Справа № 159/1364/21
Провадження № 2-а/159/41/21
13 квітня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - Лесика В.О.,
за участі секретаря - Посполітак Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови поліцейського у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що постановою серії БАА №556417 від 28.02.2021 року винесеною поліцейським батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Київської області Прокопенком М.В., його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 гривень.
Цією постановою йому ставиться у провину те, що він 28.02.2021 року, о 23 год. 57 хв., управляючи транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 на автомобільній дорозі М-05, 78 км., здійснював перевезення великогабаритного вантажу «Сільгосподарська техніка» в умовах ожеледиці, мокрого снігу та снігопаду, чим порушив п.15 Постанови кабінету Міністрів України №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Вважає, притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним, при цьому зазначає наступне.
Він не оспорює, що в день та час вказаний у постанові, дійсно виконував перевезення великогабаритного вантажу і був зупинений працівниками поліції на стаціонарному посту в місті Біла Церква Київської області, за нормальних погодних умов при плюсовій температурі повітря і у відсутності будь-яких опадів.
На вимогу поліцейського, він передав документи з якими останній пішов в приміщення стаціонарного посту, а через деякий час повернувшись, повідомив, що виніс постанову, яку він має підписати. На його зауваження про нормальні погодні умови поліцейський не реагував та надавши йому копію постанови дозволив рухатись далі.
Вважає, що його винуватість у скоєнні вказаного правопорушення не доводиться жодним доказом, а відтак в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідачем в строк визначений судом відзиву не подано.
Рух справи в суді.
Позовна заява надійшла до суду 10.03.2021 року.
Ухвалою від 10.03.2021 року було відкрито провадження у справі та визначено судовий розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з одночасним визнанням строку для подачу відзиву відповідачем.
Позиція учасників судового розгляду.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, подали до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань, заяв та заперечень не подав, про час та місце розгляду справи останнього було повідомлено, про що свідчить поштове відправлення, а відтак суд вважає за можливе проводити розгляд по справі у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.
Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Справа розглядається, у відповідності до ч. 5 ст. 262 КАС України, за наявними у справі матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Предметом оскарження є постанова серії БАА №556417 від 28.02.2021 року, винесена поліцейським2 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Київській області сержантом поліції Прокопенком Миколою Васильовичем відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень.
За змістом оскаржуваної постанови позивач 28.02.2021 року близько 23 год. 50 хв.,управляючи транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 на автомобільній дорозі М-05, 78 км., здійснював перевезення великогабаритного вантажу «Сільгосподарська техніка» в умовах ожеледиці, мокрого снігу та снігопаду, чим порушив п.15 Постанови кабінету Міністрів України №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», чим порушив ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Позивач заперечує факт вчинення ним вищевказаного правопорушення передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, з підстав викладених у позові.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Порядку тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування, затверджений Постановою КМУ №879 від 27.06.2007 року, яким врегульовано обмеження/заборону руху коли несприятливі погодні умови створюють загрозу безпеці дорожнього руху (п.2)
Положенням п.4 вищевказаного Порядку передбачено, що у разі надходження інформації про виникнення небезпечних умов на ділянці автомобільної дороги уповноважені підрозділи Національної поліції, і дорожні підприємства, що обслуговують зазначену ділянку, вживають заходів для перевірки інформації, повідомляють уповноважені підрозділи Національної поліції, відповідні територіальні органи Укртрансбезпеки та служби автомобільних доріг, які приймають рішення про обмеження або заборону руху на такій ділянці.
Про виникнення на ділянках автомобільних доріг небезпечних умов, унаслідок яких рух транспортних засобів обмежується або забороняється більш як на годину, служби автомобільних доріг повідомляють керівництву Укравтодору та місцевим органам самоврядування. Про обмеження або припинення руху транспортних засобів на автомобільних дорогах державного значення Укравтодор інформує ДСНС, Національну поліцію та Укртрансбезпеку (п.7).
Згідно п.9 Порядку - про обмеження або заборону руху на ділянках автомобільних доріг, інформують учасників дорожнього руху, населення через засоби масової інформації та шляхом установлення відповідних інформаційних щитів на перехрестях доріг, біля адміністративних споруд дорожньо-експлуатаційних організацій та в інших місцях зосередження транспортних засобів.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження винуватості позивача у скоєнні вказаного правопорушення. Його доводи та твердження не спростовано, а відтак стверджувати, що він своїми діями порушив вищевказаний «Порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів» і таким чином скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП не можна, а тому позов підлягає задоволеню.
Відповідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, вказаною нормою процесуального закону передбачені повноваження суду щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень та одночасного вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Що стосується розподілу судових витрат та витрат на правничу допомогу .
Позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу, без зазначення суми.
Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульований положеннями ст. 134 КАС України.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Тобто, сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Такі витрати повинні бути обґрунтованими та доведеними стороною в процесі.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18.
Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів оплати гонорару (квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касовий чек) а тому такі витрати стягненню не підлягають.
Разом з тим, на підставі статті 139 КАС України з Управління патрульної поліції в Київській області на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 454 гривень сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.77, ч.1 ст.134, 241-246, 286 КАС України, ч.1 ст.132-1, 245, 258, 279, 280, 283 КУпАП суд,
Позов задовольнити повністю.
Постанову поліцейського 2 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Київській області ДПП сержанта поліції Прокопенка Миколи Васильовича від 28 лютого 2021 року серії БАА №556417, якою піддано ОСОБА_1 адміністративному стягненню за ч.1 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн. скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.132-1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Київській області ДПП на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 19 квітня 2021 року.
Головуючий: В.О.Лесик