19 квітня 2021 року
Київ
справа №120/4302/19-а
адміністративне провадження №К/9901/13225/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року в справі №120/4302/19-а за позовом ОСОБА_1 до Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області №28-рк від 31 жовтня 2019 року;
- поновити на посаді.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року позов задоволено:
- визнано протиправним і скасовано розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 31 жовтня 2019 року №28-рк «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Вінницького районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді»;
- поновлено ОСОБА_1 у Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області на посаді рівнозначній посаді директора Вінницького районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з 31 жовтня 2019 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року в справі №120/4302/19-а повернуто особі, яка її подала.
14 квітня 2021 року до Верховного Суду вдруге подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року в справі №120/4302/19-а.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року встановлено, що її прийнято в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, повний текст якої складено цього ж дня. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 17 березня 2021 року.
Касаційну скаргу подано 14 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржниця порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що вперше до Верховного Суду звернулася із касаційною скаргою 15 березня 2021 року , яка ухвалою від 05 квітня 2021 року була повернута.
Оскільки уперше скаржниця звернулася до Суду із касаційною скаргою в межах визначеного строку на касаційне оскарження, заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року (справа №806/1175/17); від 13 лютого 2020 року (справа №810/1564/17), та Верховним Судом України у постанові від 01 квітня 2015 року (справа №6-40цс15), а саме: статті 40 та статті 49-2 Кодексу законів про працю України.
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338, 340 КАС України, Суд
1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року в справі №120/4302/19-а.
3. Витребувати із Вінницького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №120/4302/19-а.
4. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
Н.В. Шевцова