Справа № 946/3006/21
Провадження № 2/946/2363/21
19 квітня 2021 року Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Жигулін С.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 ,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
про
позбавлення батьківських прав
Позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, не сплативши при цьому за подання вказаного позову (немайновий спір) суму судового збору в розмірі 908 грн., посилаючись при цьому як на підставу звільнення його від сплати судового збору на п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, а саме: від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, - проте позивач не зазначив вичерпні докази, чи відноситься поданий ним позов до суду про позбавлення відповідача батьківських прав до категорії тих справ та до тих випадків, коли останній звільняється від сплати судвого збору, чи передбачено вказане чинним законодавством.
За результатами дослідження визнається доведеним, що вказаний позов підлягає залишенню без руху на підставі наступного.
Згідно п.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:
1) верховенство права;
2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін;
5) диспозитивність;
6) пропорційність;
7) обов'язковість судового рішення;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;
10) розумність строків розгляду справи судом;
11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст.12, 13 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Із ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI сума судового збору, який справляєть за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою повинна складати 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн.
Тобто, в супереч вищевказаного, позивач не сплатив судовий збір в розмірі 908 грн., який потребує сплаті останнім у виконання вимог підп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
З урахуванням вказаного, у відповідності до вимог ч.1,3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вищевказана обставина вважається такою, що унеможливлюють відкриття провадження по справі, на підставі чого згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.259-261 ЦПК України, -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, п'ять днів з дня отримання ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу, повідомивши, що у разі не усунення ним недоліків у встановлений строк, - позов буде вважатися неподаним та буде йому повернутий.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Жигулін
Ізмаїльського міськрайонного
суду Одеської області