ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 2550,00 грн. за порушення п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 165-1 КУпАП (несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 314573,28 грн.
Законність та обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності є предметом спору в цій справі.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Як вбачається із матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, позивачу інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 165-1 КУпАП.
Судом встановлено, що АТ АКБ «АРКАДА» несвоєчасно сплатило єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 314573,28 грн.
Слід зазначити, що рішення Офісу великих платників податків ДПС про застосування до АТ АКБ «АРКАДА», як юридичної особи, відповідно до статі 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску в матеріалах справи відсутнє та відповідачем заперечується його прийняття. Отже, в цій частині вимоги позовної заяви не ґрунтуються на приписах законодавства.
Відповідачем, при проведенні камеральної перевірки, встановлено порушення позивачем норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасну сплату нарахованого єдиного внеску, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення №19/43-03 від 19.06.2020.
Згідно положень ч. 1, 3 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Приписами ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач посилається на те, що у протоколі не зазначено місця вчинення правопорушення, що підтверджується оглядом протоколу, проведеним у судовому засіданні.
Позивач не зазначає у позовній заяві про отримання чи неотримання повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте зазначає про те, що не була присутня під час складання протоколу, оскільки на запрошення органу ДПС не могла з'явитися через карантинні обмеження. У зв'язку із чим, суд не має можливості стверджувати про те, що позивача не сповіщено, про час і місце її розгляду.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 165-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.
Частиною другою вказаної статті встановлено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті.
Із змісту позовної заяви вбачається, що у протоколі зафіксовано порушення ч.2 ст. 165-1 КУпАП, однак об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 165-1 КУпАП, взагалі не передбачає таких дій як несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а отже притягнення особи до адміністративної відповідальності за такі дії є неправомірним. До того ж, позивача не притягувалося до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.
Однак, суд відхиляє таке твердження позивача, оскільки воно не базується на фактичних обставинах справи, а є лише його власною суб'єктивною оцінкою.
Як зазначено вище, в протоколі дійсно зазначено про те, що позивач притягалася до адміністративної відповідальності раніше за ч. 2 ст. 165-1. При цьому, суд констатує, що в справі відсутні докази вказаного факту.
Однак, відповідно до змісту протоколу, відповідальність за інкриміноване правопорушення передбачена ч. 4 ст. 165-1 КУпАП, а не ч. 2 ст. 165-1.
Відповідно до ч. 4 ст. 165-1 КУпАП, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення №19/43-03 від 19.06.2020 та постанови про адміністративне правопорушення від 25.07.2020 №19/43-03, позивач притягується до відповідальності саме за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП.
При цьому, суд зазначає про те, що приписи ч. 4 ст. 165-1 КУпАП не ставлять кваліфікацію дій в залежність від факту їх вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Для цього правопорушення передбачена відповідальність у ч. 5 вказаної статті, відповідно до якої, дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд із цим, суд констатує, що при притягненні до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП, до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 грн., що становить 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та значно перевищує розмір санкції, встановленої ч. 4 ст. 165-1 КУпАП.
При цьому у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що відповідно до 3 статті 165-1 КУпАП, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів встановлено відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб у розмірі від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною третьою асо четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
При цьому, положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Поряд із цим встановлені обставини справи викликають сумніви і протиріччя стосовно об'єктивної сторони вчиненого адміністративного правопорушення та його кваліфікації, не розкрито ознаки повторності, а при притягненні до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП застосовано захід впливу, який перевищує верхню межу санкції.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.
При цьому, суд не може самостійно перекваліфіковувати діяння особи, відносно якої складено протокол та збирати докази. Вказаний обов'язок покладено на орган, який складав протокол у зв'язку із цим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 251, 258, 268, 271, 276, 283, 284 КУпАП, статтями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову Офісу великих платників податків ДПС від 25.07.2020,, №19/43-03, складену за підписом Заступника начальника Л.М. Бондар, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ: 43141471, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок витрат із сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: