Ухвала від 16.04.2021 по справі 752/12286/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 752/12286/20 Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Т.М.

Номер провадження: 22-ц/824/3298/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Іванова І.В.

УХВАЛА

про відкриття провадження

16 квітня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Іванової І.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 05 січня 2021 року позивач подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали - для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог вказаної ухвали, 06 квітня 2021 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому позивач вказує про те, що у грудні 2020 року вона мала нездужання та ознаки вірусної хвороби. Проте під час хвороби вона не отримувала лікарняний лист, оскільки не була працевлаштована та, відповідно, не мала в цьому потреби. На підтвердження вказаних обставин позивач долучила до заяви довідку Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості.

У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя апеляційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з принципу верховенства права, положень ст. ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст. ст. 3, 15 ЦК України, ст.ст. 2, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, очевидним стає висновок про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав та інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином,враховуючи пояснення ОСОБА_1 щодо пропуску процесуального строку та пріоритет права особи на судовий захист, апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин та вважає за можливе поновити його.

При цьому, апеляційним судом враховано, що пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення є незначним (4 дні).

За формою і змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Керуючись ст. 359-361, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарженнярішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року.

В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, надіслати особам, які беруть участь у справі, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, разом з копією апеляційної скарги.

Надати сторонам строк до 30 квітня 2021 року для подачі відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя І.В. Іванова

Попередній документ
96369457
Наступний документ
96369459
Інформація про рішення:
№ рішення: 96369458
№ справи: 752/12286/20
Дата рішення: 16.04.2021
Дата публікації: 21.04.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (20.07.2021)
Результат розгляду: Відмовлено у відкритті кас. провадження
Дата надходження: 16.07.2021
Предмет позову: про захист прав споживачів, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди