16 квітня 2021 року
Київ
справа №815/39/17
адміністративне провадження №К/9901/12341/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №815/39/17 за адміністративним позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за адміністративним позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 979,59грн.
За результатом розгляду справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення способу або порядку виконання судового рішення - задоволено. Постановлено встановити спосіб та порядок виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 по справі №815/39/17 в частині стягнення коштів на користь ОСОБА_1 - шляхом стягнення з рахунків Головного управління ДПС в Одеської області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) безпідставно одержаної стягувачем за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 по справі №815/39/17 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 979,59грн (дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок).
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.02.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 по справі за позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_1 05.04.2021 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що зазначена касаційна скарга подана російською мовою.
Крім того, до касаційної скарги заявником додано наступні клопотання:
- про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги з урахуванням важкого матеріального стану касатора-позивача;
- про поновлення строку та вважати його таким, що не закінчився, для звернення до суду з касаційною скаргою;
- про розгляд касаційної скарги поданої російською мовою, при необхідності залучення безкоштовного перекладача;
- про залучення судом перекладача за рахунок держави або відповідача, у випадку якщо це необхідно суду, з метою перекладу касаційної скарги з російської мови (мови оригіналу) на українську мову.
- про стягнення на користь касатора з ГУПФУ понесених обов'язкових витрат з розгляду касаційної скарги по справі №815/39/17;
- про направлення судом касатору (позивачу) засвідченої мокрою, чіткою печаткою первинні копії рішень (ухвали, постанови) Верховного Суду у справі №815/39/17 у кількості запитуваних екземплярів.
- про недопуск розподілу для розгляду касаційної скарги необ'єктивними суддями, не розподіляти для розгляду справ зі звернення касатора до суду.
Так, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 зазначає про те, що копію ухвали суду апеляційної інстанції отримано нею 05.03.2021. На підтвердження зазначеного відповідачем надано копію конверту, в якому копію оскаржуваної ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №815/39/17 було надіслано скаржнику.
Таким чином, наведені ОСОБА_1 обставини щодо несвоєчасного отримання копії ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 підтверджуються належними доказами та свідчать про поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження.
Також, як вбачається з матеріалів касаційного провадження, у касаційній скарзі заявник просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є пенсіонером за віком, належить до категорії непрацездатного, малозабезпеченого населення, має тяжкий стан здоров'я, потребує постійного стороннього догляду й значних витрат на лікування, відтак позбавлена можливості сплатити такий збір, розмір якого для неї є непомірно великим з огляду на низький рівень її доходу, єдиним джерелом якого є виплата пенсії.
На підтвердження наведених у своєму клопотанні доводів ОСОБА_1 , серед іншого надає копію довідок УПФУ про доходи, зокрема розмір нарахованої за 2020-2021 роки пенсії, з яких вбачається, що за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідач отримав 20157,00грн нарахованої пенсії, з 01.01.2021 по 03.03.2021 відповідач отримав 5307,00грн нарахованої пенсії, копію довідки УПФУ форми ОК-5 та копію довідки Головного управління ДПС в Одеської області щодо суми виплачених доходів за 2020 рік.
Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи вищевикладене та за наявності в матеріалах касаційного провадження доказів, Суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення клопотання ОСОБА_1 та звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.
Щодо клопотань про розгляд касаційної скарги, яка викладена російською мовою, та залучення судом перекладача, Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).
За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 06.07.2016 (справа №21-1092а16).
Також подібні висновки викладались в ухвалах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі 826/10114/17, від 01.07.2019 у справі №243/10706/18, від 22.07.2019 у справі №826/19159/16.
Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №11-955зі19 (9901/98/19) та від 12.02.2020 у справі №9901/12/20 (П/9901/12/20).
Підстави для відступлення від цих висновків - відсутні.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №8-рп/2008 у справі №1-18/2008 встановлено, що відповідно до статтею 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV.
Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.
Слід зазначити, що у постановах від 19.12.2019 №520/6952/19 та від 14.05.2020 у справі №826/7282/17 Верховним Судом висловлено правову позицію щодо викладення відповідної заяви (скарги) державною мовою, тобто українською мовою.
Крім того, згідно із рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року №2-р/2018 у справі №1-1/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратив чинність Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 №5029-VI зі змінами.
З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
У разі, якщо скаржник не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Також необхідно зазначити, що залучення перекладача на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження процесуальним законодавством не передбачено.
Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вказаного, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків шляхом надання касаційної скарги державною (українською) мовою, із зазначенням у чому саме полягає порушення судом норм процесуального права з наданням обґрунтувань таких порушень.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №815/39/17.
У задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги поданої російською мовою, при необхідності залучення безкоштовного перекладача та клопотання про залучення судом перекладача за рахунок держави або відповідача, у випадку, якщо це необхідно суду, з метою перекладу касаційної скарги з російської мови (мови оригіналу) на українську мову - відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 у справі №815/39/17 за адміністративним позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині зазначення підстав у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова