16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/17195/19
адміністративне провадження № К/9901/12233/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 у справі №640/17195/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІУС БУД» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРІУС БУД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1186493/39322928 від 07.06.2019, №1186494/39322928 від 07.06.2019, №1186495/39322928 від 07.06.2019, №1190009/39322928 від 11.06.2019, №1186492/39322928 від 07.06.2019; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 07.02.2019, №2 від 08.02.2019, №3 від 11.02.2019, №21 від 25.10.2018, №2 від 03.08.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 позовні вимоги задоволено.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.03.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №640/17195/19.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 05.04.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб'єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Судом з'ясовано наступні обставини.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15.10.2020 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправними та скасував наступні рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1186493/39322928 від 07.06.2019; №1186494/39322928 від 07.06.2019; №1186495/39322928 від 07.06.2019; №1190009/39322928 від 11.06.2019; №1186492/39322928 від 07.06.2019. Зобов'язав Державну фіскальну службу України зареєструвати наступні податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРІУС БУД» датами їх фактичного надходження: ПН №1 від 07.02.2019 дата надходження - 25.02.2019; ПН №2 від 08.02.2019 дата надходження - 27.02.2019; ПН № 3 від 11.02.2019 дата надходження - 27.02.2019; ПН №21 від 25.10.2018 дата надходження - 14.11.2018; ПН № 2 від 03.08.2018 дата надходження - 29.08.2018. Вирішив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІУС БУД» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві в розмірі 9605,00 (дев'ять тисяч шістсот п'ять) гривень.
Копію рішення суду першої інстанції було отримано апелянтом 28.10.2020.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №640/17195/19, Головним управлінням ДПС у м. Києві 29.01.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до Шостого апеляційного адміністративного суду було подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні апеляційної скарги зводились до того, що Головне управлінням ДПС у м. Києві вже зверталася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у справі №640/17195/19 раніше, втім Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.12.2020 подану відповідачем скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 повернув особі, яка її подала у зв'язку з невиконанням апелянтом вимог ухвали від 04.12.2020, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, зокрема - ненадання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. Також відповідач вказав, що тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього Кодексу, у зв'язку з наданням документа про сплату судового збору у розмірі меншому визначеному законом. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги шляхом доплати судового збору та надання документа про таку сплату.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
На переконання суду, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору, не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Окрім того, суд вказав, що судовий збір згідно долученого скаржником до повторно поданої апеляційної скарги платіжного доручення сплачено - 24.12.2020, втім апеляційну скаргу подано відповідачам більш як через тридцять днів після проведення такої сплати.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві до суду було надано платіжний документ про доплату судового збору у розмірі визначеному законом та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючий орган вказав причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у м. Києві наведено не було.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.03.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.02.2021 визначив відповідачу достатній строк для надання, серед іншого, обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження поданого апелянтом на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, останній посилається на неможливість забезпечення повної сплати судового збору під час звернення до суду із апеляційною скаргою вперше, що зумовило її повернення.
Суд обґрунтовано зазначив, що, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
У ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами такого пропуску гарантовано не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких, адже це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Отже, як правильно зазначив суд, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.
При цьому, як встановив суд, частковий судовий збір згідно долученого скаржником до повторно поданої апеляційної скарги платіжного доручення сплачено - 24.12.2020, доплата судового збору відповідно до платіжного доручення від 08.12.2020 була виконана казначейством - 09.12.2020, в той час, як апеляційну скаргу відповідачем подано більш як через тридцять днів після таких сплат.
При цьому, як вказав суд, стверджуючи про неможливість сплати судового збору при первинному поданні апеляційної скарги, як підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, скаржник так і не надає доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції.
Таким чином, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності можливості визнати поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва виключно з підстав наявності права на подання апеляційної скарги без врахування при цьому строку звернення, встановленого законом щодо подання апеляційної скарги.
Оскільки заявником не зазначено інших поважних причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які об'єктивно не залежать від його волевиявлення та дотримуючись принципу правової визначеності, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися розгляду та винесення нового рішення у справі та за відсутності у відповідача інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Шостим апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, суд дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №640/17195/19.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 у справі №640/17195/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІУС БУД» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова