Справа № 521/1899/21
Провадження№1-кп/521/1001/21
16 квітня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесене в ЄРДР 11.01.2021 року за № 12021165470000033, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кулевча, Саратського району, Одеської області, громадянка України, не одружена, із середньою освітою, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
24.11.2020 року, о 18 годині 00 хвилині, ОСОБА_4 , знаходячись в м. Одесі на розі вул. Академіка Філатова та вул. Космонавтів, а саме біля ресторану «Лео Парк», в ході конфлікту, який розпочався на ґрунті виниклих неприязних відносин із ОСОБА_5 , діючи навмисно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, переслідуючи прямий умисел, з метою спричинення легких тілесних ушкоджень, розуміючи суспільно небезпечні наслідки ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_5 , взяла її однією рукою за головний убір та, правою рукою стиснутою в кулак, наносила удари в область голови та по лівій стороні обличчя, чим спричинила їй тілесні ушкодження у вигляді: синець тім'яної області зліва, синець лобової області справа з переходом на верхню повіку правого ока, садно лобової області справа, синець та садно спинки носа, синець верхньої повіки лівого ока, крововилив під кон'юнктиву лівого ока, синець правої кисті, які окремо так і разом, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
В ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні злочину, та повністю підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини.
Окрім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченої ОСОБА_4 в інкримінованому їй кримінальному проступку повністю доказана і підтверджується зібраними в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою учасників кримінального провадження судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються і обмежено допитом обвинуваченої та дослідженням обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченої та обтяжують чи пом'якшують покарання.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченою та учасниками обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у скоєному кримінальному проступку повністю доказана та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, її соціальне та матеріальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 в ході судового розгляду не встановлено.
Обставин справи, що обтяжують покарання, в ході судового розгляду не встановлено.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченої, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, на обліку нарколога, психіатра не перебуває.
Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила умисний кримінальний проступок проти здоров'я потерпілої.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій вважає, що призначення більш м'якого покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК, ніж громадські роботи, буде недостатнім, і тому з метою виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігання нових кримінальних правопорушень їй необхідно призначити покарання саме у виді громадських робіт, (але в нижніх межах санкції) . Водночас, суд вважає, що в даному випадку таке покарання, як громадські роботи (в нижніх межах санкції), буде достатнім, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не затримувалась та під вартою не трималась, запобіжні заходи відносно неї не застосовувалися. Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались. Цивільний позов не заявлявся. Також у кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати .
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 369-370, 373-374 , суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту початку виконання засудженою ОСОБА_4 громадських робіт.
У відповідності до положень частини 4 статті 36 Кримінально-виконавчого кодексу України судове рішення про застосування до засудженого покарання у вигляді громадських робіт приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили або звернення його до виконання.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не обирати.
Цивільний позов потерпілою та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1