16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 816/1353/16
адміністративне провадження № К/9901/33026/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу Великих платників податків ДФС
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Бойко С.С.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бершов Г.Є., судді - Катунов В.В., Ральченко І.М.)
у справі № 816/1353/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укрнафта» (далі - позивач, платник, Товариство, ПАТ «Укрнафта») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
На обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило про протиправність висновків контролюючого органу щодо неутримання ПАТ "Укртатнафта" податку на доходи фізичних осіб в сумі 50017,68 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 02.06.2016 №0000614106;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» судові витрати у розмірі 1378,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що авіаційні послуги надавалися ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн» на підставі укладеного договору на авіаційне обслуговування. Плата проводилася Товариством щомісяця незалежно від здійснення рейсів. Суди зазначили, що сплата податку на доходи фізичних осіб передбачає персоніфікацію особи, яка отримала дохід, у тому числі у вигляді додаткового блага, натомість акт про надання послуг не дає можливості провести персоніфікацію споживачів послуг, наданих ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн». За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що Товариством не утримано та не перераховано до Державного бюджету України податок на доходи фізичних осіб у сумі 50017,68 грн, у зв'язку з перерахуванням коштів ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн» за виконання чартерних рейсів та авіаційне обслуговування.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника.
03 липня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
03 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017, далі - КАС України).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача у період з 30.10.2015 по 29.04.2016 проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 11.05.2016 №555/28-10-41-06/00152307 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством, зокрема, вимог:
- абзацу «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на суму 50017,68 грн;
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 02.06.2016 №0000614106, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 75026,52 грн, з яких за основним платежем - 50017,68 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25008,04 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, Суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 ПК України податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком.
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема:
г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2012 між позивачем (Клієнт) та ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн» (Виконавець) укладено договір на здійснення авіаційного обслуговування № 823/10/1100. Предметом цього договору є здійснення Виконавцем авіаційного обслуговування Клієнта, яке полягає у здійсненні на постійній основі протягом строку дії даного договору чартерних повітряних перевезень пасажирів, багажу Клієнта або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам, з наданням Клієнту ексклюзивного права на використання усіх льотних годин повітряного судна, зазначеного в п. 1.2 Договору.
Згідно з актом приймання - передачі виконаних робіт № 47 від 31.03.2014 ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн» надані послуги, а саме у березні 2014 року виконано чартерні повітряні перевезення по території України за маршрутами Пролески-Видубичі, Видубичі-Пролески, Пролески-Кулажинци-Пролески.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача, у даному випадку, обов'язку утримувати та сплачувати податок на доходів фізичних осіб за отримані від ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн» чартерні повітряні перевезення, оскільки наявний у матеріалах справи акт виконаних робіт не містить посилань на конкретних осіб - одержувачів додаткових благ або інших даних, що свідчили б про наявність об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб та вказували б на обов'язок позивача нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок конкретних платників податку.
За таких обставин, надані ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн» чартерні повітряні перевезення не є додатковим благом у розумінні ПК України, а тому висновки контролюючого органу про заниження Товариством податку з доходів фізичних осіб на 50017,68 грн є необґрунтованими.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України)
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова