Справа № 359/1380/20
Провадження № 1-кп/361/342/21
16.04.2021
16 квітня 2021 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області колегіально у складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7
обвинувачених: ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12
захисників: ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Бровари клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_16 про обрання запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110100000861 від 24.05.2019, по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Раздан Республіки Вірменія, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей: синів - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, працюючого не офіційно, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, працюючого не офіційно, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого неофіційно, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину -дочку ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину -сина ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 187,
ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, суд, -
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходяться матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 4
ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 за ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 4
ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просила розглянути клопотання про застосування обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 запобіжного заходу, поданих до суду 18.02.2021, та застосувати до обвинувачених запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці з дня винесення ухвали з огляду на обґрунтовану підозру в учиненні ряду злочинів, у тому числі особливо тяжких у складі озброєної банди, та існування ризиків, передбачених
п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у можливості переховування від суду під страхом невідворотності засудження до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ймовірності здійснення тиску на потерпілого та свідків з метою зміни тими показань для уникнення кримінальної відповідальності; можливості вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 заперечували проти задоволення клопотання про застосування щодо них запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисники обвинувачених, адвокат ОСОБА_14 , як захисник ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_15 як захисник ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_13 як захисник ОСОБА_12 також заперечували проти задоволення клопотання прокурора іпросили відмовити в його задоволенні з урахуванням надуманості всіх наведених ним ризиків, при цьому, з огляду на тяжкість інкримінованих обвинуваченим злочинів, до з'ясування всіх обставин по справі не заперечували проти обрання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 менш суворого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов'язання. Свою позицію сторона захисту обґрунтувала тим, що обвинувачені вперше притягуються до кримінальної відповідальності, після закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з 21.12.2020 їхні підзахисні перебуваючи без будь-якого запобіжного заходу не намагалися переховуватися від суду та своєчасно з'являлися за викликом, не спілкувались із потерпілими та свідками в цьому ж провадженні, не вчиняли нових кримінальних правопорушень, чим у сукупності повністю спростовується існування відносно кожного з обвинувачених ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки прокурором не надано жодного доказу намагання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 чи інших осіб від їх імені впливати на потерпілих або свідків по кримінальному провадженні, також не надано прокурором і належних доказів, що обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вони обвинувачуються, тобто всі зазначені ризики надумані прокурором.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12019110100000861 від 24.05.2019, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2020 обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною в період з 23 години по 06 годину наступного дня залишати місця свого проживання, який в подальшому продовжувався востаннє, 21.10.2020 по 21.12.2020. Таким чином, обвинувачені з 22.12.2020 є особами, щодо яких не застосовано жодний запобіжний захід.
За правилами ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про застосування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці з урахуванням обвинувачення останніх у вчиненні, в тому числі, особливо тяжких злочинів та існування щодо них ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у ймовірності переховування від суду під тягарем усвідомлення невідворотності засудження на строк до 15 років позбавлення волі, можливості незаконного впливу обвинуваченими на потерпілих і свідків по справі з метою зміни тими показань на їх користь, вірогідності вчинення іншого злочину.
Посилання прокурора на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 4
ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 за ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 4
ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, які, за правилами ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, що не може бути перевірено судом на даній стадії, є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
В ході розгляду клопотань встановлено, що обвинувачені вперше притягуються до кримінальної відповідальності, впродовж тривалого часу, перебуваючи як під домашнім арештом, так і без будь-якого запобіжного заходу, не намагалися через третіх осіб чи особисто впливати на потерпілих і свідків по справі з метою зміни тими показань на їх користь, чим спростовується існування відносно них ризиків, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом із тим, попри репутацію обвинувачених, реєстрацію та проживання їх у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_12 безумовно існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який з часом не зменшився й не відпав та полягає у вірогідності переховування від суду.
Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України в рішенні № 26-рп/2009 від 19.10.2009, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним. За частиною другою статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом; в пункті 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року унормовано право кожного на свободу та особисту недоторканність; заборону позбавлення свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. В рішенні № 7-р/2019 від 25.06.2019 Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене на підставах та в порядку, визначених законами України; обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина виключно на підставі вмотивованого рішення суду.
За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам. Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки надані прокурором докази можуть свідчити про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 у вчиненні різної тяжкості злочинів, у тому числі особливо тяжких, з урахуванням доведеності існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недоведеності недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмовляє в обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і обирає запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, будучи переконаним у його достатності для забезпечення дотримання обвинуваченими процесуальних обов'язків під час судового розгляду, забезпечення можливості працювати для власного утримання та надання матеріальної допомоги родинам, які її потребують.
За змістом ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки,передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177-178, 179, 181, 184, 194, 196, 350, 369-370, 372, 376, 392 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_16 про обрання ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110100000861 від 24.05.2019, відмовити.
Застосувати до обвинувачених ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Раздан Республіки Вірменія, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши їх до закінчення судового розгляду кримінального провадження № 12019110100000861 від 24.05.2019прибувати до Броварського міськрайонного суду Київської області, повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або роботи.
Роз'яснити ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , що в разі невиконання умов особистого зобов'язання, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та, з урахуванням їх матеріального становища, накладене грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру мінімальної заробітної плати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3