14 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5235/20 пров. № А/857/771/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Ніколіна В. В.,
з участю секретаря судового засідання - Пильо І. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 380/5235/20 за адміністративним позовом приватного підприємства "Західний Буг" до Головного управління ДПС у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,-
суддя в 1-й інстанції - Ланкевич А. З.,
час ухвалення рішення - 11.11.2020 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 16.11.2020 року,
Позивач - приватне підприємство "Західний Буг" звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Приватному підприємству «Західний Буг» переплати з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3000000,00 грн; зобов'язати відповідача подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Приватному підприємству «Західний Буг» переплати з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3000000,00 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Приватному підприємству «Західний Буг» надміру сплачених грошових зобов'язань та пені в сумі 3000000,00 грн на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 07 квітня 2020 року. Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області підготувати висновок про повернення Приватному підприємству «Західний Буг» надміру сплачених грошових зобов'язань та пені в сумі 3000000,00 грн на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 07 квітня 2020 року, та подати його до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що згідно з вимогами підп.200.1.5 п.200.1 ст.200 ПК України заявлені позивачем до відшкодування кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У зв'язку із цим, вважає, що спірні дії відповідача щодо відмови у поверненні переплати в сумі 3000000,00 грн на поточний рахунок платника в установі банку є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Щодо зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення помилкового та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання та пені та подання його до відповідного органу, то апелянт вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними, оскільки вказаний обов'язок виникне у відповідача лише на наступний робочий день після отримання рішення суду у цій справі, яке набрало законної сили. З урахуванням наведеного, просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги відмовити повністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Зазначає, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість були зараховані позивачем до бюджету саме з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування у порядку, визначеному п.2001.5 ст.2001 ПК України, а тому посилання контролюючого органу на положення п.43.41 ст.43 ПК України як на такі, що унеможливлюють задоволення заяви позивача, є безпідставними. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У додаткових поясненнях позивач зазначає, що сума ПДВ в розмірі 3000000 грн була помилково перерахована із поточного рахунку (а не з електронного рахунку платника податку в СЕА ПДВ) платника податку (ПП «Західний Буг») на бюджетний рахунок відповідача, а тому відповідно до ст.43 ПК України кошти можуть бути повернуті платнику податку на поточний рахунок платника, відкритий в банківській установі, як це було вказано позивачем в заяві про повернення помилкового та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання та пені від 07 квітня 2020 року. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У додаткових поясненнях відповідач покликається на доводи, аналогічно наведеним у апеляційній скарзі.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача (апелянта) - Аракчеєва Ю. Д. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.
Представник позивача - Боровець М. С. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, простть залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 квітня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені в сумі 3000000,00 грн з кодом бюджетної класифікації, за яким повертаються кошти - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Вказану суму переплати заявник просив перерахувати на його рахунок НОМЕР_1 в банку Південний МФО 328209.
Факт перерахування ПП «Західний Буг» із свого поточного рахунку на поповнення електронного рахунку з ПДВ без ПДВ в сумі 3000000,00 грн на казначейський рахунок України № НОМЕР_2 підтверджується платіжним дорученням №23046 від 13 грудня 2019 року.
Згідно з листом Головного управління ДПС у Львівській області від 15 квітня 2020 року №16575/10/58.4-19 позивачу відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви, мотивуючи тим, що наявна переплата за рахунок коштів, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а тому така не може бути повернута на поточний рахунок ПП «Західний Буг» в установі банку.
Вважаючи вказану відмову відповідача про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені в сумі 3000000,00 грн протиправною, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач у строки подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, у позивача відсутній борг, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд вважав, що у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов'язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим, відповідно, вчинив протиправну бездіяльність. При цьому, з метою ефективного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивач, суд вважав, що правильним буде зобов'язати відповідача подати такий висновок.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з вимогами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Підп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачає, що надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Згідно з підп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 43 ПК України передбачено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Відповідно до положень п.п.43.1-43.3 цієї статті помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
П.43.4 ст.43 ПК України передбачає, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Згідно з п.п.43.5, 43.6 ст.43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, в який такі кошти були зараховані.
Наведені положення статті 43 ПК України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №60 від 11 лютого 2019 року.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що обов'язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам п.43.4 ст.43 ПК України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету.
Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року (справа №826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа №812/1017/16), від 05 лютого 2019 року (справа №826/7672/17).
Як вбачається із матеріалів справи, факт існування в інтегрованій картці позивача станом на 07 квітня 2020 року переплати з податку на додану вартість у сумі 3000000,00 грн, заявленої до відшкодування, відповідачем не заперечується, та підтверджується наявними у справі доказами. Крім того, за позивачем податковий борг станом на час звернення останнього із відповідною заявою про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання не числиться, та ним дотримано передбачений ПК України строк для звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум з податку на додану вартість (1095 днів).
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем підтверджено своє право на повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та дотримано передбачений ПК України порядок і строк звернення до податкового органу із відповідною заявою.
Разом з тим, відповідачем не було вжито дій щодо підготовки та подання до органу казначейської служби висновку щодо повернення позивачу сум надміру сплаченого грошового зобов'язання.
Щодо покликань апелянта на те, що згідно з вимогами підп.200.1.5 п.200.1 ст.200 ПК України заявлені позивачем до відшкодування кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, то відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість були зараховані позивачем до бюджету саме з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування у порядку, визначеному п.2001.5 ст.2001 ПК України.
Крім того, як вбачається з податкової консультації ДПС України від 07 липня 2020 року №2717/6/99-00-04-01-03-06/ІПК помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання, що були перераховані з поточного рахунка платника податку безпосередньо в бюджетний рахунок (а не на електронний рахунок) можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 Кодексу, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податку заяви про таке повернення відповідно до пункту 43.3 статті 43 Кодексу із зазначенням напряму перерахування коштів. Поверненню виключно на електронний рахунок платника податку в СЕА ПДВ підлягають надміру сплачені податкові зобов'язання з ПДВ, що були зараховані до бюджету з електронного рахунка платника податку в СЕА ПДВ.
Податковим законодавством не передбачено врахування при розрахунку реєстраційної суми платника податку суми помилково та/або надміру сплачених коштів, що були повернуті з бюджету на електронний рахунок платника податку в СЕА ПДВ.
Як встановлено судом і цей факт не заперечується сторонами, помилково сплачені грошові зобов'язання у розмірі 3000000 грн були перераховані платником з поточного рахунку платника податку.
За правилами п.4 ч.2 ст.245 КАС України, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому, судом першої інстанції правильно зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність відповідача щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення позивачу переплати з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3000000,00 грн, з метою ефективного способу захисту його порушених прав, свобод та інтересів, правильним буде зобов'язати відповідача подати такий висновок.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, такі перераховані з поточного рахунку платника податку, для повернення такої позивач у строки подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, у позивача відсутній борг, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тому у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов'язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим, відповідно, вчинив протиправну бездіяльність, а тому ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головне управління ДПС у Львівській області підготувати висновок про повернення Приватному підприємству «Західний Буг» надміру сплачених грошових зобов'язань та пені в сумі 3000000,00 грн, на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 07 квітня 2020 року, та подати його до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.
Водночас, колегією суддів встановлено, що під час вирішення цього спору судом першої інстанції не було дотримано норм процесуального права, оскільки суд розглянув таку справу за правилами спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Разом з тим, положеннями п. 2 ч. 4 ст. 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у цій справі є визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо не подання висновку про повернення Приватному підприємству «Західний Буг» переплати з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3000000,00 грн. (сума, що перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Таким чином, колегія суддів вважає, що цей спір не може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, з наведеного слідує, що судом першої інстанції під час вирішення питання про порядок розгляду цієї адміністративної справи (загального або спрощеного) не було враховано вимоги п.2 ч.4 ст.12 КАС України, що є порушенням норм процесуального права та є обов'язковою підставою скасування рішення суду.
Положеннями п.7 ч.3 ст.317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи усе наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення необхідно скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, оскільки суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення, проте розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження справу, у той час як вона підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Щодо вирішення питання про стягнення судового збору, то згідно з ч.1 ст.139 КАС України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 23122 грн.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 380/5235/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Приватному підприємству «Західний Буг» надміру сплачених грошових зобов'язань та пені в сумі 3000000,00 грн, на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 07 квітня 2020 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) підготувати висновок про повернення Приватному підприємству «Західний Буг» (місцезнаходження: проспект Юності, 39, село Павлів, Радехівський район, Львівська область, 80250; код ЄДРПОУ: 32478033) надміру сплачених грошових зобов'язань та пені в сумі 3000000,00 грн, на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 07 квітня 2020 року, та подати його до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Приватного підприємства «Західний Буг» (місцезнаходження: проспект Юності, 39, село Павлів, Радехівський район, Львівська область, 80250; код ЄДРПОУ: 32478033) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 23122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) гривні 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 19 квітня 2021 року.