Справа № 946/1230/21
Провадження № 2/946/2037/21
08 квітня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-
18.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарським будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , свої вимоги мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Арнаут О.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що право власності на спадкове майно не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, якими просять справу розглянути за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що на підставі договору забудови, укладеного 07 квітня 1984 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі під № 1-979, ОСОБА_4 належить 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Згідно довідки від наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 24.12.2020 року за № 1713, власниками житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 був збудований у період 1990-1991 роки. Згідно п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
У своєму листі № 8.4-35/18/1 від 23.02.2016 року, Міністерство юстиції України зазначило: «Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі».
Отже, будинки, які побудовані до 1992 року не підлягають введенню в експлуатацію, не належать до самочинного будівництва і документом, який підтверджує відповідність його будівельним нормам, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.09.2019 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина до якої входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Встановлено, що за життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 59152335 від 25.01.2020 року, згідно якої інформація про заповіт складений (посвідчений) від імені ОСОБА_4 відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:
- чоловік ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 28.10.1978 року, виданим Ізмаїльським відділом ЗАГС;
- дочка ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 09.08.1989 року;
- дочка ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 12.11.1981 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 31.08.2002 року, ОСОБА_5 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Так, згідно відомостей будинкової книги будинку АДРЕСА_1 , на день своєї смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за вказаною адресою, а спільно з нею був зареєстрований та проживав ОСОБА_1 , і таким чином прийняв спадщину.
Також встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протягом шестимісячного строку подали заяви про відмову від прийняття спадщини на користь позивача.
Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Арнаут О.В. № 28/02-14 від 05.02.2021 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що право власності на спадкове майно не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270, 1274 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 )до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 )про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарським будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2021 року.
Суддя: О.Я.Присакар