Дата документу 09.03.2021
Справа № 937/4812/20
Провадження № 2/937/329/21
09 березня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Бахаєва І.М.,
за участі секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ільєнка І.Г.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сивової Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання в нотаріальну контору письмову заяву про прийняття спадщини,
У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Смерть ОСОБА_4 вплинула на його психологічний стан. Також після смерті матері виявилося онкозахворювання його дружини ОСОБА_5 . Під час хвороби дружини він постійно доглядав за нею, стан її здоров'я потребував постійного нагляду та сторонньої допомоги. У зв'язку з чим позивач вимушений був переїхати до м. Запоріжжя. Після смерті матері відкрилася спадщина. До складу спадщини входить ј частки квартири АДРЕСА_1 . Крім нього, спадкоємцями майна померлої є дочка ОСОБА_2 . Про обов'язок звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк дізнався лише в липні 2020 року при зверненні до приватного нотаріуса, який відмовив у прийнятті заяви про прийняття спадщини з підстав пропуску шестимісячного строку. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк один для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22 жовтня 2020 року від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого відповідачка позовні вимоги не визнала з наступних підстав. Крім неї та позивача ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги є чоловік їхньої матері ОСОБА_3 . Відповідачка та ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але з урахуванням ст. 1268 ЦК України вони є такими, що прийняли спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця проживали та перебували на реєстраційному обліку за однією адресою. Позивач до нотаріуса з відповідною заявою впродовж шести місяців не звертався. Оскільки він не проживав разом із спадкодавцем на момент смерті за однією адресою, то він не вважається таким, що прийняв спадщину. Вважає, що перешкод у зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк у позивача не було, викладені обставини поважності причини пропуску цього строку є надуманими. Позивач вказує, що у зв'язку зі смерті та похованням матері він отримав стрес і за станом здоров'я деякий час не мав можливості звернутися до нотаріальної контори. Але будь-яких доказів незадовільного стану здоров'я та тривалого лікування позивач не надає. Взагалі, будучи обізнаним про смерть матері, позивач не бажав прийти на похорон матері, організацією та оплатою поховання займалася відповідачка. Обставини хвороби дружини позивача та до його переїзду на тимчасове проживання у інше місто, також не підтверджується жодним письмовим доказом. Враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів. Які б свідчили про наявність об'єктивних, непоборних, істотних труднощів для подання заяви до нотаріуса у межах шестимісячного строку про прийняття спадщини позовні вимоги не підлягають задоволення.
20 січня 2021 року ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області залучено ОСОБА_3 співвідповідачем до участі у справі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільєнко І.Г. в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 . Смерть матері вплинула на психологічний стан позивача, він перебував у стресі. Крім того, після смерті матері захворіла дружина позивача на онкозахворювання. Під час хвороби дружини позивач постійно доглядав за нею, оскільки вона потребувала сторонньої допомоги. У зв'язку з чим позивач вимушений був переїхати до м. Запоріжжя. Після смерті матері відкрилася спадщина ј частки квартири АДРЕСА_1 . Крім нього, спадкоємцями майна померлої є дочка ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_3 . Позивач не був обізнаний про обов'язок звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк. При зверненні до приватного нотаріуса позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини з підстав пропуску шестимісячного строку. Посилаючись на викладене, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Сивова Я.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, пояснила, що позивач ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 . Відповідачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але з урахуванням ст. 1268 ЦК України вони є такими, що прийняли спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця проживали та перебували на реєстраційному обліку за однією адресою: АДРЕСА_2 . Позивач до нотаріуса з відповідною заявою впродовж шести місяців не звертався. Оскільки він не проживав разом із спадкодавцем на момент смерті за однією адресою, то він не вважається таким, що прийняв спадщину. Позивач вказує, що у зв'язку зі смерті та похованням матері він отримав стрес і за станом здоров'я деякий час не мав можливості звернутися до нотаріальної контори, але доказів незадовільного стану здоров'я та тривалого лікування позивач не надає. Обставини хвороби дружини позивача та до його переїзду на тимчасове проживання у інше місто, також не підтверджується жодним письмовим доказом. Враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних, непоборних, істотних труднощів для подання заяви до нотаріуса у межах шестимісячного строку про прийняття спадщини позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позивач ОСОБА_1 був обізнаний про смерть своєї матері, проте йому не відомі обставини, за якими позивач не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Просить суд прийняти рішення на свій розсуд, відповідно до чинного законодавства та за матеріалами справи.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини встановлені судом.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є: мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження/а.с.6/.
Відповідачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої є: мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження/а.с.53/.
11 серпня 2012 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб/а.с.51/.
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть/а.с.9/.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на ј частки квартири АДРЕСА_3 , яка належала їй на праві приватної спільної часткової власності, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно/а.с.8зв./.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є її діти: позивач по справі ОСОБА_1 та відповідачка по справі ОСОБА_2 , та чоловік - відповідач по справі ОСОБА_3
10 липні 2020 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Мозгіною О.П. заведено спадкову справу № 39/2020 після смерті ОСОБА_4 .
Заяву про прийняття спадщини подали дочка померлої ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_3 .
Згідно з довідки, виданою відділом реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 11.02.2020, за наявними картотеками та відомостями домової книги за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 03.04.2018 зареєстровано місце проживання: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с.7/.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно довідки від 09.12.2020, виданої директором ТОВ «ПБК «Акві-Буд» ОСОБА_8 , ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ним мешкають: дружина ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_9 , син ОСОБА_10 .
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях ;1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах: від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 вказує, що він пропустив строк для подання ним заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки після смерті матері він перебував у стресі. Крім того, позивач взагалі не знав про те, що для подання заяви про прийняття спадщини встановлений строк, хоча він зареєстрований та проживає у спадкові квартирі АДРЕСА_3 . Також після смерті матері виявилося онкологічне захворювання його дружини ОСОБА_5 , надавши суду медичну документацію/а.с.69-84/. Під час хвороби дружини він постійно доглядав за нею, стан її здоров'я потребував постійного нагляду та сторонньої допомоги. У зв'язку з чим позивач вимушений був переїхати до м. Запоріжжя.
Проте, суд дійшов висновку, що за обставинами цієї справи відсутні підстави, передбачені статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки, спадкодавець ОСОБА_4 станом на 03.04.2018 була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею були зареєстровані проживали: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; крім того, позивач не довів наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був обізнаний про смерть матері ОСОБА_1 03.04.2018 та не був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви до нотаріуса у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини.
Перебування у депресії у зв'язку зі смертю матері, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки глибокі душевні страждання у зв'язку зі смертю близько чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей. Законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно враховував, що морально-психологічну сторону прийняття спадщини для спадкоємців.
Враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, суд визнає необґрунтованими обставини про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_1 не довів існування об'єктивних та неподоланних перешкод для прийняття нею спадщини, а отже, ним не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин.
Таким чином, на підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання в нотаріальну контору письмову заяву про прийняття спадщини такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1261-1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 95, 133, 247, 258, 259, 265, 354, 355 ст. 315 ЦПК України ЦПК України, постановами ВСУ від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, постановами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання в нотаріальну контору письмову заяву про прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні дані учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 19 квітня 2021 року.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ