16.04.2021
Справа № 522/10832/20
Провадження №1-кп/522/359/21
Іменем України
16 квітня 2021 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
під час судового розгляду у кримінальному провадженні №12020160500002139 від 08.06.2020 року на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Миколаївської області Доманівського району с.Виноградне, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: Республіка Молдова, офіційно не працевлаштований , не одруженого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на території м.Одеси, без визначеного місця проживання, неодноразово судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у респубілці Молдова, громадянин Молдови, офіційно не працевлаштований, неодружений, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5
захисники - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Приморським районним судом м.Одеси здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України спливає.
Прокурор не звернувся до суду із письмовим клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно ч.3 ст.331 КК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Розглядаючи в порядку, передбаченому ч.3 ст.331 КПК України, питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених до спливу продовженого строку, суд встановив наступне.
Під час судового засідання прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України терміном на шістдесят діб.
Захисники та обвинувачені заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинувачених під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ОСОБА_8 та ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, який карається позбавленням волі до шести років,
ОСОБА_8 громадянин Молодови, офіційно не працевлаштований, з неповною середньою освітою,зареєстрований, без постійного місця проживання на території України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не одружений не має постійного місця проживання на території України, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності
Станом на теперішній час судовий розгляд триває, сторона обвинувачення продовжує надавати докази.
Зазначені обставини щодо осіб обвинувачених та тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватим, їх поведінка під час інкримінованих злочинів, дають підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть вчинити нові злочини, переховуватися від суду чи фізично впливати на потерпілих.
Ризики, які біли враховані під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинувачених під вартою без зміни раніше визначеного розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особи обвинувачених та характер злочину, у якому вони обвинувачуються. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинувачених та виконання ними своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись Гл.18, ст.ст. 314-316, 291, 342-355 КПК України, суд, -
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб до 15 червня 2021 року включно без зміни розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, обраної згідно ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 03.08.2020 року.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 , провадження по справі №1-кп/522/359/21.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом семи днів до Одеського апеляційного суду.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб до 15 червня 2021 року включно. без зміни розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, обраної згідно ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 03.08.2020 року.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , провадження по справі №1-кп/522/359/21.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом семи днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1