16.04.2021
Справа № 522/2437/20
Провадження №1-кс/522/2600/21
16 квітня 2021 року м.Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю серетаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
адвоката - ОСОБА_3 ,
розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову про закриття кримінального провадження №12017161500002570 від 10.08.2017 року, -
Адвокат ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 11.05.2019 року, про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017161500002570 від 10.08.2017 року.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено, що аналогічна скарга з аналогічними вимогами розглянута слідчим суддею.
Враховуючи принцип диспозитивності, обумовлений ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а також, враховуючи, що аналогічна скарга була розглянута, що унеможливлює розгляд даної скарги по суті, тому слідчий суддя дійшов висновку, про залишення даної скарги без задоволення.
ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Крім того, ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі "Філіс проти Греції" (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов'язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.
Враховуючи викладене з метою запобігання зловживанню скаржником своїм правом слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги з метою дотримання засад кримінального провадження щодо розумності й справедливості та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, положень ч. 6 ст. 9 КПК України, ч. 4ст. 304 КПК України.
Керуючись ст.ст.7,9,303,304,309,369-372,395 КПК України, -
В задоволені скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження №12017161500002570 від 10.08.2017 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1