19 квітня 2021 року місто Київ
справа № 755/4067/19-ц
провадження №22-ц/824/2821/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26 червня 2020 року, ухвалене у складі судді Савлук Т.В.,
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У березні 2020 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 30 листопада 2018 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 200000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах вставленого кредитного ліміту.
Відповідач на підставі п.2.1.1.5.5 договору зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http// privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом: згідно п.2.1.1.12.2.1 договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування; відповідно до п.2.1.1.12.6.1 договору, клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується згідно Тарифів банку на час порушення зобов'язання та може змінюватись у відповідності до п.1.1.3.2.4 договору.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У зв'язку з допущеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 20 січня 2020 року має заборгованість в сумі 307628 грн.63 коп., яка складається з: 203200 грн. - заборгованість за кредитом; 99686 грн.68 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4741 грн.95 коп. - заборгованість за комісією.
Кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Зважаючи на зазначене позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 203200 грн.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 26 червня 2020 року у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилається на те, що відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах, не свідчить про неукладеність договору, позаяк суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інші сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довів існування між сторонами договірних зобов'язань, предметом яких є кредитні кошти, є передчасним. Виписка по рахунку, яку апелянт додав до апеляційної скарги, підтверджує отримання відповідачем кредитної картки, встановлення на неї пін-коду та користування нею, й використання відповідачем кредитних коштів. Суд першої інстанції, не здійснивши витребування додаткових доказів відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України, не здійснивши дослідження доказів, порушив принцип змагальності та деспозитивності цивільного судочинства. Суд першої інстанції не перевірив (не дослідив) належним чином розрахунок заборгованості та інші надані докази, а також доводи банку про те, що позичальник користувався грошовими коштами, частково виконував умови кредитного договору, частково сплачував заборгованість за договором, а отже, визнав свої зобов'язання за договором. Також посилався на те, що суд безпідставно відмовив у стягнення фактично отриманих кредитних коштів (тіла кредиту), порушив норми матеріального права.
Правом на надання відзиву ОСОБА_1 не скористався.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені шляхом направлення позивачу повідомлення на офіційну електронну адресу, відповідачу на електронну адресу, інформація щодо якої міститься в матеріалах справи, а також повідомленням направлялися на адресу, зазначену відповідачем, Причини своєї неявки сторони суду не повідомили. Неявка в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи. А тому, зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог не надано підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, довідки про умови кредитування, доказів того, що відповідна Картка, передбачена умовами заяви, була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують тип та строк дії картки, що є істотними умовами договору, доказів нарахування кредитних коштів на картку. Крім того, позивачем не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, дату вручення картки відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, строк дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості. В той же час за даними, які викладено у Анкеті-заяві не зафіксовано, яка банківська картка була видана ОСОБА_1 , строк її дії, який рахунок відкрито на ім'я позичальника, не зазначено кредитний ліміт та строк дії картки. Із наданої позивачем до позовної заяви анкети-заяви вбачається, що пам'ятка клієнта, яка є невід'ємною частиною договору, відповідачеві не видавалася. Зазначення в Анкеті-заяві дрібним шрифтом про те, що всі складові договору, у тому числі й пам'ятка клієнта, отримані клієнтом шляхом самостійної роздруківки, не може бути підтвердженням вручення відповідачеві цих документів та отримання їх останнім. Пам'ятка клієнта, її копія в матеріалах справи відсутні. Виписки з рахунку, у випадку, якщо він був відкритий на ім'я відповідача, до позовної заяви також не додано.
Крім того, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки АТ КБ «Приватбанк» не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки та розміру наданого відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми тіла кредиту, процентів, пені та штрафів, що вказані в розрахунку, не є можливим.
Апеляційний суд в складі колегії суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обв'язалися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін. Спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти). Визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. А за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписавши 30 листопада 2018 року Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та Паспорт споживчого кредиту, копія якого додана до апеляційної скарги і відповідно до ст.367 ЦПК України апеляційний суд вважав за необхідне цей доказ долучити до матеріалів справи, ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком Умов та Правил надання банківських послуг, факт чого ним спростований не був, відповідач ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та погодився з його умовами.
З наданої до апеляційної скарги виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, переказував на іншу картку, знімав готівку в банкоматі. У період з 30 листопада 2018 року по 30 грудня 2018 року власником картки було витрачено 205521 грн.98 коп.
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами, що підтверджується розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що ОСОБА_1 користувався карткою. Вимог про визнання цього договору недійсним в цілому або його частини, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав, відповідач не заявляв, у зв'язку з чим, виходячи з презумпції правомірності правочину, задекларованої у ст.204 ЦК України, доведеним є факт існування між сторонами договірних відносин, які виникли на підставі укладеного між ними 30 листопада 2018 року договору приєднання.
Згідно зі ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відсутність підпису відповідача на Умовах та Правилах не свідчить про те, що він не ознайомлений з істотними умовами договору, оскільки відповідач разом з Анкетою-заявою підписав Паспорт споживчого кредиту, в якому сторони, зокрема, погодили ціну кредиту та відповідальність за невиконання зобов'язань.
Таким чином, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в Анкеті-заяві позичальника, Паспорті споживчого кредиту, Умовах надання банківських послуг та Тарифів банку. Тобто, між банком та позичальником укладено договір у письмовій формі, укладання якого в такій формі чинному законодавству не суперечить.
Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті кредиту, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 203200 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п.п.1, 3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи..
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за укладеним договором не відповідають обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 203200 грн..
Зважаючи на те, що позовні вимоги АТ КБ «Приватабанк» підлягають задоволенню, на його користь з відповідача ОСОБА_1 згідно вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню понесені по справі судові витрати вигляді сплаченого за подання позову та апеляційної скарги судового збору на загальну суму 7620 грн.
У зв'язку з тим, що ціна позову у даній справі не перевищу ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) -г) п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26 червня 2020 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити заборгованість за кредитом в сумі 203200 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 7620 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус