Справа № 369/16646/20
Провадження № 2/369/14/21
Іменем України
16.04.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом мотивуючи його тим, що 19 квітня 2013 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 217.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружні стосунки між позивачем та ОСОБА_4 не склались, тому рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року по справі № 756/7515/19, шлюб було розірвано.
12 червня 2019 року Оболонським районним судом м. Києва по справі № 756/7514/19 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Проте, даних грошових коштів не вистачає на повноцінне утримання, розвиток та забезпечення всіх потреб малолітнього сина ОСОБА_5 .
Позивачем було здійснено додаткові витрати на дитину, а саме на лікування, всебічний розвиток здібностей дитини (книги, розмальовки, іграшки, додаткові заняття, підліткові клуби, тощо), оздоровлення та одяг.
Додаткові витрати на утримання малолітнього сина становлять 112 273,22 гривень.
Таким чином, Відповідач не приймає участі у додаткових витратах на утримання сина, а тому зобов'язаний платити на користь позивача 1/2 частину зазначених витрат, а саме грошові кошти у розмірі 56 136, 61 гривень.
Тому позивач просила суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 56 136,61 гривень. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Ухвалою від 31.12.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем ОСОБА_4 було подано до суду відзив, згідно якого він зазначив що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Ні позовна заява, ні додані до неї документи не містять належних та достатніх документальних доказів, як на підтвердження необхідності додаткових витрат у розумінні ст. 185 СК України, наявність особливих обставин, які їх викликають, так і щодо обґрунтованості розміру по зроблених Позивачем платежах.
Самі «додаткові витрати» у розумінні Позивача складаються з їх переліку одним реченням та хаотичного переліку сум витрат, де не завжди вказані навіть дати витрат, на цьому аргументація Позивача закінчується. Додатки містять переважно копії чеків та банківські роздруківки, які місцями є нечитабельними. Більш того, всупереч ст. 157 СК України жодна з заявлених Позивачем витрат не була узгоджена з Відповідачем чи хоча б обговорена з ним.
Більш того, надані Позивачем квитанції, документи та чеки навпаки доводять те, що майже всі витрачені кошти додатковими витратами на дитину не є.
Переважна більшість наданих Позивачем розрахункових документів разом позовною заявою стосуються придбання нею канцелярії, іграшок, дитячого одягу та взуття.
Відповідач вчасно та у повному розмірі сплачує аліментні платежі, які стягуються з нього на підставі судового наказу Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/7514/19 від 12.06.2019 р., що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників віл 24.01.2021 р.
Аналогічно не можуть вважатися додатковими витратами на дитину кошти, витрачені Позивачем на придбання іграшок, ігрової консолі, відвідування дитячих майданчиків, лялькових театрів, океанаріумів, які хоч і є бажаними подарунками та дозвіллям для кожної дитини, але їх придбання не викликано особливими обставинами, розвитком здібностей, не є невід'ємною складовою навчального процесу або лікування, а тому повинні покриватися за рахунок аліментних платежів.
Не є додатковими витратами на дитину кошти, сплачені Позивачем за придбання дитячого автомобільного крісла та аксесуара до нього згідно з товарним чеком № 271 від 07.02.2020 р. на загальну суму 3 711 грн. Вказані витрати не мають нічого спільного з розвитком здібностей дитини, її хворобами чи будь-якими іншими особливими обставинами, а прямим обов'язком кожного автовласника щодо дотримання вимог п. 21.11 Правил дорожнього руху щодо забезпечення безпеки перевезення дітей.
Хоча витрати на новорічну ялинку та ялинкові прикраси не є Додатковими витратами, але принаймні здатні створити для дитини святковий настрій та сприяти святкуванню новорічних свят, то залишається незрозумілим яким чином витрати на ксерокопіювання від 12.06.2019 р, статуетка «Кращій бабусі» взагалі мають зв'язок з дитиною.
Не відповідають дійсності і доводи Позивача щодо оплати відвідування дитиною додаткових занять та підліткових клубів.
Слід зазначити, що гуртки «Англійська мова» та « Пізнайко » підліткового клубу «Алмаз» Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, які дитина відвідує відповідно до довідки від 08.10.2020 р. не є платними.
Таким чином, Позивач вводить суд в оману щодо оплати нею вартості відвідування дитиною підліткового клубу « Алмаз », діяльність якого фінансується за рахунок бюджетних коштів та можливо благодійників.
Стосовно відвідування сином Дитячої школи мистецтв №5, що безумовно віднесено законом до додаткових витрат, Відповідач готовий відшкодувати Позивачу половину понесених витрат на відвідування цього закладу позашкільної освіти та й нести їх у майбутньому. Проте, Позивачем до позовної заяви не додано будь-якого документального підтвердження розміру плати за відвідування та фактичної сплати нею за освітні послуги Дитячої школи мистецтв.
Тому відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, який вона мотивувала тим що, варто звернути увагу на тому, що до позовної заяви, долучені копії квитанції, деякі з них «підстерлись», через те, що квитанції не нові, однак, всі долучені квитанції підтверджують витрати на лікування малолітнього сина ОСОБА_5 , витрати на розвиток дитини, санаторно-курортне оздоровлення, тощо.
Син - ОСОБА_5 , є малолітньою дитиною, то він потребує щорічного санаторно-курортного оздоровлення, що передбачає собою як лікування, так і відпочинок дитини. Оскільки синові тільки 5 років, то він потребує супроводу дорослого - його мами на відповідному санаторно-курортному оздоровленні.
Долучена до позову таблиця є випискою з рахунку у ПАТ «ПриватБанк». У клієнтів ПАТ «ПриватБанк» є можливість отримувати виписку з особового рахунку, заходячи до свого особистого кабінету у вигляді таблички у форматі Ехсеl, тому позивачем долучений даний доказ саме в такому форматі та вигляді. Дана табличка підтверджує оплату додаткових занять сина у дитячому садочку, що спрямовані на його всебічний розвиток.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.
Представник відповідача проти вимог позову заперечував та просив в позові відмовити.
Суд заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 19 квітня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис № 217.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 .
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року шлюб між сторонами було розірвано.
12 червня 2019 року Оболонським районним судом м. Києва по справі № 756/7514/19 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Відповідно до змісту статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями частини першої статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
В обґрунтування своїх вимог позивачем було надано товарні та фіскальні чеки, видаткові накладні, зі змісту яких вбачається що нею понесені витрати на побутові речі, одяг, іграшки, предмети дозвілля та харчування, відвідування дитячих майданчиків, лялькових театрів, океанаріумів для неповнолітнього сина ОСОБА_5 .
Однак дані витрати не є додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України.
Придбання даних речей та послуг не викликано особливими обставинами, розвитком здібностей дитини, та відповідно не є невід'ємною складовою навчального процесу або лікування.
Дані витрати пов'язані із забезпеченням звичайних нормальних умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Таким чином, суд не може вважати дані письмові документи фактом підтвердження понесення позивачем додаткових витрат на сина, що викликані особливими обставинами.
Позивачем додано до позову довідку Дитячої школи мистецтв № 5 Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.02.2021 року, згідно якої зазначено що ОСОБА_5 є учнем хореографічного відділення Київської дитячої школи мистецтв № 5 з щомісячною оплатою.
Також позивачем подано до суду довідку Оболонського районного в місті Києві центру соціальних служб від 16.02.2021 року № 25-35-37 про те що ОСОБА_5 (2015 р.н.) відвідує гуртки «Англійська мова» та « Пізнайко » (підготовка до школи) на самооплатній основі підліткового клубу «Алмаз» Оболонського районного в місті Києві центру соціальних служб з вересня 2020 року по теперішній час.
Разом з тим позивачем ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих письмових доказів які б підтвердили її витрати у зв'язку з відвідуванням сина Дитячої школи мистецтв № 5 та підліткового клубу «Алмаз».
Що стосується посадочних документів та рахунків-актів стосовно консультації лікаря-педіатра та оплати вартості проведених медичних аналізів, то такі витрати повинні бути обґрунтованими відповідними медичними документами наприклад: виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, направленнями на санаторно-курортне лікування тощо.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.
Враховуючи що у вимогах позову відмовлено, суд керуючись статтею 141 ЦПК України судові витрати покладає на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення додаткових витрат на утримання дитини відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення - 19 квітня 2021 року.
Суддя А.В. Янченко