14 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7979/20 пров. № А/857/2148/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кушнерика М.П.
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.;
за участю секретаря судового засідання - Юник А.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, прийняте суддею Сподарик Н.І. в місті Львові, о 11 годині 46 хвилині, повний текст складено 28 грудня 2020 року, у справі №380/7979/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просила визнати дії Головного управління ДПС у Львівській області, щодо нарахування єдиного соціального внеску фізичній особі ОСОБА_2 неправомірними та зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області виконати рішення про результати розгляду скарги від 06 березня 2019 року №10945/16/99-9911-05-02-25, шляхом приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника ОСОБА_2 та припинити нараховувати Єдиний соціальний внесок.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5812-53 від 08.11.2018 на суму 15 819 грн, яка сформована на заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) станом на 31.10.2018, рахується за позивачем як фізичною особою - підприємцем. Проте, позивач не реєструвалася підприємцем та не має такого статусу. Зазначено, що рішенням ДФС України № 10945/16/99-9911-05-02-25 від 06.03.2019 вказана вимога про сплату боргу (недоїмки) скасована, а також даним рішенням зобов'язано ГУ ДФС у Львівській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника, з урахуванням зазначених у рішенні обґрунтувань. Однак, це рішення ГУ ДФС у Львівській області не виконано.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, позов задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області виконати рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 06 березня 2019 року № 10945/16/99-9911-05-02-25, шляхом приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника ОСОБА_2 (ОКПП НОМЕР_1 ).
В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
Головне управління ДПС у Львівської області подало апеляційну скаргу, з підстав помилкового застосування норм матеріального права та неповного з'ясування обставин справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано на наявність підстав, визначених Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, для визначення ФОП ОСОБА_1 до сплати ЄСВ, оскільки згідно облікових даних інформаційної системи контролюючого органу ОСОБА_2 перебуває на обліку в ДПС у Львівській області як фізична особа-підприємець (дата державної реєстрації 25.09.2003 за №3849) та взята на податковий облік 10.12.2003 за №348, відтак є платником єдиного соціального внеску. Дані про реєстрацію платником ЄСВ: реєстраційний номер №19112798, дата взяття на облік 25.09.2003, категорія страхувальника 211 - ФОП, які сплачують єдиний внесок від суми доходу, отриманого від цієї діяльності. Зазначає, що позивачка, будучи в статусі ФОП, не виконала свого обов'язку щодо заміни раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка, тому фізична особа продовжує обліковуватись у фіскальних органах як фізична особа платник податків. Поряд з цим, покликається на те, що згідно інформаційної бази даних «Податковий блок», вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-5812-53 ФОП ОСОБА_2 відкликано 06.03.2019 відповідно до рішення ДФС України від 06.03.2019 №10945/6/99-99-11-05-02-25, однак це не впливає на наявність та суму нарахувань в інтегрованій картці платника (код платежу 7104 0000).
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, яка просив задоволити апеляційну скаргу, представника позивача, яка просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 08.11.2018 ГУ ДФС у Львівській області на адресу ОСОБА_1 надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5812-53, в якій повідомлялось, що станом на 31 жовтня 2018 року за нею числиться заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15819 грн 54 коп.
04.02.2019 позивач звернулась із скаргою до органу вищого рівня, а саме до - ДФС України, з проханням скасувати дану вимогу, як таку, що сформована з порушенням чинного законодавства.
ДФС України при розгляді скарги встановила, що оскаржувана вимога сформована з порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 4, п.п. 1, 4, 5 та 51, ч. 1 ст. 4, доз. 2 ч. 4 ст. 5 Закону № 2464, у зв'язку з тим, що - ОСОБА_1 не зареєстрована як фізична особа - підприємець згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-5812-53 ГУ ДФС у Львівській області підлягає скасуванню.
За таких обставин, на підставі п. 4, п. 5 розділу IV, п. 3 розділу V Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-5812-53 ГУ ДФС у Львівській області.
06.03.2019 ДФС України своїм рішенням №10945/16/99-9911-05-02-25 зобов'язала ГУ ДФС у Львівській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника, з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства.
23 вересня 2020 року, позивач звернулась до ТОВ “Центр сертифікації ключів “Україна”, для отримання сертифікату відкритого ключа. Того ж дня, електронного кабінету платника податків, дізналась про те, що ГУ ДПС у Львівській області не виконало рішення про результати розгляду скарги.
Станом на 24 вересня 2020, згідно з роздруківки електронного кабінету платника податків за ОСОБА_1 числиться заборгованість в розмірі 32 410,62 грн. і єдиний соціальний внесок продовжує нараховуватись.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28 січня 2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів не знайдено по ОСОБА_1 ( податковий номер НОМЕР_1 ).
Враховуючи те, що ГУ ДПС у Львівській області безпідставно не виконано рішення ДФС України №10945/16/99-9911-05-02-25 від 06.03.2019, та не привело у відповідність із даним рішенням облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника шляхом виключення з обліку суми боргу (недоїмки), тобто допущено протиправну бездіяльність, позивач звернувся з даним позовом до суду з метою захисту та відновлення свої порушених прав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не вживалось будь-яких дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки для включеним до ЄДР (почав функціонувати 01.07.2004) як ФОП, а уповноважені державою органи (в тому числі місцева обласна ДПС) під час проведення впродовж 2011-2014 років (період, коли ці органи мали відповідне завдання та повноваження) інвентаризації суб'єктів господарювання, зареєстрованих до 01.07.2004, відомості про яких не включені до ЄДР, не знайшли підстав для включення відомостей про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця до ЄДР, відтак, перебування позивача на обліку в контролюючому органі як підприємця не ґрунтується на законі, оскільки відсутні належні та допустимі докази наявності в нього цього статусу.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України №436-IV від 16.01.2003 встановлено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
Відповідним законом, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 №755-IV (далі по тексту Закон №755-IV). Цей Закон згідно з пунктом 1 розділу VІІІ “Прикінцеві положення”, набрав чинності з 01.07.2004 та дія його поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців (ч. 1 ст. 3).
Пункт 2 розділу VІІІ “Прикінцеві положення” Закону №755-IV передбачав, що державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.
Крім цього, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання” від 01.07.2010 №2390-VI (набрав чинності 10.02.2011, далі Закон №2390-VI) внесено зміни до Закону №755-IV. Згідно з розділом II “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону передбачено, що:
- процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (пункт 2);
- усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв (пункт 3);
- свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними (пункт 4);
- спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців.
Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення уповноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру.
За результатами проведеного звірення уповноважені органи оприлюднюють у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та/або на відомчих веб-сайтах відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру (пункт 7);
- після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру (пункт 8);
- порядок утворення, а також завдання та повноваження тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації (пункт 9).
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2390-VI наказом Міністерства юстиції України №575/5 від 12.04.2012 “Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” затверджено Положення про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Положення №575/5, чинного на час виникнення спірних правовідносин). Це Положення визначало порядок утворення, завдання та повноваження тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - комісії).
Пунктами 1.2 розділу І “Загальні положення” та 2.4 розділу “Порядок утворення комісій” Положення №575/5 визначено, що комісії створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з метою проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру (далі - невключені суб'єкти); до складу комісії входять працівники реєстраційних служб головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі та територіальних органів Державної податкової служби України, територіальних органів державної статистики, територіальних органів Пенсійного фонду України.
Завданням комісії було проведення інвентаризації невключених суб'єктів. До повноважень комісії входило: прийняття від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців (далі - уповноважені органи), аналітичну інформацію про невключених суб'єктів; складання узагальненої інформації про невключених суб'єктів; передання узагальненої інформації про невключених суб'єктів виконавчим комітетам міських рад міст обласного значення, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій за місцезнаходженням юридичних осіб та за місцем проживання фізичних осіб - підприємців для подальшого включення їх державними реєстраторами до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) (п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ Положення №575/5).
Як передбачали пункти 4.1, 4.2, 4.10 розділу ІV Положення №575/5 прийом від уповноважених органів аналітичної інформації здійснюється комісією до 03 травня 2012 року; аналітична інформація про проведення інвентаризації щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, приймається комісією у паперовій та електронній (у форматі Microsoft Excel) формах, наведених у додатках 1 та 2, про що складається акт приймання-передачі у двох примірниках; комісія завершує свою діяльність після отримання від державних реєстраторів звіту про завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру невключених суб'єктів.
25.03.2014 Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законів України, щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до Єдиного державного реєстру” №1155-VII, відповідно до якого виключила пункти 2-4 і 7-9 розділу II “;Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання”. Наказ №575/5 від 12.04.2012 “Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відповідно до Закону №1155-VII втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України №935/5 від 16.06.2014.
Отже, з наведеного слідує, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, а відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб'єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 260/81/19.
Згідно з ст. 4 Закону №755-IV державна реєстрація базується, зокрема, на принципах обов'язковості державної реєстрації в ЄДР, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у ЄДР.
Станом на 24.09.2020 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 21) відомостей по критеріях пошуку ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , записи, які б підтверджували реєстрацію ОСОБА_1 суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи до 01.07.2004 чи як ФОП після цієї дати, відсутні.
Однак, в інформаційній системі податкового органу містяться відомості про платника податків ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку ДПС у Львівській області як фізична особа -підприємцем взята на податковий облік 10.12.2003 за № 348. Позивачці присвоєно індивідуальний податковий номер та вона є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Державну реєстрацію ОСОБА_2 проведено, відповідно до Закону України “Про підприємництво” розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації 25.09.2003 за № 3849.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу у разі скасування вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного контролюючого органу.
Аналіз зазначеного вказує на те, що у випадку скасування вимоги, відповідач зобов'язаний за результатами задоволення скарги відобразити інформацію в обліковій картці платника.
Слід зазначити, що ДФС України визнає та вважає, що ОСОБА_1 не має статусу ФОП, а тому нею було скасовано вимогу про сплату ЄСВ, прийняту ГУ ДФС у Львівській області щодо позивача як підприємця. Таке рішення ДФС прийнято 06.03.2019, яким скасована вимога про сплату боргу від 08.11.2018 за № Ф 5812-53 (а.с. 16-17). Одночасно у рішенні ДФС України вказує ГУ ДФС у Львівській області на необхідності привести у відповідність облікові дані платника податків з врахуванням встановлених при розгляді скарги обставин, а саме того, що ОСОБА_1 не зареєстрована як ФОП відповідно до даних ЄДР.
Таким чином, встановленні обставини справи беззаперечно підтверджують відсутність ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) статусу ФОП, що також констатовано вищезазначеним рішенням ДФС України, а відтак рішення підлягає задоволенню в частині зобов'язання ГУ ДПС у Львівській області виконати рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 06.03.2019 №10945/16/99-9911-05-02-25, шляхом приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника ОСОБА_2 (ОКПП НОМЕР_1 ).
Відносно відомостей з бази даних ІС “Податковий блок”, згідно з якими позивач знаходиться на обліку в Жовківської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області як фізична -особа -підприємець з 10.12.2003 як платник ЄСВ та не знятий з обліку, слід вказати наступне.
Як встановлено під час розгляду справи, позивачем не вживались будь-яких дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки для включеним до ЄДР (почав функціонувати 01.07.2004) як ФОП.
Крім цього, уповноважені державою органи (в тому числі місцева обласна ДПС) під час проведення впродовж 2011-2014 років (період, коли ці органи мали відповідне завдання та повноваження) інвентаризації суб'єктів господарювання, зареєстрованих до 01.07.2004, відомості про яких не включені до ЄДР, не знайшли підстав для включення відомостей про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця до ЄДР.
Отже, враховуючи зазначенні обставини та вищенаведені законодавчі норми колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перебування позивача на обліку в контролюючому органі як підприємця не ґрунтується на законі, оскільки відсутні належні та допустимі докази наявності в нього цього статусу.
Апеляційний суд також погоджується з судом першої інстанції, що вимоги про зобов'язання відповідача припинити нарахування ОСОБА_1 ЄСВ, є вимогою на майбутнє, а доказів про те, що ГУ ДПС у Львівській області після приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків щодо ОСОБА_1 буде нараховувати їй ЄСВ як платнику зі статусом підприємця, позивачем не надано.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівської області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №380/7979/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 19.04.21