Справа №576/397/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Колодяжний А. О.
Номер провадження 33/816/206/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 172-18 КУпАП
16 квітня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання - Шумарової О.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сомок О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сомок О.А. на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженень с. Уланове Глухівського району Сумської області, з середньою спеціальною освітою, працюючий дільничним інспектором прикордонної служби 1-ї категорії відділення інспекторів прикордонної служби «Сопич», проживаючий у АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-18 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 3400 грн.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн., -
Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-18 КУпАП за те, що він у період з 22 год. 12.02.2021 р. по 06 год. 13.02.2021 р. під час несення служби в прикордонному наряді «прикордонний патруль», будучи старшим цього наряду, порушив правила несення прикордонної служби, що виразилось у невиконанні наказу старшого зміни прикордонних нарядів ОСОБА_2 про здійснення охорони державного кордону в пішому порядку, чим порушив вимоги ст.ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 4, 5, 8, 10 глави ІІ розділу 1 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 № 1261 та своїми діями винив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Сомок О.А. вважаючи оскаржувану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням під час судового розгляду судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просила постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12.03.2021 скасувати та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтуванні своїх вимог, захисник стверджувала, що її підзахисний отримавши наказ про здійснення пішого патрулювання намагався його виконати, наскільки це від нього залежало та продовжив патрулювати довірену йому ділянку кордону до закінчення часу наряду.
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно її підзахисного було складено 18.02.2021, тобто на 5 день після виявлення порушення, а матеріали справи не містять належних доказів проведення службового розслідування за фактом вчинення порушення ОСОБА_1 , яким може бути лише висновок службового розслідування, що свідчить про необґрунтоване зволікання під час складання протоколу, наслідок чого є порушення положень ч.2 ст.252 КупАП.
Крім того, зазначає, що суд ухвалюючи рішення по даній справі необґрунтовано на шкоду особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, змінив фабулу адміністративного правопорушення, викладену у протоколі, тим самим порушив право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд. Наголошує, що в протоколі складеного відносно ОСОБА_1 фактично зазначена об'єктивна сторона іншого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-18 КупАП.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сомок О.А., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили оскаржувану постанову скасувати, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, при постановленні рішення судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані в повній мірі.
Так, у відповідності із ч. 4 преамбули Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», дія Статуту поширюється на військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Згідно ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно до п.п. 4, 5, 8, 10 глави ІІ розділу 1 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 № 1261, старший наряду несе повну відповідальність за охорону визначеної ділянки, точне виконання наказу на охорону державного кордону, дії і дисципліну підпорядкованих йому на період служби прикордонників. Старший наряду зобов'язаний: організувати службу прикордонного наряду відповідно до одержаного наказу. Прибувши на ділянку, що охороняється (до місця несення служби), старший наряду вказує порядок прийняття ділянки під охорону, способи несення служби, порядок взаємодії, сигнали управління та своє місце у складі прикордонного наряду. Старший наряду в найкоротший строк доповідає черговому підрозділу охорони кордону (старшому зміни прикордонних нарядів або начальнику підрозділу охорони кордону) про: зміну місця несення служби або зняття з ділянки, що охороняється.
Пункт 11 глави ІІ розділу 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 № 1261, чітко приписує, що прикордонним нарядам забороняється: залишати ділянку, що охороняється (місце несення служби), або переміщуватись на іншу до зміни чи закінчення терміну несення служби, а також змінювати маршрут руху. Про залишення ділянки, зміну місця несення служби чи маршруту руху прикордонний наряд у найкоротший строк доповідає черговому підрозділу охорони кордону (старшому зміни прикордонних нарядів) або начальнику підрозділу охорони кордону.
Єдині винятки з цього правила, які дозволяють змінювати маршрут руху, передбачені п. 10 глави ІІ розділу 2 цієї Інструкції. Зокрема, прикордонному наряду дозволяється самостійно залишати ділянку, що охороняється (місце несення прикордонної служби), або переміщуватись на іншу, змінювати визначений маршрут руху у випадку: повеней, зсувів, обвалів, інших стихійних лих i пожеж, аварій та катастроф техногенного характеру, якщо подальше несення служби на цій ділянці пов'язане з небезпекою для життя прикордонників.
Так, як вбачається з матеріалів справи, дільничний інспектор прикордонної служби 1-ї категорії відділення інспекторів прикордонної служби «Сопич» ОСОБА_1 отримав завдання на здійснення охорони державного кордону у складі прикордонного наряду «прикордонний патруль» в період з 12.02.2021 р. на 13.02.2021 р. У цьому наряді він був старшим. До складу наряду також входили інспектор прикордонної служби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Завдання наряду полягало у тому, щоб на службовому автомобілі здійснювати патрулювання дільниць кордону 10, 11, 12, МСВ (металева сторожова вежа) № 10, а також уздовж і/п (інформаційних покажчиків) 1907, 1930, 1936.
Після того як службовий автомобіль очолюваного ОСОБА_1 наряду декілька разів застряг у снігу біля МСВ № 10, останній отримав від старшого зміни прикордонних нарядів ОСОБА_2 новий наказ - висунутись до і/п 1907, 1930, 1936 у пішому порядку, залишивши на місці лише водія наряду.
У суді першої інстанції ОСОБА_1 , особисто підтвердив, що вказаний наказ отримав у чіткій та зрозумілій для нього формі, однак не виконав цей наказ, оскільки вважав, що у пішому порядку через сніг пройти далі буде неможливо, а також вважав, що не можна покидати водія наряду самого, і вчасно завдання все одно не вдасться виконати, тому прийняв власне рішення - здійснювати патрулювання на тилових підступах до кордону, про що не доповів старшому нарядів.
Крім іншого, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, судом першої інстанції було здійснено допит свідків ОСОБА_3 , який був у складі наряду із ОСОБА_1 та підтвердив, що пройти далі по маршруту було можливо, але було важко та свідка ОСОБА_5 , який вказував, що перед тим як на службу заступив наряд ОСОБА_1 , він патрулював у пішому порядку біля і/п 1930 та 1936 та дійсно, через великий сніг ходити було важко, але не зважаючи на це вони виконали своє завдання, що також підтвердив і свідок ОСОБА_6 .
Враховуючи зазначене, на противагу доводам апелянта, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що значний сніговий покрив на ділянках місцевості біля кордону хоча і міг викликати деякі труднощі у здійсненні завдання по охороні кордону, очолюваним ОСОБА_1 нарядом, однак такі труднощі не мали ознак повеней, зсувів, обвалів, інших стихійних лих i пожеж, аварій та катастроф техногенного характеру, якщо подальше несення служби на цій ділянці пов'язане з небезпекою для життя прикордонників.
Таким чином невиконання наказу старшого зміни прикордонних нарядів об'єктивно не було обумовлено якимись непереборними причинами, а труднощі щодо виконання цього наказу ОСОБА_1 як військовослужбовець, повинен був долати стійко.
Крім іншого, проаналізувавши матеріли справи та як слушно було зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 сам поставив свій наряд у ситуацію, що викликала деякі труднощі при виконанні завдання по охороні кордону, оскільки перед виїздом він не забезпечив свій наряд лижами та лопатою, хоча мав таку можливість, про що він не заперечував і у своїх поясненнях.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин, встановлених міськрайонним судом і викладених у постанові, обґрунтований наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана об'єктивна оцінка, з чим погоджується і апеляційний суд.
Крім того, в супереч доводам захисника, протокол про адміністративне правопорушення складений згідно з положеннями ст. 256 КУпАП і його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства, окрім цього, такий оформлений та підписаний уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, зазначені у ньому дані узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів, які суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого адміністративного правопорушення.
Зокрема, доводи захисника, стосовно того, що протокол про адміністративне правопорушення відносно її підзахисного було складено 18.02.2021, тобто на 5 день після виявлення порушення, що є порушенням ст. 252 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначене вже виступало предметом детального дослідження в суді першої інстанції та обґрунтовано, тим, що складання протоколу саме на п'ятий день після вчинення правопорушення було обумовлено проведенням внутрішньої перевірки і з'ясуванням усіх обставин справи.
Також, не є такими, які спростують наявність вини ОСОБА_1 і доводи його захисника, стосовно, того, що в протоколі складеного відносно ОСОБА_1 фактично зазначена об'єктивна сторона іншого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-18 КупАП, з огляду на наступне.
Так, ч.1 ст. 172-18 КУпАП, полягає у порушенні правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України.
Частина ж 2 даної статті полягає у вчиненні діяння, які передбачені ч.1 ст. 172-18 КУпАП, вчинені в умовах особливого періоду.
Як було встановлено судом першої інстанції, особливий період діє в Україні від 17.03.2014 р., після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Тобто дії ОСОБА_1 , а саме порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України вчинені в умовах особливого періоду і складають об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого саме ч.2 ст.172-18 КупАП.
Таким чином, під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом чи його захисником не наведено жодних переконливих відомостей, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2021 року, як того просив апелянт.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-18 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 3400 грн - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сомок О.А. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.